Підготовлено за матеріалами судових справ. 
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
             КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.03.2004 р.                                              N 21/25
 
Колегія суддів  Київського  апеляційного  господарського  суду   у
складі:
 
Головуючий -
суддя -
суддя -
 
розглянувши апеляційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції у
С-ському районі м. Києва
 
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2004 р. у справі
N 21/25 ( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
        
 
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
 
до Державної податкової інспекції у С-ському районі м. Києва
 
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ" звернулось з позовом
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  Державної
податкової інспекції у С-ському районі м. Києва N 1 від ХХ.09.2003
р.
 
Рішенням   Господарського   суду   м.  Києва   у  справі  N  21/25 
( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
          від  20.01.2004   р.  позов   задоволено;  визнано
недійсним  податкове  повідомлення-рішення  Державної   податкової
інспекції у С-ському районі м. Києва N 1 від ХХ.09.2003 р.;
 
стягнуто з  Державної  податкової  інспекції  у С-ському районі м.
Києва на користь Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "ХХХ"
судові витрати 203 грн.
 
Не погоджуючись   з   зазначеним   рішенням,   Державна  податкова
інспекція у С-ському районі  м.  Києва  звернулась  до  Київського
апеляційного  господарського  суду  з апеляційною скаргою,  в якій
просить скасувати рішення Господарського суду м.  Києва у справі N
21/25  ( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
          від  20.01.2004  р.  та   постановити  нове 
рішення,  яким   в   задоволенні  позову  Товариству  з  обмеженою  
відповідальністю  "ХХХ" відмовити.
 
В судовому   засіданні   представник   позивача  надав  відзив  на
апеляційну скаргу,  в якій просить залишити рішення Господарського
суду м. Києва у справі N 21/25 від 20.01.2004 р. без змін.
 
Розглянувши апеляційну скаргу,  вислухавши пояснення представників
сторін, дослідивши докази, колегія суддів встановила.
 
Спірним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у С-ському районі м.
Києва  N  1 від ХХ.09.2003 р.,  винесеним на підставі акту N 9 від
ХХ.09.2003 р.  ДПІ у  С-ському  районі  м.  Києва  про  результати
позапланової   документальної   перевірки   ТОВ  "ХХХ"  з  питання
дотримання вимог законодавства з оподаткування виграшів за  період
з ХХ.10.2000 р. по ХХ.07.2003 р., за порушення п.п. 10.2.2 п. 10.2
ст.  10  Закону  України "Про  оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         позивачу визначено податкове зобов'язання по податку
на прибуток у сумі 92927,00 грн.  (донарахований основний  платіж)
та  застосовані  штрафні  (фінансові) санкції у розмірі - 67101,50
грн., всього на загальну суму - 160028.50 грн.
 
Актом перевірки встановлено,  що за перевіряємий період ХХ.10.2000
р.  - ХХ.07.2003 р. підприємством утримувалось та перераховувалось
до бюджету 30%  від суми прибутку  (виграшу),  що  визначалась  як
різниця   між  доходом  та  ставкою  (витратами)  фізичної  особи,
пов'язаними з таким виграшем,  переважно, не за один робочий день,
чим  порушено  положення  п.п.  10.2.2 ст.  10 Закону 10.2.1 цього
пункту будь-яка особа,  яка здійснює виплату особі  у  зв'язку  із
виграшем  у  казино,  бінго,  інші ігри у гральних місцях (домах),
зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% від суми прибутку
такої  особи,  який  визначається  як  різниця  між  її  доходами,
отриманими у вигляді виграшів  за  відповідний  робочий  день,  та
витратами   понесеними   такою  фізичною  особою  протягом  такого
робочого дня,  пов'язаними з таким виграшем,  але не  більше  суми
такого  виграшу.  В  результаті  перевірки  відповідачем  зроблено
висновок, що можливість зменшення доходу переможця гри передбачена
тільки для тих випадків, коли здійснення витрат на гру і одержання
виграшу учасником будуть подіями  одного  робочого  дня.  Витрати,
понесені  учасником  гри  в  будь-якому з попередніх днів гри,  не
враховуються у зменшення отриманих ним доходів від гри в  наступні
дні.
 
Згідно з   п.п.   10.2.1  п.  10.2  ст.  10  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         платник податку,
який  здійснює  виплату  виграшів  у лотерею або інші види ігор чи
розиграшів,  які передбачають придбання особою права на  участь  у
таких   іграх   чи   розіграшах  до  їх  проведення,  зобов'язаний
утримувати та вносити до  бюджету  30  відсотків  від  суми  таких
виграшів.
 
Пунктом 10.2.1  зазначеного  закону  встановлені  умови  зменшення
доходу переможця гри при його виплаті такій особі в тих  випадках,
коли  здійснення  витрат  на  гру  та  одержання виграшу гравцем є
подіями одного робочого дня.  В випадку, коли здійснення витрат на
гру  та  одержання  виграшу  не  є  подіями  одного  робочого дня,
оподаткування доходів від  грального  бізнесу  має  проводиться  у
відповідності до п.п.  10.2.1 п.  10.2 ст.  10 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Згідно специфіки діяльності позивача в  основному  ставки  на  гру
приймаються в один день,  а спортивна подія,  на яку були прийняті
ставки,  відбувається в наступні  дні.  Таким  чином,  суд  першої
інстанції  дійшов  вірного  висновку  про відсутність підстав щодо
застосування букмекерською конторою норм п.п.  10.2.2 п.  10.2 ст.
10   Закону   України  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Крім того,  відповідно до п.п.  4.4.1 п.  4.4 ст. 4 Закону України
"Про  порядок  погашення  заборгованості  платників податків перед
бюджетом і державними цільовими фондами" N 2181-ІІІ від 21.12.2000
р.  ( 2181-14 ) (2181-14)
         з наступними змінами та доповненнями у разі,  коли
норма закону чи  іншого  нормативно-правового  акта,  виданого  на
підставі   закону,   або  коли  норми  різних  законів  чи  різних
нормативно-правових  актів  припускають  неоднозначне   (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів,  внаслідок чого є можливість прийняти, рішення на користь
як   платника   податків,  так  і  контролюючого  органу,  рішення
приймається на користь платника податків.
 
Враховуючи викладене,     колегія     Київського      апеляційного
господарського  суду  дійшла  висновку,  що рішення Господарського
суду м. Києва від ХХ.01.2004 р.  у  справі  N 21/25 ( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
        
слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
 
Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
 
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у С-ському районі
м.  Києва залишити без задоволення,  а рішення Господарського суду
м. Києва від  ХХ.01.2004 р.  у  справі  N 21/25 ( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
         без 
змін.
 
Справу N 21/25 ( sp01/358-1 ) (sp01/358-1)
          повернути  до  Господарського  суду 
м. Києва.