ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.12.1994 N 04-1/ЦА 55/6-в/п-14/132
Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву Дівичківського
ССТ про перевірку рішення в порядку нагляду колегії з розгляду
спорів Вищого арбітражного суду України зі справи N 55/6-вн
( sp05/037-1 ) (sp05/037-1)
за позовом радгоспу "Маяк" (с. Стовп'яги) до
Дівичківського ССТ про витребування майна.
Рішенням Вищого арбітражного суду України позов задоволено,
оскільки позивач є правонаступником радгоспу "Маяк" і спірне
приміщення передано йому радгоспом "Дніпро". Відповідач
користувався спірним приміщенням, яке перебувало у нього в
експлуатації, і прав власника на це приміщення не набув.
Відповідач просить рішення з цієї справи скасувати, у позові
відмовити, посилаючись на недоведеність факту передачі спірного
приміщення радгоспом "Дніпро" радгоспу "Маяк". Відповідач вважає
також, що при вирішенні спору не було враховано, що радгосп
"Дніпро" передав спірне приміщення відповідачу у власність згідно
з актом від 29.12.89, а тому вимоги позивача слід визнати
необгрунтованими і заявленими з пропуском строку позовної
давності. Як доказ своїх прав на приміщення магазину відповідач
надав документи про амортизаційні відрахування за час користування
приміщенням, а також документи на проектні, вишукувальні роботи
щодо цього об'єкта і акт на постійне землекористування земельною
ділянкою за місцерозташуванням магазину.
Перевіривши матеріали справи, в с т а н о в и л и:
1. 29.12.89 радгосп "Дніпро" передав радгоспрообкопу в
експлуатацію новозбудований магазин площею 56 кв.м у с. Кавказ.
Передача здійснена безкоштовно. Будь-яких доказів про набуття
радгоспрообкопом прав власності на спірне приміщення не надано.
Сплата амортизаційних відрахувань, отримання в користування
земельної ділянки та витрати на проектно-вишукувальні роботи не
можна вважати доказом набуття прав власності, оскільки все це
здійснювалося радгоспрообкопом самостійно без погодження з
власником.
2. 09.01.90 радгосп "Дніпро" передав зі свого балансу на
баланс радгоспу "Маяк" частину своїх основних засобів, про що
сторони склали відповідний акт. Як доказ передачі спірного
приміщення позивачем надано акт від 09.01.89 і додаток до
цього акта. Згідно з додатком, а саме з переліком основних фондів
на 01.01.90, фонди торгівлі і громадського харчування, передані
позивачу, становили 62114 крб. 58 коп., що відповідає сукупній
вартості майна, зазначеного в акті.
3. Правовідносини, що склалися між радгоспом "Дніпро" і
радгоспрообкопом на підставі акта від 28.12.89, відповідають
договору безоплатного користування майном.
Позивач, набувши з дня передачі йому радгоспом "Дніпро" прав
на оперативне управління спірним приміщенням, як державне
підприємство згідно зі ст.48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
та ст.ст.259, 325, 330 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
має право
розірвати правовідносини з безоплатного користування майном і
вимагати повернення спірного приміщення до свого володіння.
На підставі викладеного рішення колегії з розгляду спорів
Вищого арбітражного суду України у цій справі слід вважати таким,
що відповідає обставинам справи і чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 106, 108 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, П О С Т А Н О В И Л И:
рішення колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду
України від 03.10.94 у справі N 55/6-вн ( sp05/037-1 ) (sp05/037-1)
залишити
без змін.