Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
 
                  ВИЩІЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
1999р.
 
Судова колегія   з   перегляду   рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України
 
розглянула протест Генеральної прокуратури України
 
про перевірку рішення (постанови, ухвали) Вищого арбітражного суду
України у справі № 00/0-0/00
 
за позовом приватного підприємства "ХХХ"
 
до Н-ської регіональної митниці, М-ської митниці
 
про стягнення 188 635,87 грн.
 
Рішенням Вищого  арбітражного  суду  України  від  ХХ.ХХ.98  позов
задоволено частково,  з Т-ської митниці  на  користь  підприємства
"ХХХ"  стягнуто  172 049,60 грн.  збитків.  В іншій частині позову
відмовлено.  Рішення мотивовано  тими  обставинами,  що  мандарини
прийшли  у  непридатність  в результаті неправомірних дій митниці,
про що свідчить акт експертизи № 1 від ХХ.ХХ.97. Відповідно до ст.
150   Митного   кодексу   України  ( 1970-12 ) (1970-12)
        ,  шкода,  заподіяна
підприємству неправомірними діями митних органів,  відшкодовується
на   загальних   підставах.   Поряд   з  цим,  судом  констатовано
неправомірність нарахування пені податковою адміністрацією,  т. я.
між   діями  митниці  та  нарахуванням  пені  відсутній  причинний
зв'язок.  Генеральна  прокуратура  України  надіслала  протест  та
просить   відновити  строк,  встановлений  ст.  102  АПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , рішення Вищого арбітражного суду України від ХХ.ХХ.98
скасувати, у позові відмовити, оскільки позивач не отримав дозволу
санітарно-епідемічної служби на ввезення товару.  Відстрочення або
розстрочення  сплати  митних  зборів  є  правом,  а  не обов'язком
митниці,  мандарини зіпсувалися,  оскільки вантаж  перевозився  на
яхті,  де  відсутні  належні  технічні  умови перевезення вантажу,
відсутній причинний зв'язок між кредитним договором  на  закупівлю
продуктів  харчування  у  Туреччині  та  Болгарії  та товаром,  що
придбаний в Аджарії, не з'ясовано наявність причинного зв'язку між
діями  митниці  та  витратами  позивача  на  фрахтування  яхти  та
придбання продуктів харчування для членів екіпажу.
 
Розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що:
 
як засвідчено вантажно-митною декларацією  ХХ.ХХ.96  з  Автономної
Республіки Аджарія на адресу підприємства "ХХХ",  м. М-ськ на яхті
"ААА" у дерев'яних ящиках поставлені мандарини. Згідно експертного
висновку Н-ської торгово-промислової палати,  29,8%  мандарин,  що
знаходяться в трюмі,  є бракованими,  а 70,2%  такого  товару,  що
також  знаходиться  у  трюмі,  відповідають  ГОСТу 4428-82.  Товар
перевозився на  непристосованому  судні,  відвантажений  з  Батумі
ХХ.12.96,   надійшов  в  Україну  ХХ.12.96,  експертиза  здійснена
ХХ.01.97.   Повторною   експертизою,   що   проведена    ХХ.02.97,
встановлено 100% брак поставленого товару.
 
Наказом Держмиткому  від 22.05.96 ( v0221342-96 ) (v0221342-96)
         у разі відмови в
митному оформленні вантажу  видається  картка  відмови  у  митному
оформленні. Зазначений документ митницею не видано, а отже позивач
або декларант був позбавлений права на оскарження дій відповідача.
 
Позивач отримав карантинний дозвіл  на  імпорт  ввезених  мандарин
(лист справи 77),  однак вантаж не пройшов санітарний контроль, що
передбачено  ст.ст.  16,  17  Закону  України  "Про   забезпечення
санітарної  та  епідеміологічної безпеки населення" від 24.02.94р.
( 4004-12 ) (4004-12)
        .
 
Н-ською санітарно-епідеміологічною станцією ХХ.ХХ.96  вивантаження
мандарин  було  заборонено.  Зразки підписів уповноважених осіб на
видачу сертифіката за формою ст. 1 посольством Турції направлені в
Україну  ХХ.ХХ.97,  а  ХХ.ХХ.97 Міністерством зовнішньоекономічних
зв'язків і торгівлі були доведені до Держмитслужби України,  тобто
на   момент  знаходження  товару  на  митниці,  останній  не  було
повідомлено  стосовно  уповноважених  юридичних  осіб  та  зразків
підписів  посадових  осіб  на  сертифікатах  надходження товару за
формою СТ-1.  Представлений договір укладений позивачем  з  фірмою
"ХХХ"  не  свідчить про наявність причинного зв'язку між договором
поставки,  укладеним  цими   сторонами   щодо   оплати   продуктів
болгарського походження та товару, що надійшов з Аджарії.
 
Позивачем не представлені належні докази зберігання товару під час
транспортування.
 
Виходячи з викладеного,  судова колегія з перегляду рішень, ухвал,
постанов приходить до висновку,  що дії митниці відповідали ст.ст.
48,  67,  70 Митного кодексу України ( 1970-12 ) (1970-12)
        ,  узгоджувались з
інструктивними  листами  Держмитслужби  України  №  11/2-8672  від
27.11.95 ( v8672342-96 ) (v8672342-96)
        , № 11/2-8958 від 03.12.96 ( v8958342-96 ) (v8958342-96)
        
,  відмова  у  розмитненні  вантажу  сталася  з  вини компетентних
органів  іноземної  сторони,   що   несвоєчасно   повідомила   про
уповноважених  юридичних  осіб  та  зразки  підписів фізичних осіб
необхідних для  оформлення  сертифіката  походження  товару  СТ-1,
позивачем  не  отримано  дозвіл  санітарно-епідеміологічної служби
України на вільне використання імпортованого товару в Україні.
 
Строк, встановлений  ст.102  АПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  має  бути
поновлений.
 
Приймаючи до уваги зазначене, керуючись ст.ст. 106-108 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , судова колегія -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
1. Відновити строк, встановлений ст. 102 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
2. Протест Генеральної прокуратури України задовольнити.
 
3. У позові відмовити.
 
Рішення Вищого арбітражного суду України зі  справи  №  00/0-00/00
від ХХ.ХХ.98 скасувати.  У поворот виконання рішення суду стягнути
з  розрахункового  рахунку  комерційного  підприємства  "ХХХ"   на
користь Т-ської митниці 172 049,50 грн. збитків.
 
Повернути Т-ській  митниці  з  Державного  бюджету України 8602,48
грн.  витрат зі сплати державного мита.  Колегії з розгляду спорів
видати  відповідні  накази  після подання доказів виконання раніше
прийнятого рішення.