ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 04-1/11-5/177 від 30.03.2000
За позовом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області
до дочірнього підприємства (...) (далі за текстом ДП (...)
товариства з обмеженою відповідальністю (...) (далі за
текстом ТОВ (...)
Про визнання недійсним договору оренди обладнання від
29.12.97 N 183
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов розглянула заяву державної податкової
інспекції у Києво-Святошинському Київської області (далі за
текстом ДПІ у Києво-Святошинському Київської області) про
перевірку постанови від 28.07.99 арбітражного суду м. Києва у
справі N 15/294
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 08.06.99 позовні
вимоги задоволені, договір оренди обладнання від 29.12.97 N 183
визнано недійсним, з посиланням на те, що спірний договір не
відповідає вимогам чинного законодавства України та суперечить
інтересам держави.
Заступник голови арбітражного суду м. Києва перевірив рішення
у справі в порядку нагляду за заявою відповідача і постановою від
28.07.99 скасував його, у задоволенні позову відмовив. Постанова
мотивована тим, що укладений договір відповідає вимогам чинного
законодавства, договір був реально виконаний, орендна плата
сплачена. Несплата ТОВ (...) податків до бюджету не може бути
підставою для визнання договору недійсним, умисел на укладання
угод, які суперечать інтересам держави та суспільства не доведено.
ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, не
погоджуючись із постановою арбітражного суду у даній справі, у
заяві про перевірку постанови в порядку нагляду просить судову
колегію Вищого арбітражного суду України її скасувати, а рішення
залишити без змін, посилаючись на те, що угода не оформлена
належним чином (в договорі не передбачені істотні умови угоди),
угода підписана невідомою особою і укладена з метою уникнення
сплати податків.
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов перевірила матеріали справи, доводи
заявника і зазначає таке.
Між ТОВ (...) (орендодавець) та ДП (...) (орендар) 29.12.97
укладено договір на оренду устаткування N 183, а саме холодильної
камери US Kooler TM, габаритними розмірами 7,2х4,5х3,0 м,
температура збереження -23 град., для збереження продовольчої
групи товарів (а. с. 6).
На виконання умов договору, орендодавець згідно з актом
прийому-передачі від 01.01.98 передав орендарю у тимчасове
користування вищевказане устаткування (а. с. 7).
Після закінчення строку орендного договору орендоване майно
згідно з актом прийому-передачі від 30.12.98 було повернуто ТОВ
(...). Враховуючи, що акти прийому-передачі є підставою для
розрахунків ТОВ (...) був виписаний рахунок-фактура N 123/1 від
30.12.98 на суму 25000 грн., в тому числі ПДВ 5000 грн., із
розрахунку орендної плати - 2500 грн. на місяць відповідно до п.
4.1. спірного договору.
ТОВ (...), яке зареєстроване платником податку, виписало
податкову накладну N 13 від 30.12.98. Зазначена податкова накладна
оформлена у відповідності з вимогами пункту 7.2 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Безпідставним є посилання заявника, що договір оренди не
оформлений належним чином, а саме - в договорі не передбачені
істотні умови угоди, такі як використання амортизаційних
відрахувань, не вказана вартість холодильної камери. На спірні
правовідносини поширюється дія Глави 25 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(майновий найм). З огляду на це недоречними вважається довільне
розширення тлумачення положень Глави 25 ЦК України з одночасним
фактичним посилання на ст. 10 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, тобто фактичне
ототожнення відмінних норм вказаних законодавчих актів, так як це
суперечить цивільному законодавству та ст. 1 даного Закону. На
відміну від ст. 10 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, яка закріплює вичерпний перелік
істотних умов, за наявності яких договір оренди за участю
суб'єктів права державної та комунальної власності слід вважати
укладеним, цивільне законодавство не містить чіткого врегулювання
таких умов. Виходячи із змісту ст.ст. 256-265 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
серед істотних умов договорів оренди, укладених між
недержавними господарюючими суб'єктами виділяються форма договору,
орендна плата, строк та розподіл обов'язків сторін по утриманню
орендованого майна.
Внаслідок цього незазначення в тексті оспорюваного договору
вартості орендованого майна, а також такої особливої умови, як
порядок використання амортизаційних відрахувань, введених
законодавцем з метою підвищення ефективності використання саме
державного та комунального майна, не є підставою для визнання
договору недійсним.
Суд обгрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача про
підписання угоди з боку ТОВ (...) неуповноваженою особою. У
відповідності з ст. 63 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода укладена
неуповноваженою на укладення угоди особою створює, змінює,
припиняє цивільні права і обов'язки в разі дальшого схвалення
угоди особою, яку представляють. Доказами такого схвалення можуть
бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до
її представника, або вчинення дій, які б свідчили про схвалення
угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні
та ін.). Оскільки, як вбачається з наданих матеріалів, договір
сторонами було виконано, вимога про визнання угоди недійсною з
мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання
угоди задоволенню не підлягає.
Посилання відповідача на те, що укладенням спірної угоди
відповідачі ухилялись від сплати податків не приймається до уваги.
Згідно ст. 33 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень, чого в даному випадку заявником зроблено не
було.
Таким чином, безпідставними є посилання заявника на те, що
спірна угода є недійсною відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За таких обставин, правових підстав для скасування чи зміни
постанови арбітражного суду м. Києва у даній справі та задоволення
вимог заявника судовою колегією Вищого арбітражного суду України
по перегляду рішень, ухвал, постанов не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія Вищого
арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову від 28.07.99 року арбітражного суду м. Києва у
справі N 15/294 залишити без зміни.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 3, 2000 р.