Підготовлено за матеріалами судових справ. 
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
         ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
13 листопада 2003 р.                                Справа № 7/125
 
Дніпропетровський апеляційний  господарський  суд у складі колегії
суддів:
 
головуючого -
суддів -
за участю секретаря судового засідання Р.
 
представників сторін:
від позивача
від відповідача 1:  присутні
відповідача 2:  присутні
відповідача 3: присутні
 
Представник розпорядника майна ВАТ "УУУ" арбітражного керуючого К.
- не з'явився
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  апеляційну  скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м. Дніпропетровськ
 
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
12.08.2003 р., по справі № 7/125
 
за позовом:  товариства  з  обмеженою  відповідальністю "ХХХ",  м.
Дніпропетровськ
 
до відповідача 1:  відкритого акціонерного  товариства  "УУУ",  м.
Павлоград
 
відповідача 2:   відкритого   акціонерного   товариства  "ППП"  м.
Павлоград
 
відповідача 3:  закритого акціонерного товариства наукововиробниче
підприємство "ЕЕЕ", м. Дніпропетровськ
 
про визнання угоди переводу боргу недійсною
 
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ",  м. Дніпропетровськ
(далі  -  "ТОВ  "ХХХ")  звернулося  з  позовом  до відповідача 1 -
відкритого акціонернрго товариства "УУУ", м. Павлоград (далі - ВАТ
"УУУ"),  відповідача 2 - відкритого акціонерного товариства "ППП",
м.  Павлоград (далі - ВАТ "ППП")  та  відповідача  3  -  закритого
акціонерного  товариства науково-виробниче підприємство "ЕЕЕ",  м.
Дніпропетровськ (далі - ЗАТ "ЕЕЕ") про визнання недійсним договору
переводу   боргу   від   ХХ.09.1997   р.,  що  був  укладений  між
відповідачем 3 та відповідачем 1.
 
Рішенням господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
ХХ.08.2003  р.  по  справі  №  7-125  (суддя  -  К.) в задоволенні
позовних вимог відмовлено.
 
ТОВ "ХХХ" не  погодилося  з  вказаним  рішенням  та  звернулося  з
апеляційною скаргою,  в якій вважає рішення прийнятим з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
 
При цьому позивач посилається на неспроможність висновку суду  про
те,  що  за  змістом  генеральний договір виходить за межі норм ЦК
України, що регулюють сумісну діяльність. Також апелянт вважає, що
не   відповідає   дійсності  твердження  господарського  суду  про
відсутність  достатніх  підстав  для  визнання  спірного  договору
недійсним.
 
Апелянт вважає,  що господарським судом не враховано той факт,  що
ні один із відповідачів не довів наявність боргу за договором  про
сумісну  діяльність  та  не  досліджені в повному обсязі матеріали
справи і невірно застосовані норми  матеріального  права,  а  тому
зроблені  помилкові  висновки  про  правомірність  укладення угоди
переводу боргу.
 
ТОВ "ХХХ" в своїй апеляційній  скарзі  просить  скасувати  рішення
господарського  суду  та  задовольнити  позовні  вимоги позивача в
повному обсязі.
 
ВАТ "ППП" надав відзив на апеляційну скаргу,  в якому  вважає,  що
оспорюване  рішення  є  правильним  та законним і просить залишити
вказане рішення без змін.
 
Перевіривши матеріали  справи,  вислухавши  представників  сторін,
дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, шо апеляційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
 
відкрите акціонерне товариство  "ППП",  м.  Павлоград  та  закрите
акціонерне  товариство  науково-виробниче  підприємство "ЕЕЕ",  м.
Дніпропетровськ  ХХ.07.1995  р.   уклали   договір   про   сумісну
впробничо-фінансову діяльність № 8.
 
ХХ.09.1997 р.  ЗАТ  НВП  "ЕЕЕ"  та  відкрите акціонерне товариство
"УУУ",  м.  Павлоград (далі - ВАТ "УУУ") уклали  договір  переводу
боргу (а. с. 26).
 
Відповідно до  умов  даного договору ЗАТ НВП "ЕЕЕ" передає,  а ВАТ
"УУУ" приймає на  себе  зобов'язання  по  виконанню  договору  про
сумісну  виробничо-фінансову діяльність від ХХ.07.1995 р.,  а саме
зобов'язання по погашенню боргу в розмірі 829997,58 грн.
 
ХХ.10.1997 р.  сторони договору про перевід боргу уклали додаткову
угоду,  відповідно  до  якої  ЗАТ  НВП "ЕЕЕ" передає,  а ВАТ "УУУ"
додатково приймає на себе  зобов'язання  з  погашення  суми  боргу
перед ВАТ "ППП" в розмірі 15231,99 грн. (а. с. 27, 54).
 
Між НВП  "ЕЕЕ" та ВО "ВВВ" було проведено прийомпередачу первинних
документів до договору переводу боргу від ХХ.09.1997  р.  на  суму
829997,58 грн., про що було складено акти від ХХ.09.1997 р. (а. с.
53), від ХХ.10.1997 р. (а. с. 55).
 
Відповідно до ст.  201 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         договір про  перевід
боргу  був  укладений з письмового погодження кредитора,  яке було
викладено в листі № 2 від ХХ.09.1997 р.
 
Генеральний договір № 8 про сумісну виробничо-фінансову діяльність
від ХХ.07.1995 р.  (далі - Договір),  (а. с. 62) укладений між ЗАТ
НВП  "ЕЕЕ"  та  ВАТ  "ППП",  зокрема  розділ  2  передбачає  серед
обов'язків   ВАТ   "ППП"  подачу  газу,  електроенергії,  води  та
теплоносія у взаємопогоджениї обсягах та за рахунок коштів ЗАТ НВП
"ЕЕЕ".  В  договорі  зазначено,  що взаєморозрахунки між сторонами
здійснюються шляхом перерахування коштів на відповідні  рахунки  в
банках або на бартерній основі.
 
Відповідно до  ст.  430  ЦК  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         за договором про
сумісну  діяльність  сторони  зобов'язуються  сумісно  діяти   для
досягнення   спільної  господарської  мети.  Для  досягнення  мети
учасники договору роблять  внески  грошима  чи  іншим  майном  або
трудовою   участю.   Грошові  та  інші  майнові  внески  учасників
договору,  а також майно,  створене або придбане в  результаті  їх
спільної діяльності, є їх спільною власністю.
 
Також відповідно  до  ст.  433  ЦК  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         та п.  8
роз'яснення  Президіума  Вищого  арбітражного  суду  України   від
28.04.1995  р.  №  02-  5/302  ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        ,  порядок покриття
витрат,  передбачених договором про сумісну діяльність, і збитків,
що   виникли   в   результаті  сумісної  діяльності,  визначається
договором.
 
За змістом Договір виходить за межі норм ЦК  Української  РСР,  що
регулюють   сумісну   діяльність,   а   тому   можливе  виникнення
зобов'язань однієї сторони перед іншою, тобто заборгованості.
 
Відповідно до ст.  201  ЦК  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
          перевід  боргу
можливий лише за наявністю боргу.
 
Таким чином, сторони Договору мали право на укладання договору про
перевід боргу.
 
До того ж рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області
від  ХХ.09.2002  р.  по  справі  № 000 констатовано факт дійсності
договору переводу боргу від ХХ.09.1997 р.  та додаткової угоди  до
нього від ХХ.10.1997 р. між ЗАТ НВП "ЕЕЕ" та ВАТ "УУУ".
 
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.2002 р. рішення господарського суду по справі № 000 залишено
без змін.
 
Таким чином,  правова оцінка спірному договору про  перевід  боргу
вже була дана господарським судом і апеляційною інстанцією.
 
Відповідно до  ст.  35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         факти,  встановлені
рішенням господарського суду під час розгляду  однієї  справи,  не
доводяться знову при вирішенні іншіх спорів.
 
З урахуванням     наведеного,     Дніпропетровський    апеляційний
господарський суд у  складі  колегії  суддів  вважає,  що  рішення
господарського  суду у справі № 7/125 відповідає матеріалам справи
та чинному законодавству.
 
Керуючись ст.   ст.  101,  103,  105  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
апеляційну скаргу товариства з обмеженою  відповідальністю  "ХХХ",
м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
 
Рішення господарського    суду   Дніпропетровської   області   від
ХХ.08.2003 р. по справі № 7/125 залишити без змін.