Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2000 р. № 04-1/6-14/213
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України
у складі:
заступника Голови судді розглянула заяву ТОВ "ХХХ"
про перевірку рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду
Донецької області у справі № 000
за позовом ТОВ "ХХХ"
до Відділу Державної охорони ГУ УМВС України в Донецькій області
про стягнення 10 000 грн.
Рішенням арбітражного суду від ХХ.06.99 у задоволенні позову
відмовлено, оскільки арбітражний суд дійшов до висновку, що вина
відповідача у збитках, заподіяних позивачу внаслідок пожежі, не
доведена.
Постановою заступника голови арбітражного суду від ХХ.08.2000
рішення залишено без змін.
Постановою зазначено, що договір, на підставі якого позивач
звернувся з позовом, визнано неукладеним.
Заявник просить рішення і постанову, прийняті у справі скасувати,
як невідповідні чинному законодавству та обставинам у справі.
Заявник вважає, що договір укладений між позивачем та відповідачем
відповідає чинному законодавству, що договір слід вважати
укладеним відповідно вимог ст. 10 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а дії відповідача при здійсненні
охорони об'єкта - порушенням умов договору, що сприяли обставинам,
які стали джерелом заподіяних позивачу матеріальних збитків.
Арбітражний суд, відмовивши у задоволенні позову, послався на
приписи відповідача, додатки до договору, які в якості доказу, на
думку заявника, не можуть довести відсутність вини відповідача
внаслідок їх спірності.
Одночасно заявник вказав на збільшення суми позову, з 10000 грн.
до 33389 грн. 20 коп., яке арбітражний суд безпідставно не
врахував при розгляді справи.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила:
1. ХХ.05.97 сторони у справі уклали між собою договір № 1 про
охорону магазина за адресою вул. Б-в, 1. Договір укладено було з
протоколом розбіжностей, який надалі був укладений сторонами
договору.
Тому, згідно ст.10 Арбітражного процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
договір слід вважати
укладеним.
2. ХХ.10.98, як вбачається з протоколу огляду місця події (а.с.87)
відбулася пожежа у магазині. Згідно постанови про припинення
кримінальної справи, у зв'язку зі смертю обвинуваченого, винесеної
слідчим СВ П-ського р-ну м. Маріуполя від ХХ.02.99, пожежа у
підвальному приміщенні магазину відбулася внаслідок проникнення
через лаз у стіні під'їзду житлового будинку гр-на С. Наведена
обставина доведена висновком пожежно-технічної експертизи,
здійсненої Донецьким ДНІ судових експертиз від ХХ.01.99 р.,
протоколом огляду місця події (пожежі) від ХХ.10.98, поясненням
обвинувачейого від ХХ.10.98.
Відповідно відомостей спрацювання охоронної сигналізації ХХ.10.98
слід визнати, що на протязі ХХ.10.98р. з 8 год. 57 хв. 04. сек. до
21 год. 09 хв. 14 сек. в зв'язку з відключенням електроенергії на
пульт охорони подавався сигнал тривоги і на протязі десятків
секунд відновлювався стан охоронної сигналізації.
Позивач, посилаючись на ці сигнали тривоги о 18.58.22, 21.09.14
вважав, що не виклик представника магазину став підставою для
порушення відповідачем зобов'язань по договору.
Відповідно п. 2.4. Інструкції по організацію несення служби на ПЦВ
в разі надходження сигналу "тривоги" внаслідок відключення
електроенергії при відсутності слідів порушення цілісності
охоронюваного об'єкта, перезакривання об'єкту не здійснюється.
Враховуючи систематичний стан короткострокового відключення
електроенергії, не з вини відповідача, здійснення контролю за
об'єктом з боку відповідача в момент надходження сигналу "тривога"
ризик нормальної роботи сигналізації є спільною для сторін
обставиною, яка договором не була узгоджена і не є підставою для
покладання відповідальності на охоронця.
Матеріали розслідування факту замаху на злочин та пожежу свідчать,
що пожежа сталася внаслідок спалаху бензину, який знаходився у
приміщенні підвалу з порушенням правил протипожежної безпеки.
Позивач не спростував факт існування та виконання п. 11 припису
відповідача від ХХ.04.98, яким передбачалося посилення металевими
гратами перегородки між магазином і об'єктом на 1 поверсі.
Як свідчать матеріали справи, лаз здійснено було з 1 поверху
житлового будинку в магазин.
Відмова позивача від існування наведеного припису, спростовується
підписом на приписі директора магазину А.
Матеріальна відповідальність охоронця відповідно п.9 договору
виникає при доведеності вини у визначеному законодавством порядку.
Одночасно у додатку до договору, розрахунку, дислокації об'єктів
не передбачається матеріальна відповідальність.
Таким чином, обставини виникнення пожежі і виникнення збитків
свідчать, що вина відповідача у настанні цих подій не доведена і
позов не підлягає задоволенню, згідно ст.ст. 203, 209 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для
скасування рішення і постанови, прийнятих у справі.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.06.99 та постанову від ХХ.08.2000 арбітражного суду
Донецької області у справі № 000 залишити без змін.