Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.1999
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України
у складі:
заступника Голови
суддя
розглянула заяву медико - відновлювального центру ТОВ "ХХХ"
про перевірку рішення (постанови, ухвали) від ХХ.ХХ.98 судової
колегії з розгляду спорів ВАСУ у справі № 0000
за позовом Фонду держмайна України
третя особа без самостійних вимог на боці позивача Держкомспорт
України
до ТОВ "ХХХ"
про розірвання договору оренди від ХХ.ХХ.96
Рішенням від ХХ.ХХ.98 Вищого арбітражного суду України позов
задоволено у зв'язку з невиконанням орендарем своїх зобов'язань
щодо своєчасного здійснення капітального та поточного ремонту
орендованих основних фондів (будівлі) , передбачених п. 5.3
договору.
Заявник просить рішення скасувати, позовну заяву залишити без
розгляду, посилаючись на необхідність з актом від ХХ.ХХ.1997 року,
складеного спеціалістами Дєржкомбуду України за результатами
обстеження будівлі без відома орендаря на момент розгляду справи в
суді ремонтні роботи були виконані за договором від ХХ.ХХ.98,
укладеним з фірмою "ТТТ"; договором оренди не конкретизовано
періодичність проведення ремонту, а згідно ст.264 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
позивач, як орендодавець, повинен був проводити ремонт
переданого в оренду майна.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали, дійшла висновку, шо
оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству та обставинам
справи з наступних підстав.
Будівля спортивного медико-відновлювального центру була споруджена
в 1980 році на території колишнього Республіканського стадіону
(нині - НСК "Олімпійський).
ХХ.ХХ.96 М-ською райдержадміністрацією м. Києва було зареєстровано
Статут ТОВ "ХХХ", з яким згодом Фондом держмайна України
(орендодавець) укладено договір оренди державного майна №1.
Предметом договору визначено передачу в строкове платне володіння
та користування цілісного майнового комплексу державного
підприємства "УУУ", в т.ч. зазначеної будівлі.
Згідно п. 5 договору орендар (відповідач) зобов'язував своєчасно
здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних
фондів (нерухомості), що відповідає вимогам п.2 ст. 18 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна".
Наприкінці жовтня 1997 року спеціалістами Держкомбуду України,
науково-дослідного інституту будівельних конструкцій та ЗНДІЕП
здійснено обстеження технічного стану будівлі "Спортивний
медико-відновлювальний центр" про що складено акт від ХХ.ХХ.97. В
акті зазначено, що експлуатаційна якість споруда незадовільна,
покрівля протікає, штукатурка руйнується, облицювальна плитка
відпала, ряд конструкцій та приміщень потребують невідкладного
ремонту із-за наявності зовнішніх тріщин в стінах. Основними
причинами незадовільного технічного стану приміщень визначено
відсутність проведення необхідних ремонтно - відновлювальних робіт
по підтриманню експлуатаційної придатності споруди.
Отже, відповідачем по суті на протязі більш ніж дворічного терміну
використання орендованої будівлі не виконувались передбачені п.5.3
договору зобов'язання щодо своєчасного здійснення поточного
ремонту, тобто допущено пошкодження, псування орендованого майна.
Відповідно до державних будівельних норм та нормативів (СНІП)
своєчасність здійснення поточного ремонту будівлі передбачає
постійне вжиття невідкладних комплексних заходів (виконання робіт)
щодо недопущення пошкодження та руйнації будівлі, відновлення та
підтримання її в технічно справному стані, виявлення та негайне
усунення недоліків, які можуть спричинити експлуатаційну
непридатність чи настання аварійного стану споруди.
Цілком очевидною вважається нагальна необхідність проведення
поточного чи капітального ремонту за умов наявності таких явних
дефектів будівлі як протікаюча покрівля, зовнішні тріщини стін,
деформовані під впливом природних факторів (атмосферні опади тощо)
внутрішні стіни, стеля приміщень та облицювання фасаду споруди.
Зважаючи на це, вжитий в п.5.3. договору термін своєчасність у
відновленні до ремонту будівлі означає постійну, без обмеження
певними часовими рамками (періодами, етапами тощо), необхідність
здійснення ремонтно-відновлювальних робіт по мірі виявлення
дефектів, тобто, за умов фактичного погіршення
технічно-експлуатаційних характеристик споруда. З огляду на
наведене, невстановлення в договорі періодичності здійснення
ремонту не є випадковим, а тим більше помилковим упущенням. Адже,
в противному разі за умов раптового виникнення
технічно-будівельних дефектів, очікування встановленого договором
моменту здійснення ремонту за певних обставин (несприятливі
погодні фактори тощо) взагалі може призвести до непередбачуваних
негативних наслідків, не виключаючи навіть часткової чи повної
руйнації будівлі.
Фактична констатація актом від ХХ.ХХ.97 незадовільного
передаварійного технічного стану орендованої споруди, обумовленого
тривалою бездіяльністю орендаря (непроведення необхідних
ремонтно-відновлювальних робіт) з достовірністю вказує на свідомо
невиконання ним своїх зобов'язань, закріплених п. 5,.3. договору
оренди від ХХ.ХХ.96 ст. 18 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Посилання заявника на відсутність отримання ним акту від ХХ.Хх.97
про стан будівлі не приймаються до уваги, оскільки не означають
його необізнаності з дійсним незадовільним станом будівлі.
Тим більше, що всі зафіксовані в акті дефекти мають очевидний
явний характер, тобто, були відомі орендарю, проте не були
своєчасно усунені.
Недоречними визнаються довода відповідача щодо необхідності
проведення ремонту орендодавцем згідно ст.264 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки в даній правовій ситуації діє передбачене
цією нормою законодавче застереження щодо можливості врегулювання
питання здійснення капітального ремонту власне договором оренда, а
проведення поточного ремонту взагалі відноситься до обов'язків
орендаря (ст. 265 Щ України).
Обстеження орендованої будівлі без відома орендаря не спростовує
достовірність викладених в акті від ХХ.ХХ.97 відомостей, оскільки
він (акт) складений фахівцями незаінтересованої установи
спеціально уповноваженого державного органу у сфері будівництва та
архітектури.
Твердження заявника про здійснення та закінчення ремонту
орендованої споруда на час розгляду спору за договором підряду від
ХХ.ХХ.98 № 2 як на підставу залишення позову без розгляду не
заслуговують на на увагу, так як всупереч вимогам ст. 33 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ним не доведено виконання вказаного договору в
повному обсязі, а значить і фактичне здійснення ремонту.
Зокрема, відсутні акт прийняття-передачі виконаних робіт, як
належний право встановлюючий документ, вкладання якого передбачено
п. п. 3 № 3.2 договору від ХХ.ХХ.98, та докази сплати винагорода
виконавцю робіт.
Доданий відповідачем документ довідково-фінансового характеру з
розшифровкою вартості окремих робіт та інших витрат не підтверджує
виконання ремонту, так як не підписаний та не затверджений
замовником в належній формі, тобто, свідчить про неприйняття
ремонтних робіт від підрядчика. Наявна ж печатка з найменуванням
відповідача та відповідний підпис лише засвідчують вірність копії
зазначеної довідки.
Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні
відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи,
а тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 106 - 108 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов
ПОСТАНОВИЛА :
Рішення від ХХ.ХХ.98р. Вищого арбітражного суду України у справі №
000 залишити без змін.