ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.1998 Справа N 5/45
За позовом ТОВ "Телестудія "Служба інформації"
до Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення Третя особа на стороні Відповідача -
ТОВ "ТРК "Студія 14"
Про визнання недійсними ліцензії N 000280
від 11.11.96, виданої ТРК "Студія "1 + 1", рішень
конкурсної комісії Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення про видачу цієї
ліцензії
Суть спору: У судовому засіданні оголошувалася перерва з
14.04.98 по 22.04.98.
Позивач звернувся до суду з вимогами визнати недійсними
ліцензію на право користування каналами мовлення N 000280 від 11
листопада 1996 р., видану Національною радою України з питань
телебачення і радіомовлення Студії "1 + 1" та рішень конкурсної
комісії та Нацради про видачу ліцензії, мотивуючи свої вимоги тим,
що він мав брати участь у конкурсі і розраховував на отримання
ліцензії на право користування тим же каналом мовлення, що і
телерадіокомпанія "Студія "1 + 1".
Крім цього, позивач обгрунтовує вимоги тим, що рішення
Національної ради від 8 жовтня 1996 року було прийняте з
порушенням процедури, визначеної у статті 6 розділу II Тимчасового
положення про Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення, затвердженого Постановою Верховної Ради України
N 293/94-ВР ( 293/94-ВР ) (293/94-ВР)
від 15 грудня 1994 року; була порушена
процедура проведення конкурсу на право використання другого
загальнонаціонального телеканалу мовлення (УТ-2); рішення
Національної ради про видачу ліцензії ТРК "Студія "1 + 1" було
прийняте всупереч забороні на ліцензування загальнонаціональних
телеканалів мовлення, встановленій Постановою Верховної Ради
України від 8 жовтня 1996 року ( 411/96-ВР ) (411/96-ВР)
"Про внесення
доповнення до Постанови Верховної Ради України "Про порядок
введення в дію Закону України "Про телебачення і радіомовлення";
рішення Національної ради від 20 листопада 1997 року про
збільшення обсягу мовлення ТРК "Студія "1 + 1" було прийняте з
порушенням вимог чинного законодавства України.
Рішення Нацради про видачу ліцензії телерадіокомпанії "Студія
"1 + 1" було прийнято при наявності діючих Постанов Верховної Ради
України стосовно заборони на ліцензування загальнонаціональних
каналів мовлення (п. 7 Постанови ВРУ від 21.12.93 ( 3760-12 ) (3760-12)
"Про
порядок введення в дію Закону України "Про телебачення і
радіомовлення", п. 6 Постанови ВРУ від 13.05.96 ( 187/96-ВР ) (187/96-ВР)
"Про
звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по вивченню
ситуації телерадіоінформаційному просторі України" та п. 1
Постанови ВРУ від 08.10.96 ( 411/96-ВР ) (411/96-ВР)
"Про внесення доповнення
до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію
Закону України "Про телебачення і радіомовлення").
Також позивач посилається на те, що телерадіокомпанія "Студія
"1 + 1" не виконує вимоги ліцензії щодо частки програм власного
виробництва та порушує норму ст. 15 Закону України "Про захист від
недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
і її дії кваліфікуються
як досягнення неправомірних угод у конкуренції.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи це тим, що
рішення Національної ради від 03.10.96, 08.10.96 та 20.11.97 є
чинними, оскільки їх було прийнято на правомочних засіданнях
Національної ради у повній відповідності до Законів України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, "Про Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
та
Тимчасового положення про Національну раду України з питань
телебачення і радіомовлення ( 293/94-ВР ) (293/94-ВР)
; конкурсний відбір між
заявниками на отримання ліцензії на право користування каналом
УТ-2 було проведено відповідно до ст. 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення"; Постанова Верховної Ради України від
08.10.96 ( 411/96-ВР ) (411/96-ВР)
набрала чинності 11.10.96, отже рішення
Національної ради від 03.10.96 та 08.10.96 є чинними; на засіданні
20.11.97 Національна рада розглянула питання не про видачу
ліцензії на мовлення, а про внесення змін до чинної ліцензії ТРК
"Студія "1 + 1".
Твердження позивача, що оспорювані рішення про видачу
ліцензії ТРК "Студія "1 + 1" були прийняті при наявності діючих
постанов Верховної Ради України стосовно заборони на ліцензування
загальнонаціональних каналів мовлення безпідставні, т. я.
відповідно до п. 11 Постанови Верховної Ради України від 13 травня
1996 р. ( 187/96-ВР ) (187/96-ВР)
ця Постанова мала бути підтримана
Президентом України, оскільки згідно зі ст. 4 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
Верховна Рада України
визначає державну політику стосовно телебачення і радіомовлення
разом з Президентом України. Проте Президент України згадану
позицію Верховної Ради України не підтримав (більш детальніше
заперечення див. у відзиві на позов).
Третя особа на стороні відповідача просить відмовити
Позивачеві у задоволенні позову на підставі тих обгрунтувань, які
зазначаються Відповідачем. Додатково третя особа зазначає, що у
своїй діяльності вона суворо дотримується нормативних вимог
Законів України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
,
"Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
, "Про авторське право і суміжні
права" ( 3792-12 ) (3792-12)
, "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
, "Про захист від
недобросовісної конкуренції" ( 263/96-ВР ) (263/96-ВР)
і виконує всі умови
ліцензії N 000280, що підтверджується кваліфікаційною
характеристикою перевірки ТРК "Студія "1 + 1" (більш детальніше
див. пояснення).
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, арбітражний суд встановив:
На засіданні Національної ради з питань телебачення і
радіомовлення, яке відбулося 29.08.96, було прийнято рішення про
оголошення додаткового конкурсу на право мовлення на другому
загальнонаціональному каналі (УТ-2) у обсязі 18 годин на добу.
Як свідчить довідка ТРК "Київські Відомості" від 14.11.96,
згідно з рішенням Національної ради від 29.08.96 у ефірі радіо
"Київські Відомості" 03.09.96 було оголошено про проведення
конкурсу на право мовлення на каналі УТ-2. Додатково оголошення
про проведення конкурсу було опубліковано в газеті "Київський
Вісник" від 17.09.96. Для участі у конкурсі 28.08.96 та 16.09.96
Позивач подав до Національної ради заявочні відомості з
необхідними додатками про видачу ліцензії на право мовлення на
цьому каналі в обсязі 6-ти годин щодобово з 21-00 до 02-00 год.
Такі ж заяви на видачу ліцензії подали третя особа, агенція
"АІТІ", ТРК "Золоті ворота" та інші телерадіоорганізації.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про телебачення та
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
та ст. 22 Закону України "Про
Національну раду з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
порядок видачі ліцензій та проведення конкурсу
визначається Законом України "Про телебачення та радіомовлення" та
Положенням про порядок ліцензування, яке підлягає реєстрації у
Міністерстві юстиції України. На момент проведення конкурсу, який
було оголошено 29.08.96 та до теперішнього часу таке Положення не
зареєстровано у Міністерстві юстиції України, а отже порядок
проведення конкурсу не врегульований, а тому Відповідач при
ліцензуванні мовлення правомірно керувався Законом України "Про
телебачення та радіомовлення".
03.10.96 відбулося засідання конкурсної комісії про
визначення мовників на другому загальнонаціональному каналі.
Розглянувши інформацію щодо претендентів на отримання ліцензій,
члени конкурсної комісії одноголосно вирішили визнати переможцями
конкурсу та рекомендувати Національній раді видати ліцензії на
мовлення наступним телерадіоорганізаціям: Національній
телекомпанії України, ТРК "Студія "1 + 1", ТРК "Золоті ворота" і
ТРК "АІТІ".
03.10.96 Відповідачем було ухвалено рішення про видачу
ліцензії третій особі. На засіданні від 08.10.96 було затверджено
протокол конкурсної комісії від 03.10.96 та продубльовано рішення
про видачу ліцензії третій особі, причому обсяг мовлення збільшено
до 9 годин на добу.
На підставі цих рішень Відповідач 11.11.96 вручив третій
особі ліцензію N 000280 на право користування каналом мовлення
УТ-2 в обсязі 9 годин щодобово. Рішенням від 20.11.97 Відповідач
вніс зміни до ліцензії N 000280 у частині збільшення обсягу
мовлення ТРК "Студія "1 + 1" з 9 до 12 годин щодобово.
Відповідно до пункту 6 розділу 2 Тимчасового положення про
Національну раду з питань телебачення і радіомовлення
( 293/94-ВР ) (293/94-ВР)
, яке діяло на момент проведення засідання, засідання
Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше
шести членів Національної ради. На засіданні Національної ради,
яке відбулося 03.10.96 були присутні сім членів Національної ради,
в тому числі І. Мащенко згідно з письмовою заявою. Як вбачається з
рішення Національної ради від 08.10.96, на засіданні Національної
ради були присутні шість її членів, які письмово засвідчили
результати голосування з питань порядку денного. Член Національної
ради І.Мащенко засвідчив свою присутність письмовою заявою, що з
огляду на нормативне визначену процедуру проведення засідань
Національної ради є правомірним, а самі засідання Національної
ради від 3 та 8 жовтня 1996 року є правомочними і рішення,
прийняті на них Національною радою, є чинними. Тому твердження
Позивача про порушення вимог ст. 6 розділу 2 Тимчасового положення
при проведенні засідання Національної ради від 08.10.96 року є
необгрунтованими.
Додатковий конкурс на право мовлення на другому
загальнонаціональному каналі України, рішення щодо проведення
якого було прийняте Національною радою 29.08.96, був проведений
відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, який в період проведення конкурсу був
єдиним нормативним документом, що регламентував порядок та умови
проведення конкурсного відбору між заявниками на отримання
ліцензії. Згідно зі ст. 14 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" заява телерадіоорганізації про видачу ліцензії на
право користування телеканалом мовлення розглядається та рішення
щодо неї приймається у місячний строк. Тому Відповідач під час
проведення конкурсного відбору між заявниками на отримання
ліцензії на право користування телеканалом УТ-2 мав приймати
рішення щодо видачі ліцензій заявникам у зазначений місячний
термін. Як вбачається з протоколу засідання конкурсної комісії про
визначення мовників на другому загальнонаціональному каналі від
03.10.96 та з рішення Національної ради від 08.10.96, переможцями
конкурсу стали Національна телекомпанія України ТРК "Студія "1 +
1", ТРК "Золоті ворота", ТРК "АІТІ".
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає твердження
Позивача про порушення процедури проведення конкурсу
безпідставними. В зазначених документах не вказано про участь
позивача в конкурсі, з чого можна зробити висновок, що відповідач
не розглядав його заяви про видачу ліцензії.
Твердження Позивача про поширення заборони на ліцензування
загальнонаціональних каналів мовлення, встановленої Постановою
Верховної Ради України від 08.10.96 ( 411/96-ВР ) (411/96-ВР)
"Про внесення
доповнення до Постанови Верховної Ради України "Про порядок
введення в дію Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є
неправомірним, оскільки згадана Постанова набрала чинності з дати
її опублікування в офіційному друкованому виданні, тобто 11.10.96
згідно зі ст. 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та відповідно
до п. 4 Указу Президента України від 10 червня 1997 року N 503/97
( 503/97 ) (503/97)
"Про порядок офіційного оприлюднення
нормативно-правових актів та набрання ними чинності". Суд вважає,
що рішення Відповідача від 08.10.96 є чинними і прийняті у
відповідності до законодавства України, а ліцензія N 000280 є
законною підставою третьої особи на боці Відповідача на право
користування каналом мовлення.
Відповідач, приймаючи на своєму засіданні 20.11.97 рішення
про внесення змін до ліцензії N 000280 у частині збільшення обсягу
мовлення ТРК "Студія "1 + 1", керувався ст. ст. 2, 17, 18, 19, 21,
23 Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і
радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
та ст. ст. 5, 22 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, та врахував існуючу
попередню письмову домовленість між ліцензіатами-мовниками на
телеканалі УТ-2 про узгодження розподілу між ними ефірного часу,
не закріпленого сіткою мовлення за названими мовниками. Зазначені
дії суд вважає обгрунтованими і правомірними, а відтак рішення від
20.11.97 не підлягає визнанню недійсним з підстав, викладених у
позовній заяві.
Зауваження Позивача щодо порушення вимог ст. 15 Закону
України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ( 263/96-ВР ) (263/96-ВР)
судом до уваги не приймаються, т. я. зазначені в цій статті
порушення не є предметом розгляду по даній справі.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому
засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги
Позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
арбітражний суд вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 4, 1998 р.