Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2000 № 04-1/12-4/142
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов у складі:
першого заступника Голови Вищого арбітражного суду України
судді
розглянула заяву Б-ської об'єднаної державної податкової інспекції
Київської області про перевірку постанови від 18.10.99
арбітражного суду Київської області
у справі № 000
за позовом ВАТ "ХХХ", с. Проліски Б-ського району
до Б-ської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання частково недійсним рішення Бориспільської ОДПІ від
ХХ.10.98 № 8 про застосування та стягнення фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподаткування.
Суддею арбітражного суду Київської області рішенням від ХХ.04.99
(з урахуванням ухвали про виправлення помилки від ХХ.05.99)
позовні вимоги ВАТ "ХХХ" задоволені, рішення відповідача від
ХХ.10.98 про застосування до позивача фінансових санкцій в частині
донарахування 360370 грн. ПДВ, 360370 грн. фінансових санкцій та
154238,36 грн. пені визнане недійсним.
Рішення суду мотивоване тим, що під час здійснення перевірки
діяльності товариства працівниками податкової інспекції були
допущені порушення встановленого порядку оформлення та
забезпечення проведення перевірок, у зв'язку з чим правові
підстави для проведення самої перевірки за формальними обставинами
визнані судом відсутніми.
Окрім того, донарахування до сплати позивачеві ПДВ та застосування
відповідних санкцій за результатами перевірки правильності
проведення повної інвентаризації товарних залишків станом на
ХХ.10.97 визнане судом безпідставним з огляду на те, що ВАТ "ХХХ"
без порушення встановлених законодавством вимог було проведено
знищення документів, термін зберігання яких минув, а Б-ською ОДПІ
у 1996 році вже проводилася перевірка з дослідженням тих
документів, які визнані відсутніми у товариства перевіркою,
проведеною тією ж інспекцією у 1998 році.
Перший заступник голови арбітражного суду Київської області
перевірив рішення у справі в порядку нагляду за заявою податкової
інспекції і постановою від ХХ.10.99 залишив його без зміни з тих
же підстав.
Б-ська об'єднана державна податкова інспекція, не погоджуючись з
рішенням та постановою арбітражного суду Київської області,
прийнятими у даній справі, в заяві про перевірку в порядку нагляду
просить судову колегію Вищого арбітражного суду України по
перегляду рішень, ухвал, постанов скасувати їх.
При цьому заявник, зокрема, посилається на те, що:
судом безпідставно визначено здійснену податковою інспекцією у
жовтні 1998 року перевірку як планову, оскільки у плані робіт
Бориспільської ОДПІ перевірка позивача не передбачалася;
не є обгрунтованим висновок суду також і про відсутність у
перевіряючих належним чином оформлених посвідчень, оскільки
останні були виписані і зареєстровані у журналі обліку видачі
посвідчень на перевірку з додержанням передбачених вимог (копії
посвідчень додаються);
не можна вважати правомірним посилання суду на повне дотримання
позивачем вимог наказу Головного державного архівного управління
при Кабінеті міністрів України № 11-а та "Переліку типових
документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та
місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств
із зазначенням термінів зберігання документів" ( v0011353-97 ) (v0011353-97)
,
оскільки окрім встановлення термінів зберігання документів, цим
переліком передбачено примітки (гр. 5). що застосовуються в ньому
для коментування та уточнення їх. На час знищення позивачем
документів цих приміток враховано не було, хоча в них сказано, що
первинні документи у разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і
судових справ зберігаються до винесення остаточного рішення.
ВАТ "ХХХ" на адресу судової колегії Вищого арбітражного суду
України по перегляду рішень, ухвал постанов було направлено відзив
на заяву Б-ської ОДПІ у даній справі, в якому, зокрема, позивач на
заперечення вимог заявника посилається на наступне:
в судових засіданнях при розгляді даної справи та у заявах
податкової інспекції останньою висловлювалися суперечливі доводи
щодо характеру перевірки діяльності ВАТ "ХХХ", проведеної
співробітниками відповідача у жовтні 1998 року, яка в різних
випадках не вважається відповідачем ні плановою, ні позаплановою;
протягом 1994-1996 р.р. відповідачем, чого він не заперечує у
заяві по перевірку, неодноразово з'ясовувалася правильність сплати
податку на добавлену вартість товариством, однак фактів порушення
з боку позивача чинного законодавства щодо оподаткування ПДВ у
цьому періоді встановлено не було. У зв'язку з цим, на думку ВАТ
"ХХХ", не можна вважати правомірними дії податкового органу щодо
проведення чергової перевірки тих же питань після закінчення
терміну зберігання відповідних первинних документів.
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов перевірила матеріали справи, доводи
заявника та заперечення позивача, викладені у відзиві на заяву, і
відмічає таке.
Б-ською об'єднаною державною податковою інспекцією було здійснено
перевірку ВАТ "ХХХ" з питань правильності віднесення податку на
додану вартість до податкового кредиту, за результатами якої був
складений акт від ХХ.10.98 № 1 (аркуші справи 9-12), в якому
зазначено, що:
податковою інспекцією здійснено перевірку правильності проведення
повної і інвентаризації товарних залишків станом на ХХ.10.97, за
результатами якої встановлено, що підприємством були знищені
первинні документи, які підтверджують придбання товарів до 1995
року включно, у зв'язку з чим зроблено висновок щодо неможливості
підтвердити сплату ПДВ в сумі 360370 грн. за товари, придбані до
1995 року і включені до інвентаризаційних описів, та донараховано
360370 грн. ПДВ і пеню за безпідставне відшкодування в розмірі
155070 грн.;
у перевіреному періоді ВАТ "ХХХ" було здійснено безпідставне
відшкодування з бюджету ПДВ по капітальному будівництву разом на
суму 62241,4 грн.
Загалом за результатами перевірки було донараховане 422611,4 грн.
ПДВ та 183470 грн. пені.
На підставі вказаного акту перевірки від ХХ.10.98 відповідачем
було прийняте рішення від ХХ.10.98 № 8 про застосування та
стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування (а.с. 8), згідно якого до ВАТ "ХХХ" були застосовані
фінансові санкції у вигляді стягнення до бюджету 422611,4 грн.
донарахованого ПДВ, 422611,4 грн. фінансових санкцій та 183470
грн. пені.
ВАТ "ХХХ" звернулося до арбітражного суду Київської області з
даним позовом про визнання недійсним рішення Б-ської ОДПІ від
ХХ.10.98 в частині донарахування 360370 грн. ПДВ та застосування
відповідних фінансових санкцій в сумі 360370 грн. і 154238,36 грн.
пені.
Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія Вищого
арбітражного суду України вважає за необхідне відзначити, що
незалежно від характеру проведеної податковим органом перевірки
(планова чи позапланова) підставою для прийняття відповідачем
спірного рішення було донарахування до сплати позивачеві сум
податку, правомірність якого з точки зору відповідності чинному
законодавству України та фактичним обставинам справи і підлягає
вивченню в даному випадку.
3 матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ВАТ "ХХХ"
від ХХ.12.97 № 9 було створено комісію по знищенню архівної
документації товариства, строк зберігання якої скінчився. На
виконання даного наказу комісією було проведено ревізію
бухгалтерських документів з метою виявлення термінів зберігання
останніх, та здійснене знищення тих документів, в яких скінчився
встановлений термін зберігання.
Слід зазначити, що підставою для проведення позивачем даних
заходів у наказі № 9 від ХХ.12.97 вказано Перелік типових
документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та
місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств
із зазначенням термінів зберігання документів.
Названий Перелік типових документів, що утворюються в діяльності
органів державної влади та місцевого самоврядування, інших
установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів
зберігання документів, був затверджений наказом Головного
архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.97р.
( v0011353-97 ) (v0011353-97)
.
Статтею 315 Переліку типових документів, що утворюються в
діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування,
інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів
зберігання документів ( v0011353-97 ) (v0011353-97)
, передбачено, що первинні
документи і додатки до них, які фіксують факт виконання
господарських операцій і є підставою для бухгалтерських записів
(касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні
вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про
приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і
накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти
тощо) зберігаються три роки. При цьому у графі 5 Переліку...
містяться примітки, зміст якої до ст. 315 є наступним: " За умови
завершення ревізій. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і
судових справ - зберігаються до винесення остаточного рішення"
З огляду на викладене судовою колегією Вищого арбітражного суду
України відхиляється посилання заявника на безпідставність
знищення ВАТ "ХХХ" бухгалтерської документації у зв'язку з
наявністю примітки до ст. 315 Переліку... ( v0011353-97 ) (v0011353-97)
,
оскільки спір з приводу досліджуваної Б-ською ОДПІ у жовтні 1998
р. правомірності сплати позивачем ПДВ, як і в подальшому дана
судова справа, виник після проведення товариством утилізації
документів, по яких скінчився передбачений для них трирічний
термін зберігання.
За таких обставин матеріалами справи, у тому числі - проведеної
відповідачем у жовтні 1998 р. перевірки, порушень з боку ВАТ "ХХХ"
встановленого порядку знищення документів, яке зазначене в акті
перевірки Б-ської ОДПІ від ХХ.10.98 в якості єдиної підстави
висновку щодо неможливості вважати документально обгрунтованою
сплату товариством ПДВ в сумі 360370 грн. за товари, придбані до
1995 року, не засвідчено.
Водночас не може вважатися підставним посилання заявника на
наявність у його співробітників належним чином оформлених
посвідчень для розглядуваної перевірки діяльності ВАТ "ХХХ",
оскільки подані судовій колегії копії посвідчень (а.с. 106) були
видані співробітникам Б-ської ОДПІ у квітні 1998 року із
закінченням терміну дії до ХХ.04.98 р., у той час як акт
перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення ОДПІ від
ХХ.10.98, датований ХХ.10.98 р.
При цьому зі змісту вказаного акту не вбачається ні термінів, у
які була проведена перевірка, ані періоду часу діяльності
позивача, загалом охопленого перевіркою.
З урахуванням викладеного судова колегія Вищого арбітражного суду
України по перегляду рішень, ухвал, постанов дійшла висновку щодо
відсутності підстав для скасування чи зміни постанови і рішення
арбітражного суду Київської області у даній справі.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія Вищого арбітражного суду
України по перегляду рішень, ухвал, постанов, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.04.99 та постанову від ХХ.10.99 арбітражного суду
Київської області у справі № 000 залишити без зміни.