ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
29.11.1994 Справа N 130/9
(Рішення скасовано на підставі Постанови Вищого арбітражного
суду
N 04-1/ЦА-130/9-16/2 ( sp02/275-2 ) (sp02/275-2)
від 04.04.95)
За позовом банку "Демарк"
до відповідачів підприємства "Горинь", підприємства
"Кипарис"
про стягнення 1002946600 крб.
Суть справи: в листопаді 1994 р. банк "Демарк" звернувся до
суду з позовом про стягненя з підприємств "Горинь" та "Кипарис"
1002946600 крб.
Позивач зазначав, що 13.04.94 він уклав з підприємством
"Кипарис" договір на оплату здійснення останнім поставок
підприємству "Горинь" за договором від 20.01.94 на суму
521011200 крб. та про уступку права вимоги боргу.
Взяте на себе зобов'язання він виконав, але повернути борг
відповідачі відмовляються, а тому він просив стягнути на його
користь 521011200 крб. боргу та 481935400 крб. пені.
Підприємство "Горинь" проти позову заперечує, посилаючись на
розрахунки, проведені безпосередньо з постачальником.
Підприємство "Кипарис" вважає, що відповідальність повинна
бути покладена на підприємство "Горинь".
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що спірна сума підлягає стягненню з
підприємства "Кипарис" частково, виходячи з такого.
З наявних у справі матеріалів випливає, що 13.04.94 позивач
уклав з підприємством "Кипарис" угоду про виплату останньому
521011200 крб. у рахунок здійснених ним поставок підприємству
"Горинь" за договором від 20.01.94 та уступку права вимоги боргу.
Виконавши взяте на себе зобов'язання, 18.04.94 (а.с.12)
позивач звернувся з вимогою до підприємства "Горинь" про оплату
поставленого товару.
На запит підприємства "Горинь" щодо правомірності заявлених
вимог підприємство "Кипарис" листом від 27.05.94 повідомило, що
вимоги банку недійсні і всі розрахунки повинні бути проведені
безпосередньо з ним (а.с.11).
Виходячи з цього, 27.07.94 підприємство "Горинь" здійснило
зустрічну поставку свого товару на спірну суму підприємству
"Кипарис"; спору між ними за договором від 20.01.94 немає.
Таким чином, за наявності заперечень проти вимог банку і
письмової вимоги про розрахунки безпосередньо з постачальником
виконання підприємством "Горинь" своїх зобов'язань первісному
кредитору згідно зі ст. 199 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
визнається
виконанням належному кредитору, а тому й вимоги до нього про
стягнення спірної суми задоволенню не підлягають.
Водночас договір, укладений між банком та підприємством
"Кипарис", передбачав зобов'язання останнього повернути отримані
гроші протягом трьох днів з часу відмови платника за договором
поставки від здійснення платежів.
Як свідчить лист від 27.05.94, підприємство "Кипарис" не
визнало вимог банку, що призвело до відмови підприємства "Горинь"
оплатити поставки банку, а тому в триденний термін підприємство
"Кипарис" було зобов'язане повернути отримані ним кошти.
Це зобов'язання боржник не виконав, а тому згідно з
постановою Верховної Ради України від 24.12.94 "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
він повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожний
день прострочки платежу, яка за період з 31.05.94 по час
пред'явлення позову становить 393363456 крб.
Всього підлягають стягненню 914374656 крб.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст.82-84 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з підприємства "Кипарис" на користь банку
"Демарк" 914374656 крб. та 91437465 крб. на відшкодування витрат
зі сплати мита, а всього 1005812121 крб.
3. У позові банку "Демарк" до підприємства "Горинь" про
стягнення 1002946600 крб. відмовити.