Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.03.2001
 
Судова колегія   по   перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України
 
розглянула заяву ДПІ у Н-ському районі м.  Харкова  про  перевірку
рішення (постанови, ухвали)
 
арбітражного суду Харківської області у справі 00/00
 
за позовом КВ "ХХХ"
 
до ДПІ Н-ського району м.Харкова
 
про визнання недійсним рішення
 
Рішенням арбітражного   суду   від   ХХ.ХХ.2000   позовні   вимоги
задоволено частково.  Визнано недійсним  рішення  ДПІ  у  Н-ському
районі  м.Харкова  від  ХХ.ХХ.2000  №  3.  В  іншій частині позову
провадження у справі припинено.
 
Рішення мотивовано тим, що право на податковий кредит не пов'язано
з   виконанням   зобов'язань  по  сплаті  податку  його  платником
(продавцем).
 
Заступник голови арбітражного суду здійснюючи перевірку в  порядку
нагляду в зв'язку з заявою відповідача,  постановою від ХХ.ХХ.2000
рішення у справі залишив без змін з тих же підстав.
 
В заяві про перевірку в порядку нагляду відповідач просить рішення
та  постанову  у  справі  скасувати,  в задоволенні позовних вимог
відмовити.  Свої  вимоги  заявник  обґрунтовує  тим,  що  за  його
переконанням  позивач  не  мав  права  на  податковий кредит через
недійсність податкових накладних і внаслідок положень п.5 "Порядку
заповнення податкової накладної" ( z0233-97 ) (z0233-97)
        .
 
Перевіркою матеріалів в справі встановлено наступне.
 
Як свідчать    матеріали    справи,   при   проведенні   перевірки
підприємства  позивача  з  питань  дотримання  вимог   податкового
законодавства за період з ХХ.ХХ.99 р., результати якої викладені в
акті перевірки № 7 від  ХХ.ХХ.2000р.,  працівниками  ДПІ  Н-ського
району   м.Харкова   було   встановлено,   що  позивач  відніс  до
податкового кредиту суму ПДВ  по  податковим  накладним  №  1  від
ХХ.ХХ.98р.  (ПДВ 2940 гри.), № 2 від ХХ.ХХ.98 р. (ПДВ, 3150), № 18
від ХХ.ХХ.98 р. (ПДВ 2600 грн.), які були йому видані ПП "УУУ-1" №
2 від ХХ.ХХ.99 р.  (ПДВ 7667 грн), яка була видана ПП "УУУ-3". Дії
позивача  працівниками  податкової  служби   були   розцінені   як
неправомірні  на  тих  підставах,  що  ПП  "УУУ-1"  та  ПП "УУУ-1"
зареєстровані в ДПІ Н-ського району м.Харкова як платники  податку
на додану вартість,  але не звітують перед податковими органами та
не сплачують ПДВ. На підставі висновків акта перевірки начальником
ДПІ  Дзержинського  району було прийняте оскаржене рішення № 3 від
ХХ.ХХ.2000р.  і  до  позивача  застосовані  фінансові  санкції  на
загальну суму 32714 грн.
 
Згідно п.7.4.1  ст.7  Закону  України  " Про  ПДВ "  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
податковий кредит звітного періоду складається  із  сум  податків,
сплачених  платником  у  звітному  періоді  у зв`язку з придбанням
товарів,  вартість  яких  відноситься  до  складу  валових   втрат
виробництва.  Право  на  податковий  кредит  позивача підтверджені
вказаними податковими накладними,  які перевіряючими були  визнані
недійсними,   а  включення  сум  ПДВ  до  податкового  кредиту  не
правомірним на тій підставі, що за даними оперативної інформації у
вказаний  період  вище  вказані  підприємства не внесли ці суми до
бюджету.  В діях позивача працівники  податкової  служби  побачили
порушення  п.  7.4.5 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та п.5
"Порядку заповнення податкової накладної" ( z0233-97 ) (z0233-97)
        .
 
Відповідачем не враховано,  що вказаний закон  не  пов'язує  право
покупця  на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту з виконанням
зобов'язань  по  сплаті  податку   його   платником   (продавцем).
Здійснення   контролю   за  нарахуванням  та  внесенням  в  бюджет
проводиться податковими органами і не відноситься  до  компетенції
позивача   (покупця).   Порядок  заповнення  податкової  накладної
передбачає санкції по відношенню до особи,  яка  надала  податкову
накладну  без наявності на те правових підстав та без внесення сум
податку до бюджету.
 
За таких обставин висновок арбітражного суду  Харківської  області
щодо задоволення названих вимог визнається обгрунтованим.
 
Судова колегія  звертає  увагу  на  те,  що  посилання заявника на
положення  п.5 " Інструкції  про  порядок  заповнення   податкової
накладної "   ( z0233-97 ) (z0233-97)
        ,  як  на  підставу  визнання  недійсною
накладної, в  обгрунтування  своїх   вимог   не   може   вважатись
обгрунтованими,  оскільки  рішенням  ВАСУ  від 21.12.99 у справі №
1/97 визнано недійсною частину  1  пункту  5  "Порядку  заповнення
податкової   накладної,  затвердженого  наказом  ДПА  України  від
30.05.97 № 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
        .
 
Враховуючи наведене,  судова колегія вважає висновки,  викладені в
рішенні  та  постанові  арбітражного  суду  Харківської  області у
справі № 00/00 обгрунтованими,  та такими, що відповідають вимогам
чинного  законодавства  і  підстав  для їх зміни або скасування не
вбачається.
 
Керуючись ст.ст.  106-108  Арбітражного   процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
            судова  колегія  Вищого  арбітражного суду
України.
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
Рішення від  ХХ.ХХ.2000  та  постанову  від  ХХ.ХХ.2000  у  справі
арбітражного суду Харківської області № 00/00 залишити без змін.