ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.98 Справа N 04-1/1-15/49
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву спеціалізованої
зовнішньоторговельної фірми "Прогрес" про перевірку рішення від
27.04.98 Вищого арбітражного суду України у справі N 3/26
за позовом Державного комітету України з матеріальних резервів до
спеціалізованої зовнішньоторговельної фірми "Прогрес" про
стягнення 314697,15 грн., в т. ч. 302593,15 грн. боргу та
12104 грн. штрафу за прострочку сплати на підставі договору від
28.02.95 N 1330/2577-089-95.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 27 квітня
1998 р. у справі N 3/26 позов Державного комітету України по
матеріальних резервах до спеціалізованої зовнішньоторговельної
фірми "Прогрес" про стягнення 314697,15 грн. задоволено частково,
в сумі 290176,68 грн. - вартості поставленої угорській фірмі
"Алу-Трейд" каніфолі.
Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (в
подальшому - відповідач) вважає, що прийняте рішення не відповідає
чинному законодавству України, не обгрунтоване та прийняте без
з'ясування всіх обставин справи. Відповідач посилається на те, що
угорська фірма "Алу-Трейд" придбала каніфоль безпосередньо у
відповідача і мала перед відповідачем зобов'язання оплатити. Між
позивачем та третьою особою зобов'язань не виникло взагалі.
Обов'язок по проведенню розрахунків з позивачем відповідно до умов
договору наступає у відповідача лише після надходження до нього
валютних коштів від іноземних фірм. Причиною несплати отриманої
фірмою "Алу-Трейд" продукції є дії Позивача, що були направлені на
односторонню відмову від виконання умов контракту, в зв'язку з
переглядом цін по контракту в сторону їх збільшення. Крім того,
відповідач звертає увагу на те, що за результатами переговорів між
позивачем та відповідачем був підписаний протокол-додаток N 1 до
контракту N 21593-085- 091-95 від 02.06.95, яким змінено умови
контракту і ціна продукції встановлена 415 дол. США за 1 кг
каніфолі, але фірмою "Алу-Трейд" цей протокол підписаний не був,
вартість каніфолі не сплачена, в зв'язку з чим відповідач
звернувся з позовом до угорської фірми про стягнення 162773 дол.
США та штрафу за невиконання зобов'язань у сумі 3255 дол. США.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП
України від 04.10.96 позов задоволено. Але рішення Міжнародного
комерційного арбітражного суду при ТПП України не могло бути
виконаним у зв'язку з ліквідацією угорської фірми. За таких
обставин відповідач вважає, що його вина в невиконанні зобов'язань
по оплаті за продукцію відсутня. Одночасно відповідач вважає, що
його витрати на покриття збитків позивача повинні скласти не
більше 12587,89 грн., тобто: 4 відсотки від розміру збитків, що
понесли сумісно позивач та відповідач від сумісної діяльності
відповідно до ст.433 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянувши матеріали справи,
встановила, що:
На виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від
16.07.93 та 20.10.94 Держкомрезерв України уклав з спеціалізованою
зовнішньоторговельною фірмою "Прогрес" договір N 1330/2577-089-95
про спільну господарську діяльність та збутову кооперацію (див.
стор. справа - 5).
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору
відповідач взяв на себе зобов'язання укладати від свого імені
контракти з покупцями на продаж товарів ВКВ, отримувати оплату за
товар на свій рахунок, стежити за своєчасним надходженням
платежів, здійснювати розрахунки з інопокупцями та Держкомрезервом
України, виходячи із норм, що встановлені законодавством України
(див. п.3.16, 3.17 договору).
Матеріалами справи стверджено, що за згодою позивача
відповідач передав угорській фірмі "Алу-Трейд" у жовтні -
листопаді 1995 p. 399932 кг каніфолі на загальну суму 162772 дол.
США.
Кількість відвантаженої угорській фірмі каніфолі та її
вартість не оскаржується відповідачем, про що свідчить також
рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП
України, до якого звернувся відповідач з позовом про стягнення з
угорської фірми вартості відвантаженої каніфолі у відповідності з
умовами укладеного між відповідачем та угорською фірмою контракту
від 02.06.95 N 21593085-091-95. Як правильно зазначено в рішенні
Вищого арбітражного суду України, цей контракт відповідач уклав
після того, як була розпочата процедура ліквідації угорської фірми
21.03.95.
До укладеного відповідачем з угорською фірмою контракту
позивач ніякого відношення не має. Не перевіривши дійсного
фінансового стану іноземної фірми і забезпечення виконання
інофірмою зобов'язань за контрактом, відповідач діяв на свій
розсуд та ризик. Приведені в заяві про перевірку рішення мотиви не
заслуговують на увагу. Взаємовідносини сторін за договором про
сумісну діяльність регулюються гл.38 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
та загальними положеннями про зобов'язання: главами 14
-19 Цивільного кодексу України (див. п.1 роз'яснення президії
Вищого арбітражного суду України від 28.04.95 N 02-5/302
( v_302800-95 ) (v_302800-95)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну
діяльність").
Виходячи з викладеного та керуючись ст. 106 - 108 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
П О С ТА Н О В И Л И:
1. Рішення Вищого арбітражного суду України зі справи N 3/62
від 27.04.98 залишити без змін.
"Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 4, 1998 р.