ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
05.02.99
Про міжконфесійні спори
За позовом релігійної громади УГКЦ с. Кам'янка-Липник
Жовківського району Львівської області
про визнання недійсним рішення N 552 від 15.10.91 р.
Суть спору: релігійна громада УГКЦ с. Кам'янка-Липник
Жовківського району Львівської області (далі - позивач) звернулася
до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконкому
Львівської обласної Ради народних депутатів (далі - відповідач)
N 552 від 15.10.1991 р. "Про реєстрацію статутів релігійних
громад" в частині передачі у власність релігійній громаді УАПЦ с.
Кам'янка-Липник культової будівлі - церкви Святого Воскресіння
Господнього, мотивуючи свої вимоги тим, що вказане рішення ущемляє
інтереси релігійної громади, прийняте з порушенням чинного
законодавства та без врахування всіх суттєвих обставин, зокрема,
права власності на культову споруду та права користування нею з
боку релігійної громади УГКЦ с. Кам'янка-Липник.
Відповідач у відзиві на позов визнає позовні вимоги, але
яких-небудь правових підстав щодо визнання оспорюваного рішення
недійсним не зазначив.
Залучена до участі у справі в якості 3-ої особи релігійна
громада УАПЦ с. Кам'янка-Липник проти позову заперечує з тих
мотивів, що оспорюване рішення прийняте відповідно до пропозиції
Жовківського райвиконкому, вказана церква знаходилась на той час у
користуванні єдиної громади УАПЦ, рішення відповідає вимогам
закону, заява подана з пропуском строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін та третьої особи. Генеральної прокуратури
України та Державного комітету України у справах релігій,
дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з
таких підстав.
До 1991 р. в с. Кам'янка-Липник легально діяла єдина
релігійна громада Російської православної церкви. У 1991 р.
вказана громада змінила свою організаційну підлеглість і
проголосила перехід до Української автокефальної православної
церкви. Рішенням виконкому Львівської обласної Ради народних
депутатів N 552 від 15.10.1991 р. було зареєстровано Статут УАПЦ і
передано безоплатно у власність цієї громади церкву Святого
Воскресіння Господнього та церковне майно і два жилих будинки. З
цього часу діюча церква використовувалась громадою УАПЦ, до складу
якої входили віруючі двох нині діючих релігійних громад с.
Кам'янка-Липник. Виконання зазначеного рішення облвиконкому
стверджується актом передачі церковної споруди і майна, а той
факт, що релігійна громада УАПЦ є власником церкви Св. Воскресіння
Господнього с. Кам'янка-Липник доведено реєстраційним посвідченням
серії БТ N 000104 від 21.08.1998 р., виданим Червоноградським бюро
технічної інвентаризації.
Вказані факти встановлені також рішенням арбітражного суду
Львівської області по справі N 3/276-24/361 від 03.11.1998 р. у
зв'язку з заявленим позовом релігійної громади УАПЦ с.
Кам'янка-Липник до релігійної громади УГКЦ цього ж села (з березня
1998 р. нею самовільно зайняли приміщення вказаної церкви) про
захист власності, усунення перешкод у користуванні культовою
спорудою і церковним майном, яке постановою зазначеного суду від
15.12.1998 р. залишено без змін.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та
релігійні організації" ( 987-12 ) (987-12)
культові будівлі, майно, які
становлять державну власність, передаються організаціям, на
балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або
повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за
рішенням виконкомів областей, Київської і Севастопольської міських
рад народних депутатів.
З довідки Центрального державного архіву України N 290 від
09.09.1998 р. вбачається, що церква Воскресіння Господнього в с.
Кам'янка-Липник була збудована у 1671 р., відновлена у 1792 р.
греко-католицькою громадою, якій належала до 1939 р. на підставі
Конкордату Польщі з Ватиканом 1925 р., після чого перейшла у
власність держави.
У 1946 р. греко-католицька громада припинила свою діяльність.
З 1946 р. в с. Кам'янка-Липник до 1991 р. відповідно до чинного на
той час законодавства діяла громада РПЦ і в її користування
знаходилась церква Святого Воскресіння Господнього. Ці обставини
підтверджені всіма матеріалами справи в їх сукупності. Ніяких
доказів на заперечення цього висновку сторонами чи третьою особою
не подано, як не подано і доказів самоліквідації громади РПЦ 1991
р. Такі документи відсутні.
Православна громада с. Кам'янка-Липник у 1991 р. не
ліквідувалася, а змінила свою організаційну підлеглість, і
рішенням облвиконкому від 15.10.91 р. N 552 підтверджено
законність користування цієї громадою діючою культовою спорудою,
якою є церква Св. Воскресіння Господнього, оскільки інших
релігійних громад на той час у зазначеному селі не було.
Вирішуючи питання про передачу вказаної церкви у власність,
облвиконком врахував вимоги ст. 20 Закону України "Про свободу
совісті і релігійні організації" ( 987-12 ) (987-12)
про те, що майно,
надане релігійним організаціям у користування державними,
громадськими організаціями або громадянами, повертається його
колишньому власнику тільки після припинення діяльності релігійної
громади.
Діяльність релігійної громади УАПЦ с. Кам'янка-Липник не
припинялася, тому вимоги позивача про визнання недійсним
оспорюваного рішення облвиконкому та вилучення у православної
громади приміщення церкви Св. Воскресіння Господнього є
безпідставним.
Крім того, новостворена у 1998 р. громада УГКЦ с.
Кам'янка-Липник не може розглядатись як наступник наявних на 1946
р. майнових прав громади УГКЦ, яка припинила свою діяльність
шляхом переходу в РПЦ.
Одночасно суд вважає, що визнання відповідачем позову є
безпідставним і не грунтується на фактичних матеріалах справи.
Оцінюючи вказані обставини, судом взято до уваги, що в с.
Кам'янка-Липник інших культових споруд немає, найближчі села до с.
Кам'янка-Липник та релігійні громади, які користуються храмами є
Старе Село - 3 км (громада УГКЦ), с. Загір'я - 3 км (громада
УГКЦ), с. Равське - 4,5 км (громада УГКЦ).
Щодо чисельності віруючих, то за повідомленням Львівської
облдержадміністрації приблизна наявність віруючих с.
Кам'янка-Липник становить: громада УГКЦ - 950-960 осіб, громада
УАПЦ - 20 - 30 осіб. Проте за наявними списками, наданими в
судовому засіданні представником 3-ої особи (списки завірено
сільським головою), чисельність віруючих громади УАПЦ становить
257 осіб.
Але ці обставини судом не взято до уваги, оскільки на час
прийняття оспорюваного рішення в с. Кам'янка-Липник була
зареєстрована тільки одна громада - УАПЦ, яка звернулася із заявою
від 16.09.91 р. про передачу їй у власність приміщення храму.
Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку
позовної давності слід визнати поважними, відповідно до ст. 80 ЦК
України цей строк підлягає поновленню.
Доводи позивача не підтверджені доказами, суперечать
обставинам справи, не відповідають вимогам закону, тому до уваги
не можуть бути прийняті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 82 - 84, ст. 80 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд
В И Р І Ш И В:
в задоволенні позову відмовити.