Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2000р.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України у складі
заступника Голови
судді
розглянула заяву відкритого акціонерного товариства "УУУ" про
перевірку рішення (постанови,ухвали) від ХХ.08.2000р.
арбітражного суду Львівської області
у справі № 000
за позовом ЗАТ "ХХХ"
до ВАТ "УУУ"
про стягнення 42484 грн.78 коп. заборгованості
Рішенням арбітражного суду Львівської області від ХХ.11.99 позов
задоволено.
Перший заступник голови арбітражного суду за заявою відповідача
перевірив у порядку нагляду рішення від ХХ.11.99 і постановою від
ХХ.08.2000 зазначене рішення залишив без зміни.
ВАТ "УУУ" просить рішення від ХХ.11.99 та постанову від ХХ.08.2000
арбітражного суду Львівської області скасувати.
Заявник вважає, що є підстави для скасування зазначених рішення і
постанови у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають
значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для
справи, які арбітражний суд визнав встановленими, невідповідністю
висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також
порушенням норм процесуального права. Заявник посилається на те,
що в основу прийняття рішення безпідставно покладені такі докази у
справі :
1) договір № 6 від ХХ.11.97 на зберігання та реалізацію
нафтопродуктів, але, на думку заявника, цей договір не може
вважатись укладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо
істотних умов, і що в ухвалі арбітражного суду Львівської області
від ХХ-ХХ.01.2000 у справі № 000 зазначено, що цей договір
відповідно до ст.153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
між сторонами у справі
не укладений ,
2) факт звірки взаєморозрахунків на ХХ.11.98р., якому суд дав
неправильну оцінку як доказу у справі, оскільки це односторонній
проект акту звірки, не підписаний другою стороною Заявник вважає,
що арбітражний суд області без достатніх підстав не прийняв до
уваги поданий ним договір поставки № 2 від ХХ.09.97 р., додатки до
якого підписувались неуповноваженою особою позивача, оскільки
позивач фактично знав про існування цього договору поставки та
погоджувався з ним, а дії свого неуповноваженого представника
фактично схвалив, прийняв по підписаним додаткам нафтопродукти та
провів їх оплату, при цьому у платіжних дорученнях на
перерахування коштів позивач зазначив саме номер вищевказаного
договору поставки. Заявник посилається на те, що арбітражний суд
області не визнав недійсним цей договір поставки і тому він має
правові наслідки, як будь-яка дійсна угода. Заявник зауважує, що
арбітражним судом області проігноровані такі обставини:
а) наведений позивачеві розрахунок:переданих на зберігання
нафтово-продуктів показує, що загальна кількість переданого на
зберігання позивачу бензину АІ-95 не перевищує 300 тис. кг.;
б) договір зберігання № 6 від ХХ.11.97 припинив свою чинність
ХХ.12.97, а в обгрунтування судового рішення лягли акти
прийому-передачі , що були складені в 1998 р.;
в) під час судового, засідання позивач не міг розмежувати
нафтопродукти , які, за його ствердженням, були прийняті ним на
зберігання, а які були передані в межах укладеного договору
поставки № 2 від ХХ.ХХ.97 р.
Отже, фактично відбулась підміна одних доказів іншими, що є прямим
наслідком неправомірного об'єднання позивачем різних позовних
вимог і відсутності реагування на це суду. Заявник зазначає, що
аналіз документів, які торкаються виникнення цивільно-правових
відносин між сторонами, показує, що відносини по поставці
нафтопродуктів виникли в серпні 1997 р., відносини по зберіганню -
в листопаді 1997 р., а відносини по сертифікації - в березні 1998
р. В зв'язку з цим, твердження про те, що вказані відносини
об'єднані часом виникнення не відповідає дійсності і
спростовується матеріалами справи. Заявник вважає, що неправомірне
об'єднання позивачем позовних вимог перешкодило правильному
з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, призвело до фактичної
підміни доказів, і в цілому сприяло винесенню незаконної
постанови.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, відзначає таке.
Грошові розрахунки між сторонами у справі у період з ХХ вересня
1997 року по ХХ вересня 1998 року виходять з цивільно-правових
відносин по поставці нафтопродуктів, по наданню послуг позивачем
по зберіганню нафтопродуктів та по сертифікації нафтопродуктів.
Закрите акціонерне товариство "ХХХ" об'єднало в одній позовній
заяві не зв'язані між собою вимоги про стягнення з відповідача
42484 грн.78 коп. заборгованості, що виходить з зазначених
правовідносин.
Арбітражний суд Львівської області для правильного вирішення цього
спору повинен був встановити наявність чи відсутність обставин, на
яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, зокрема, визначити,
на підставі яких угод, укладених між сторонами у справі, виникли
зазначені правовідносини. Арбітражним судом області не
встановлено, чи відповідають чинному законодавству подані
сторонами договори поставки № 2 від ХХ.09.97 та договір № 6 від
ХХ.11.97 на зберігання та реалізацію нафтопродуктів. В матеріалах
справи немає двосторонніх актів звірки розрахунків станом на день
подання позову та на ХХ.11.99 - день прийняття рішення.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення від
ХХ.11.99 та постанова від ХХ.08.2000 арбітражного суду Львівської
області прийняті за не дослідженими обставинами.
В ухвалі арбітражного суду Львівської області від ХХ.10.99
зобов'язано позивача представити уточнений розрахунок позовних
вимог і прийняти участь у взаємозвірці розрахунків.
Двосторонній акт взаємозвірки розрахунків і уточнений розрахунок
позовних вимог є необхідними матеріалами для вирішення цього
спору, однак позивач не прийняв участі у взаємозвірці розрахунків
і не подав уточнений розрахунок позовних вимог.
Зважаючи на викладене, зазначені рішення і постанова арбітражного
суду Львівської області підлягають скасуванню, а позов залишенню
без розгляду.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражно-процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.11.99 та постанову від ХХ.08.2000 арбітражного суду
Львівської області у справі № 000 скасувати.
Позов залишити без розгляду.
В поворот виконання рішення арбітражного суду Львівської області
від ХХ.11.99 стягнути з рахунку ЗАТ "ХХХ", м. Броди на користь ЗАТ
"УУУ", м. Львів 42484 грн. 78 коп. боргу, 2124 грн. 24 коп.
державного мита, 69 грн. витрат за послуги по
інформаційно-технічному забезпеченню арбітражного процесу.
Видачу наказу про повернення зазначених стягнутих сум боргу,
держмита, витрат за послуги по інформаційно-технічному
забезпеченню арбітражного процесу доручити арбітражному суду
Львівської області відповідно до вимог ст. 122 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стягнути з рахунку ЗАТ "ХХХ", м. Броди на користь ЗАТ "УУУ", м.
Львів 446,78 грн. витрат по держмиту, сплаченого за заявами про
перевірку рішення від ХХ.11.99 та постанови від ХХ.08.2000
арбітражного суду Львівської області. Видати наказ.