Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".  
 
             КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
          24.03.2004 р.                            
 
     Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду  у
складі:
 
     головуючого - судді 
     суддів   
 
     розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової  інспекції
у С-кому районі м. Києва  на  рішення Господарського суду м. Києва 
від XX.01.2004 р. у справі N 00/00 
 
     за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
 
     до Державної податкової інспекції у С-кому районі м.Києва
 
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю  "XXX"  звернулось  з
позовом про визнання  недійсним  податкового  повідомлення-рішення 
Державної   податкової   інспекції   у   С-кому  районі   м. Києва 
N 000-0000/0 від XX.09.2003 р.
     Рішенням Господарського суду м. Києва у  справі  N 00/00  від
XX.01.2004 р. ( sp01/390-1 ) (sp01/390-1)
         позов   задоволено; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної  податкової  інспекції  у 
С-кому районі м. Києва  N 000-0000/0 від XX.09.2003 р.; стягнуто з 
Державної податкової інспекції у С-кому районі м. Києва на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" судові  витрати  203
грн.
     Не погоджуючись з  зазначеним  рішенням,  Державна  податкова
інспекція  у  С-кому  районі  м. Києва  звернулась  до  Київського 
апеляційного господарського суду з  апеляційною  скаргою,  в  якій 
просить скасувати рішення Господарського суду  м. Києва  у  справі 
N 00/00  від  XX.01.2004 р. ( sp01/390-1 ) (sp01/390-1)
          та   постановити  нове 
рішення,   яким  в  задоволенні  позову  Товариству  з   обмеженою
відповідальністю "XXX" відмовити.
     В судовому засіданні представник  позивача  надав  відзив  на
апеляційну скаргу, в якій просить залишити рішення  Господарського
суду м. Києва у справі  N 00/00  від  XX.01.2004 р. ( sp01/390-1 ) (sp01/390-1)
         
без змін.
     Розглянувши   апеляційну    скаргу,    вислухавши   пояснення 
представників    сторін,   дослідивши    докази,  колегія   суддів 
встановила.
     Спірним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у С-кому районі
м. Києва N 000-0000/0 від XX.09.2003  р.,  винесеним  на  підставі 
акту  N 00/00/00-00/0/00000002   від  XX.09.2003 р. ДПІ  у  С-кому 
районі   м.  Києва  про  результати   позапланової  документальної 
перевірки ТОВ "XXX" з питання  дотримання  вимог  законодавства  з
оподаткування виграшів за період  з  01.10.2000 р.  по  01.07.2003
р., за порушення п.п. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10  Закону  України  "Про
оподаткування    прибутку    підприємств"   ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         позивачу 
визначено податкове зобов'язання по податку  на  прибуток  у  сумі 
92927,00 грн.  (донарахований  основний  платіж)  та   застосовані
штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 67101,50 грн.,  всього  на
загальну суму -160028,50 грн.
     Актом   перевірки  встановлено,  що  за  перевіряємий  період
01.10.2000 р. -  01.07.2003 р.   підприємством   утримувалось   та
перераховувалось до бюджету 30% від суми  прибутку  (виграшу),  що
визначалась як різниця між доходом та ставкою (витратами) фізичної
особи, пов'язаними з таким виграшем, переважно, не за один робочий
день, чим порушено  положення  п.п.  10.2.2 ст. 10  Закону  10.2.1
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         цього пункту будь-яка особа,  яка  здійснює  виплату
особі у зв'язку  із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних
місцях (домах), зобов'язана утримувати, та вносити до бюджету  30%
від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її
доходами, отриманими у вигляді  виграшів  за  відповідний  робочий
день, та  витратами  понесеними  такою  фізичною  особою  протягом
такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але  не  більше
суми такого виграшу. В результаті перевірки відповідачем  зроблено
висновок, що можливість зменшення доходу переможця гри передбачена
тільки для тих випадків, коли здійснення витрат на гру і одержання
виграшу учасником будуть  подіями  одного  робочого  дня. Витрати,
понесені учасником гри в  будь-якому  з  попередніх  днів  гри, не
враховуються у зменшення отриманих ним доходів від гри в  наступні
дні.
     Згідно  з  п.п. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10   Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         платник податку,
який здійснює виплату виграшів у лотерею або  інші  види  ігор  чи 
розиграшів, які передбачають придбання особою права  на  участь  у 
таких   іграх  чи   розіграшах  до  їх   проведення,  зобов'язаний 
утримувати та вносити до  бюджету  30  відсотків  від  суми  таких 
виграшів.
     Пунктом 10.2.1  зазначеного  закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         встановлені 
умови зменшення доходу переможця гри при його виплаті такій  особі
в тих випадках, коли здійснення витрат на гру та одержання виграшу
гравцем є подіями одного робочого дня. В випадку, коли  здійснення
витрат на гру та одержання виграшу не є  подіями  одного  робочого
дня, оподаткування доходів від грального бізнесу має проводиться у
відповідності до п.п. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Згідно специфіки діяльності позивача в  основному  ставки  на
гру приймаються в один  день,  а  спортивна  подія,  на  яку  були 
прийняті ставки, відбувається  в  наступні  дні. Таким  чином, суд
першої інстанції дійшов вірного висновку про  відсутність  підстав
щодо застосування букмекерскою конторою  норм  п.п. 10.2.2 п. 10.2
ст. 10 Закону України "Про  оподаткування  прибутку  підприємств."
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        
     Крім  того,  відповідно  до п.п. 4.4.1 п. 4.4  ст. 4   Закону
України "Про порядок погашення заборгованості  платників  податків
перед бюджетом і  державними  цільовими  фондами"  N 2181-III  від
21.12.2000 р. ( 70/96-ВР ) (70/96-ВР)
         з наступними  змінами  та  доповненнями
у разі, коли норма закону  чи  іншого  нормативно-правового  акта, 
виданого на підставі закону, або  коли  норми  різних  законів  чи 
різних  нормативно-правових   актів    припускають    неоднозначне 
(множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або
контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення
на користь як  платника  податків,  так  і  контролюючого  органу, 
рішення приймається на користь платника податків.
     Враховуючи   викладене,   колегія   Київського   апеляційного
господарського суду дійшла  висновку,  що  рішення  Господарського
суду м. Києва від XX.01.2004 р. у  справі  N 00/00  ( sp01/390-1 ) (sp01/390-1)
         
слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
     Керуючись   ст. ст.  101 - 105   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        , 
колегія -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
     Апеляційну скаргу Державної  податкової  інспекції  у  С-кому 
районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського
суду м. Києва від XX.01.2004 р.  у  справі  N 00/00 ( sp01/390-1 ) (sp01/390-1)
         
без змін.
     Справу N 00/00 повернути до Господарського суду м. Києва.