ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
21.04.2004 Справа N 5/89
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
19.03.2004 р. апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне та справу N 5/89
прийнято до провадження колегією суддів.
Рішенням господарського суду Рівненської області від
11.02.2004 р. у справі N 5/89 ( va_89805-04 ) (va_89805-04)
задоволено позов
ТОВ "І". Зобов'язано ДПІ у м. Рівне видати ТОВ "І" свідоцтво
про право сплати єдиного податку на 2004 рік.
Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що позивач, як свідчать
матеріали справи, за середньообліковою чисельністю працюючих та
обсягом річного валового доходу належить до суб'єктів малого
підприємництва і підпадає під дію Закону України від 19.10.2000 р.
N 2063-III ( 2063-14 ) (2063-14)
"Про державну підтримку малого
підприємництва" (далі - Закон N 2063).
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення
господарського суду першої інстанції в зв'язку з тим, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права.
Зокрема, відповідач вказує, що при винесенні рішення судом не
врахована дія ст. 1, 4, 5 Указу Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
в редакції Указу Президента від
28.10.99 р. N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
, якими встановлюється порядок та
застосування спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського
обліку та звітності.
Також відповідач вказує, що суд не надав оцінку поданій заяві
платника, із змісту якої вбачається, що позивач просив здійснити
видачу свідоцтва про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності на 2004 рік відповідно до ст. 1 Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, зазначивши при цьому, що обсяг
виручки за 2003 рік позивача склав 1373867 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відхиляє вимоги
скаржника і посилається на те, що Указ Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
має застосовуватися лише в
частині, яка не суперечить Закону України "Про державну підтримку
малого підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
. Таке твердження позивача
ґрунтується на тому, що вищезазначений Указ Президента прийнятий
відповідно до п. 4 Перехідних положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, де вказано, що Президент України протягом трьох
років після набуття чинності Конституцією України має право
видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами,
які діють до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою
України з цих питань.
Згідно з цією нормою Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
Указ "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
може регулювати тільки питання,
які не визначені в Законі України від 19.10.2000 р. N 2063-III
( 2063-14 ) (2063-14)
"Про державну підтримку малого підприємництва".
Оскільки Законом N 2063 визначені інші критерії для віднесення
підприємств до категорії суб'єктів малого підприємництва, то для
надання права на застосування спрощеної системи оподаткування
мають застосовуватися норми Закону N 2063, а не вищезазначеного
Указу.
Позивач вказує, що заяву про видачу свідоцтва про право
сплати єдиного податку подав до органу державної податкової служби
за встановленою формою, що затверджена наказом ДПА України від
12.10.99 р. N 555 ( z0709-99 ) (z0709-99)
. Іншої форми заяви про видачу
свідоцтва на право сплати єдиного податку законодавством не
встановлено.
У процесі перегляду судового рішення в апеляційному порядку
апеляційним господарським судом встановлено таке.
Сплата єдиного податку запроваджена з 01.01.99 р. Указом
Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
"Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва". Указом Президента України від 28.06.99 р.
N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
наведений вище Указ викладений у новій
редакції, яким сплата єдиного податку запроваджена для суб'єктів
малого підприємництва.
Критерії віднесення підприємств до суб'єктів малого
підприємництва та до платників єдиного податку викладені в ст. 1
цього Указу ( 727/98 ) (727/98)
. Зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності для переходу на сплату єдиного податку
встановлено, що за рік середньооблікова чисельність працюючих на
таких підприємствах не може перевищувати 50 осіб та обсяг виручки
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у яких не
перевищує 1 млн. грн.
22 листопада 2000 р. набрав чинності Закон України від
19.10.2000 р. N 2063-III ( 2063-14 ) (2063-14)
"Про державну підтримку
малого підприємництва", яким визначені вже інші критерії для
віднесення підприємств до категорії суб'єктів малого
підприємництва.
Законом N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
визначено, що до суб'єктів малого
підприємництва відносяться юридичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності, у яких середньооблікова чисельність
працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного
валового доходу не перевищує 500 тис. євро.
У Законі N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
вказано, що для суб'єктів малого
підприємництва в порядку, встановленому законодавством України,
може застосовуватися спрощена система оподаткування,
бухгалтерського обліку та звітності.
У п. 2 Прикінцевих положень Закону N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти, введені в
дію до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не
суперечить цьому Закону.
Виходячи з цього, ознаки, встановлені Указом Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, діяли до набрання
чинності Законом, прийнятим Верховною Радою з цих питань, тобто
Законом N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
.
Позивач належить до суб'єктів малого підприємництва згідно з
критеріями, наведеними у Законі N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
, та підпадає
під дію цього Закону.
Відповідно до ст. 11 Закону N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
, спрощена
система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності
передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і
зборів сплатою єдиного податку та застосування спрощеної форми
бухгалтерського обліку і звітності. При цьому спрощена система
оподаткування може застосовуватися поряд з діючою загальною
системою оподаткування на вибір суб'єкта малого підприємництва у
порядку, встановленому законодавством України.
У 2003 році позивач застосовував спрощену систему
оподаткування. У 2004 році позивач виявив бажання також
застосовувати спрощену систему оподаткування та подав заяву до ДПІ
у м. Рівне про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку.
Позивачу було відмовлено ДПІ у м. Рівне у видачі свідоцтва про
право сплати єдиного податку на 2004 рік.
На день звернення відповідача із заявою про видачу свідоцтва
про право сплати єдиного податку розмір річного валового доходу не
перевищував граничного розміру, встановленого Законом N 2063
( 2063-14 ) (2063-14)
.
Статтею 5 Закону N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
для всіх суб'єктів малого
підприємництва без винятку запроваджена спрощена система
оподаткування за їх бажанням. Порядок переходу на спрощену систему
оподаткування та порядок сплати єдиного податку запроваджено
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
в
редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99
( 746/99 ) (746/99)
.
Законом N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
встановлено, що закони та інші
нормативно-правові акти, введені в дію до набрання чинності цим
Законом, діють у частині, що не суперечать цьому Закону. За таких
умов положення вищезазначеного Указу Президента України ( 727/98 ) (727/98)
стосовно обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) для
переходу суб'єктів малого підприємництва на спрощену систему
оподаткування не відповідають Закону N 2063, у зв'язку з чим не є
підставою для відмови суб'єкту малого підприємництва у
застосуванні спрощеної системи оподаткування.
Суд прийшов до висновку, що за критеріями, які визначені в
Законі N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
, розширюється коло підприємств, які
мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку і
звітності.
У зв'язку з цим доводи відповідача про те, що позивач не має
права застосовувати спрощену систему оподаткування, необґрунтовані
та не відповідають нормам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає
підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Залишити без змін рішення господарського суду Рівненської
області від 11.02.2004 р. у справі N 5/89 ( va_89805-04 ) (va_89805-04)
, а
апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне - без задоволення.
Головуючий суддя