Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого судді,

Суддів;

за участю представників:

ДП "ХХХ" - присутній,

Н-ської об'єднаної державної податкової інспекції - присутній;

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "ХХХ" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "YYY" (далі - ДП "ХХХ") на постанову Вищого господарського суду України від 27 листопада 2003р. у справі за позовом ДП "ХХХ" до Н-ської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення,

встановила:

У квітні 2003 року ДП "ХХХ" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Н-ської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001242301 від 21.03.2003р., яким санаторію донараховано податок на землю у сумі 114302,87 грн. і застосовано фінансові санкції у розмірі 57151 грн., всього - 171454, 32 грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги п. 4 ст. 38 Земельного кодексу України (561-12) і п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , на підставі яких заклади охорони здоров'я звільняються від сплати за землю.

Рішенням господарського суду Ч-ської обл. від 25 квітня 2003 року, залишеним без змін постановою Я-ського апеляційного господарського суду від 17 червня 2003 року, позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач ДП "ХХХ" як підприємство, створене та підлегле АТ ЛОЗПУ "YYY", є установою охорони здоров'я. У відповідності з п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату на землю" (2535-12) , від плати земельного податку звільняються вітчизняні заклади охорони здоров'я.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2003 р. касаційну скаргу Н-ської ОДПІ задоволено, постанову Я-ського апеляційного господарського суду від 17.06.2003 року та рішення господарського суду Ч-ської обл. від 25.04.2003 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що підприємство позивача за статусом є суб'єктом підприємницької діяльності, а, відповідно, платником податку на землю. Воно не звільнялося від сплати цього податку на підставі ст. 12 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) .

25 березня 2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ДП "ХХХ" ЗАТ ЛОЗПУ "YYY" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27 листопада 2003 року. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України і залишення в силі рішення господарського суду Ч-ської обл. від 25 квітня 2003 року та постанови Я-ського апеляційного господарського суду від 17 червня 2003 року. В обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення судом касаційної інстанції положень Конституції України (254к/96-ВР) , неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок Вищого господарського суду України про те, що, оскільки, підприємство-позивач за статусом є суб'єктом підприємницької діяльності, то воно не звільняється від сплати податку, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Земельного кодексу України (561-12) та п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , заклади охорони здоров'я звільняються від плати за землю. Отже, визначальним є те чи відноситься позивач до закладів охорони здоров'я, а не те, чи є він суб'єктом підприємницької діяльності.

Оскільки, доводи судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач підпадає під визначення закладу охорони здоров'я ґрунтуються на законодавстві, то їх судові акти слід залишити в силі, як законні та обґрунтовані.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу ДП "ХХХ" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України (sp01/1003-1) 27 листопада 2003р. скасувати, а постанову Я-ського апеляційного господарського суду від 17 червня 2003р. та рішення господарського суду Ч-ської обл. від 25 квітня 2003р. залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.