27/87 (ВСУ) Спір про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення на підставі його невідповідності п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - Матеріали постанови 01/901-2

У березні 2003 року українсько - ізраїльське спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "ХХХ" (далі - ТОВ "ХХХ") звернулось до господарського суду Н-ської області з позовом до ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 1 листопада 2002 року №№ 0004092301/0/1269-23-1-1435481/11368, 0004102301/0/1270- 23 - 1 - 14354581/11369, 0004102301/0/1270 - 23 -1-14354581/11370. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спірні повідомлення-рішення прийняті на підставі безпідставних висновків податкової інспекції, які викладені в акті перевірки від 24 жовтня 2002 року та не відповідають нормам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Н-ської області від 3 червня 2003 року позов задоволене. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 1 листопада 2002 року №№ 0004092301/0/1269 - 23 - 1 - 1435481/11368, №04102301/0/1270-23-1- 14354581/11369, 0004102301/0/1270-23-1-14354581/11370.

Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2003 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 лютого 2004 року № Х7 рішення господарського суду Н-ської області від 3 червня 2003 року та постанову Н-ського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2003 року залишено без змін.

Рішення та постанови мотивовані тим, що, незважаючи на від'ємний фінансовий результат при продажу паливно-мастильних матеріалів, ТОВ "ХХХ" обгрунтовано включило витрати на їх придбання до складу валових витрат, що відповідає вимогам п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) . Закон не містить додаткових обмежень, пов'язаних з коригуванням (зменшенням) валових витрат у разі продажу раніше придбаних товарів за грошові кошти за ціною нижчою, ніж купівельна.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 квітня 2004 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2004 року № Х7 за касаційною скаргою ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська, де поставлено питання про скасування цієї постанови та припинення провадження у справі. Посилання зроблені на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, у серпні 2001 року ТОВ "ХХХ" були отримані паливно - мастильні матеріали від АТЗТ "YYY" на загальну суму 20 509 000 грн. та від ТОВ "ZZZ" на суму 118 561 000 грн. Зазначені нафтопродукти на виконання договору від 1 лютого 2001 року № 004/01-У були реалізовані ТОВ "QQQ" за 118 561 083 грн.

Витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів за виключенням сум податку на додану вартість були віднесені до складу валових витрат 2 кварталу 2001 року у сумі 11 771 000 грн., а у 3 кварталі 2001 року - у сумі 127 299 000 грн..

Таким чином, ТОВ "XXX" придбало нафтопродукти за 124 070 000 грн., а реалізувало за 90 116 360 грн. і отримало від'ємне значення в сумі 33 953 640 грн..

У 1 кварталі 2002 року ТОВ "XXX" були придбані паливно-мастильні матеріали у тих же постачальників на суму 154 357 200 грн., а реалізовано за 109 046 633 грн. 70 коп. і отримано від'ємне значення в сумі 45 310 566 грн. 30 коп..

Із акту ДПІ вбачається, що з боку ТОВ "XXX" мало місце порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , що полягало в заниженні податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 11 851 920 грн. та по податку на додану вартість у сумі 8 032 268 грн. шляхом віднесення витрат по придбанню нафтопродуктів у АТЗТ "YYY" і ТОВ "ZZZ", які не були в подальшому використані у власній господарській діяльності, до складу валових витрат покупця за 2 і 3 квартали 2001 року та 1 квартал 2002 року, а також шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при придбанні паливно-мастильних матеріалів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат у сумі 15 852 841 грн. 26 коп. У результаті цього позивачу було донараховане 11 851 920 грн. податку на прибуток і 1 645 800 грн. штрафних санкцій, а також 8 032 268 грн. податку на додану вартість та 2 008 067 грн. штрафних санкцій (т. 1, а.с. 8-38).

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив із того, що ТОВ "ХХХ" було придбано паливно-мастильні матеріали і у відповідності до вимог п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) включено витрати на їх придбання до складу валових витрат. Закон не містить додаткових обмежень, пов'язаних з коригуванням (зменшенням) валових витрат у разі продажу придбаних товарів за грошові кошти за ціною нижчою, ніж купівельна. Тобто, включення до складу валових витрат вищевказаних сум, за які придбавалися паливно-мастильні матеріали, є обгрунтованим.

Зазначені висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 1 серпня 2001 року ТОВ "ХХХ" провело господарську операцію купівлі-продажу. При цьому придбано паливно-мастильні матеріали на суму 124 070 000 грн., які в той же день були реалізовані за 90 116 360 грн.. Сума збитків склала 33 953 640 грн.. Витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів віднесені у 2 і 3 кварталі 2001 року до валових витрат. 15 березня 2002 року ТОВ "ХХХ" провело господарську операцію купівлі-продажу. Було придбано паливно-мастильні матеріали на суму 154 357 200 грн., які в той же день були реалізовані за 109 046 633 грн. 70 коп.. Сума збитків склала 45 310 566 грн. 30 коп.. Витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів віднесені у 1 кварталі 2002 року до валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Факт купівлі паливно-мастильних матеріалів і продажу їх у той самий день може бути свідченням того, що Товариство не мало наміру використовувати його у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судами, що придбані паливно-мастильні матеріали позивач продав за ціною, значно нижчою за ціну їх придбання, здійснивши таким чином збиткову операцію.

Зазначені вимоги закону при вирішенні спору не взято до уваги.

У зв'язку з наведеним усі постановлені по справі рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи слід належно оцінити докази, що мають значення для вирішення спору по суті, та, враховуючи зазначені вище обставини і вимоги законодавства, прийняти законне та обгрунтоване судове рішення.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17-111-20 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

Касаційну скаргу ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ську задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України (sp01/901-1) від 10 лютого 2004 року № Х7, постанову Н-ського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2003 року та рішення господарського суду Н-ської області від З червня 2003 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.