ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 04-1/11-6/173 від 22.03.2000
За позовом ВКФ (...)
до Акціонерного банку (...) м. Київ (далі - АБ (...)
Про стягнення 4963 грн. 69 коп. за перевищення нормативного
терміну проходження платежів за платіжними дорученнями
позивача від 07.09.98 N 74, 75, 76, від 02.10.98 N 99,
від 06.10.98 N 101, від 12.10.98 N 105
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал постанов Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву малого приватного
підприємства виробничо-комерційна фірма (...), м. Южноукраїнськ
Миколаївської області (далі - ВКФ (...) про перевірку рішення
(постанови, ухвали) від 13.09.99 арбітражного суду м. Києва
області у справі N 14/192
Арбітражний суд м. Києва рішенням від 13.05.99 у позові
відмовив, посилаючись на те, що вимоги про стягнення пені заявлені
з пропуском скороченого строку позовної давності, передбаченого
статтею 72 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Закінчення
строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для
відмови в позові.
За заявою ВКФ (...) перший заступник голови арбітражного суду
м. Києва перевірив рішення в порядку нагляду і постановою від
13.09.99 залишив його без зміни, але з інших підстав, посилаючись,
зокрема, на таке. Постановою Верховної Ради України від 25.06.93
"Про норматив обігу платіжних документів в Україні" ( 3324-12 ) (3324-12)
передбачена відповідальність банку у вигляді пені за несвоєчасне
списання коштів з рахунка платника. При цьому норматив обігу
платіжних документів вважається дотриманим, якщо кошти надійшли до
обслуговуючого банку в межах України упродовж дев'яти днів,
внутрішньообласних розрахунках - упродовж п'яти днів з моменту
здачі платіжних документів платником до свого банку. Позивачем не
доведено, що перераховані ним кошти надійшли до банку кредитора з
порушенням зазначених термінів.
Щодо платіжного доручення від 12.10.98 N 105 у постанові
зазначено, що у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієна
з вини банку, з яким укладено угоду про касово-розрахункове
обслуговування, банк сплачує пеню в розмірі, визначеному цією
угодою. Договором на відкриття, розрахункове та касове
обслуговування рахунка, укладеним між позивачем і АБ (...) в особі
Южноукраїнської філії, така відповідальність не передбачена.
ВКФ (...) звернулася до Вищого арбітражного суду України з
заявою про перевірку рішення та постанови в порядку нагляду,
просить їх скасувати, прийняти нове рішення про стягнення з
відповідача 3588 грн. 80 коп. пені за перевищення нормативу обігу
платіжних доручень від 02.10.98 N 99, від 06.10.99 N 101 від
12.10.99 N 105, оскільки в цій частині вимог строк позовної
давності пропущений не з вини позивача.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи заявника,
судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України відзначає таке.
Між ВКФ (...) і АБ (...) в особі Южноукраїнської філії
укладено договір від 27.06.97 на відкриття, розрахункове та касове
обслуговування рахунка, за умовами якого банк зобов'язався
здійснювати розрахункове та касове обслуговування позивача
відповідно до чинного законодавства та нормативних актів
Національного банку України (пункт 3.1.2). Відповідно до пункту 2
Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 "Про норматив обігу
платіжних документів в Україні" ( 3324-12 ) (3324-12)
установи банку мають
забезпечувати зарахування або описання коштів за отриманими
платіжними документами в день їх надходження. За перевищення
нормативного терміну проходження платежів передбачена
відповідальність обслуговуючого банку відправника коштів у вигляді
пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки
Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за
кожний день прострочення платежу (пункт 3 згаданої вище
Постанови).
Матеріалами справи підтверджується, що:
- платіжне доручення позивача N 74 на суму 30000 грн.
надійшло до Южноукраїнської філії АБ (...) 07.09.98, кошти описані
11.09.98, прострочення становить 3 дні;
- платіжне доручення N 75 на суму 30000 грн. надійшло
07.09.96, кошти списані 15.09.98, прострочення становить 7 днів;
- платіжне доручення N 76 на суму 30000 грн. надійшло
07.09.98, кошти списані 15.09.98, прострочення становить 7 днів;
- платіжне доручення N 99 на суму 27912 грн. 76 коп. надійшло
01.10.98, у зв'язку з невикористанням його банком упродовж 10 днів
відкликано платником, прострочення становить 9 днів;
- платіжне доручення N 101 на суму 50000 грн. надійшло
06.10.98, у зв'язку з невиконанням його банком упродовж 10 днів
відкликано платником, прострочення становить 9 днів;
- платіжне доручення N 105 на суму 70000 грн. 12.10.98, у
зв'язку з невиконанням його банком упродовж 10 днів відкликано
платником, прострочення становить 9 днів.
Відповідно до статті 72 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені)
діють скорочені строки позовної давності тривалістю в шість
місяців. Первісно позовна заява була подана ВКФ (...) наприкінці
лютого 1999 року і надійшла до арбітражного суду м. Києва
09.02.99, тобто в межах встановленого строку позовної давності
щодо всіх вимог, об'єднаних у позовній заяві. Однак, ухвалою від
15.03.99 арбітражний суд м. Києва повернув позовну заяву без
розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскільки пред'явлення позову, залишеного без розгляду, не
перериває перебігу строку позовної давності (частина 4 статті 79
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
), на момент винесення ухвали
від 15.03.99 закінчився строк позовної давності в частині вимог,
що грунтується на платіжних дорученнях від 17.09.98 N 74, 75, 76.
У заявах про перевірку рішення і постанови в порядку нагляду
позивач визнає, що в цій частині вимог строк позовної давності
пропущено з його вини і дана обставина є підставою для відмови у
задоволенні вимог, що грунтуються на платіжних дорученнях від
07.09.98 N 74, 75, 76.
Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами позивача
про те, що в іншій частині вимог до пропуску строку позовної
давності спричинило порушення процесуального строку з боку
арбітражного суду м. Києва. Так, відповідно до статті 87
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12) рішення та
ухвали розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх
прийняття. Таким чином, ухвала від 15.03.99 з урахуванням
неробочих днів мала бути надіслана, а позовні матеріали повернуті
позивачу не пізніше 22.03.99.
Якби ця вимога була додержана, позивач мав би реальну
можливість усунути недоліки в оформленні позовної заяви і повторно
подати її до арбітражного суду до закінчення строку позовної
давності в частині вимог, що грунтуються на платіжних дорученнях
від 02.10.98 N 99, від 06.10.98 N 101, від 12.10.98 N 105.
Натомість, як свідчить поданий позивачем поштовий конверт (арк.
справи 36), фактично ухвала від 15.03.99 була йому надіслана лише
09.04.99.
З урахуванням наведеного, у згаданій частині вимог строк
позовної давності пропущено позивачем з поважних причин і тому
порушене право підлягає захистові.
Судова колегія вважає, що в мотивувальній частині постанови
арбітражного суду м. Києва неправильно застосовані нормативи обігу
платіжних документів. Нормативи 7 днів з перерахування коштів у
межах України і 3 дні з внутрішньообласних розрахунків установлені
для підприємств Міністерства зв'язку України, а не для банку, що
обслуговує відправника коштів (пункт 1 Постанови Верховної Ради
України від 25.06.93 "Про норматив обігу платіжних документів в
Україні" ( 3324-12 ) (3324-12)
).
З огляду на викладене, судова колегія вважає доведеними
позовні вимоги в частині порушення відповідачем нормативного
терміну проходження платежів за платіжними дорученнями від
02.10.98 N 99, від 06.10.98 N 101, від 12.10.98 N 105.
Позов підлягав задоволенню частково в сумі 3588 грн. 80 коп.,
згідно з розрахунком, наведеним у заяві про перевірку постанови в
порядку нагляду. Рішення та постанова арбітражного суду м. Києва
підлягають зміні як такі, що не відповідають законодавству та
матеріалам справи. Сплачені позивачем суми державного мита
покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 72, 80 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, статтями 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення від 13.06.99 та постанову від 13.09.99 арбітражного
суду м. Києва у справі N 14/192 змінити.
Поновити строк позовної давності в частині вимог про
стягнення пені за порушення нормативного терміну проходження
платежів за платіжними дорученнями від 02.10.98 N 99, від 06.10.98
N 101, від 12.10.98 N 105.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного банку (...) на користь малого
приватного підприємства виробничо-комерційної фірми (...) 3588
грн. 80 коп. пені, 179 грн. 44 коп. державного мита за позовною
заявою, 179 грн. 44 коп. державного мита за заявами про перевірку
рішення і постанови.
Видати наказ.
В решті рішення та постанову арбітражного суду м. Києва
залишити без зміни.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 3, 2000 р.