ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
арбітражної наглядової колегії
23.06.1995 N 04-1/ЦА-39/7-13/102
Арбітражна наглядова колегія розглянула протест
в.о. Генерального прокурора України про перевірку рішення колегії
з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України зі справи
N 39/7 за позовом в.о. Генерального прокурора
України в інтересах Верховної Ради України до Фонду держмайна
України та організації орендарів "Антарктика" про визнання
недійсними додаткової угоди від 26.05.94 до договору оренди та
договору купівлі-продажу від 28.05.94.
Рішенням від 30.03.95 у задоволенні позову відмовлено,
оскільки відповідно до ст.28 Закону "Про оренду майна державних
підприємств та організацій" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендар має право на викуп
об'єкта оренди, якщо це передбачено договором. ОО "Антарктика"
мала право на доповнення договору оренди правом викупу, тому що
три роки з моменту приведення договору у відповідність до цього
Закону не минули.
Організації орендарів у процесі приватизації належать права
товариства покупців, і вона користується пріоритетним правом у
виборі способу приватизації, оскільки об'єднує більш як
50 відсотків працюючих.
Ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про додаткове
регулювання орендних відносин" ( 9-92 ) (9-92)
не передбачає обмежень у
застосуванні ст.28 Закону "Про оренду майна державних підприємств
та організацій" ( 2269-12 ) (2269-12)
та ст.ст. 15, 17 Закону "Про
приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
на час
укладення оспорених угод.
Генеральна прокуратура України вважає, що згадане рішення
Вищого арбітражного суду України суперечить вимогам чинного
законодавства, оскільки частиною першою Декрету Кабінету Міністрів
України від 20.05.93 N 57 ( 57-93 ) (57-93)
"Про приватизацію цілісних
майнових комплексів державних підприємств та їх структурних
підрозділів, зданих в оренду" для окремо визначеної групи об'єктів
приватизації (балансова вартість основних фондів яких з
урахуванням травневої 1992 р. переоцінки перевищувала
20 млн.крб.) встановлено, що вони повинні приватизуватись шляхом
продажу належних акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих
державними органами приватизації та орендарями.
Приватизація орендованого державного майна здійснюється лише
за згодою орендаря, але в порядку, встановленому законодавчими
актами, і якщо орендар не дає згоди на приватизацію у порядку,
встановленому законом, то відповідно до ч.2 ст.3 Декрету "Про
додаткове регулювання орендних відносин" ( 9-92 ) (9-92)
він може
втратити право на оренду державного майна після закінчення строку
договору, який на наступний термін за ініціативою орендаря не може
бути продовжений.
Генеральна прокуратура України вважає, що за таких обставин
рішення арбітражного суду підлягає скасуванню, а позов -
задоволенню.
У процесі перевірки з пояснень сторін та додатково поданих
матеріалів встановлено, що 25.09.91 ОО "Антарктика" уклала з
Південним басейновим виробничим рибогосподарським концерном
"Південьриба" Мінрибгоспу СРСР договір оренди майна головного
підприємства Чорноморського виробничого об'єднання рибної
промисловості "Антарктика".
Відповідно до ст.3 Закону "Про підприємства, установи і
організації союзного підпорядкування, розміщені на території
України" ( 1540-12 ) (1540-12)
орендар 27.11.91. підписав доповнення до
договору оренди з Фондом державного майна України, який став
правонаступником орендодавця, а в грудні 1992 р. було укладено
додаткову угоду, якою договір оренди від 25.09.91 приведено у
відповідність до Закону "Про оренду майна державних підприємств та
організацій" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Додатковою угодою від 26.05,94 внесені доповнення до договору
оренди від 25.09.91 в частині умов про порядок викупу орендованого
майна.
Дозвіл на проведення приватизації орендованого майна надано
орендному підприємству "Антарктика" розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 12.05.94 N 333-р ( 333-94-р ) (333-94-р)
. Питання про
приватизацію і оцінку майна погоджено з іншими компетентними
центральними органами виконавчої влади.
Верховна Рада України щодо приватизації вказаного об'єкта
ніяких постанов не приймала і не доручала Генеральній прокуратурі
заявляти позову стосовно спірного за цією справою майна. Жодних
доказів скасування або відкликання цих дозволу і погоджень
генпрокуратура не надала.
Законом "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких
законодавчих актів України з питань орендних відносин" ( 3875-12 ) (3875-12)
відновлено дію ст.28 Закону "Про оренду майна державних
підприємств і організацій" ( 2269-12 ) (2269-12)
та ст.ст. 15, 17 Закону
"Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Викуп об'єкта оренди передбачено умовами договору оренди, і
організація орендарів мала право на викуп майна.
На час укладення додаткової угоди від 25.05.94 до договору
оренди та договору купівлі-продажу від 28.05.94 Декрет Кабінету
Міністрів України від 15.12.92 N 9-92 ( 9-92 ) (9-92)
"Про додаткове
регулювання орендних відносин" не передбачав обмежень у
застосуванні вказаних вище законів.
Зважаючи на викладене, арбітражна наглядова колегія вважає,
що рішення колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду
України відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи і
скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, арбітражна наглядова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
рішення від 30.03.95 колегії з розгляду спорів Вищого
арбітражного суду України у справі N 39/7 залишити
без змін.