Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2002 р.
Судова колегія у складі:
Головуючого судді:
суддів
за участю представників:
позивача - присутні
відповідача - присутні
третьої особи - присутні
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу
вх. № 2 третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ПФ
"ААА" і апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного
товариства "УУУ" вх. № 1 на рішення господарського суду
Харківської області від ХХ.ХХ.2002 року в справі № 000.
за позовом : Підприємства "ХХХ" всеукраїнської громадської
організації "ТТТ", м. Харків
до відкритого акціонерного товариства "УУУ", м. Куп'янськ
третя особа с самостійними вимогами на предмет спору Приватна
фірма "ААА", м. Харків
про витребування 209 325 кг насіння соняшника, -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від ХХ липня 2002
року в справі № 000 позовні вимоги позивача задоволено, задоволене
клопотання позивача про заміну позовних вимог, стягнуто з
відкритого акціонерного товариства "УУУ" на користь Підприємства
"ХХХ" ВГО "ТТТ" 293055,00 гривень основної заборгованості, 1700,00
гривень державного збору і 118,00 гривень судових витрат,
виробництво у відношенні вимог третьої особи - приватної фірми
"ААА" припинено.
Відповідач, ВАТ "УУУ", а також третя особа, що заявляє самостійні
вимоги на предмет спору - приватна фірма "ААА", з рішенням
господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002р. у справі
№ 000 не погодились і звернулися з апеляційними скаргами, у яких
просять це рішення скасувати.
Перший апелянт, ВАТ "УУУ", вважає, що рішення винесене при
неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для його
правильного розв'язання, судом неправильно застосовані норми
матеріального права, порушені норми процесуального права, що, на
його думку, призвело до прийняття невірного рішення. Наполягає на
тому, що судом першої інстанції не надано правової оцінки
взаємовідносин між приватною фірмою "ААА", приватним підприємцем
В. і підприємством "ХХХ", вважаючи, що належний власник повинен
бути встановлений шляхом розв'язання спорів між зазначеними
особами. Просить скасувати рішення від ХХ.ХХ.02 р. у даній справі
в частині задоволення позовних вимог підприємства "ХХХ" ВГО "ТТТ",
а також скасувати арешт, який накладено цим рішенням на грошові
кошти, що належать ВАТ "УУУ".
Другий апелянт, третя особа приватна фірма "ААА", в своїй
апеляційній скарзі вважає, що рішення господарського суду
Харківської області незаконне в зв'язку з тим, що судом були не
цілком з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у
зв'язку з чим висновки суду є помилковими і тому це рішення
підлягає скасуванню. Просить також прийняти у справі нове рішення.
У справі оголошувалась перерва з ХХ.ХХ.02 по ХХ.ХХ.02 для
представлення сторонами додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників
сторін, судова колегія встановила наступне.
ХХ грудня 2001 року між підприємством "ХХХ" (Покупець за
договором) і приватним підприємцем В. (Продавець за договором) був
укладений договір купівлі-продажу № 1, відповідно до якого
Продавець зобов'язався поставити і передати у власність Покупця
насіння соняшника в кількості 220 тонн (+/- 5%) на умовах
франко-елеватор Продавця (ЕХ№ "Інкотермс" 1990р.). Місце
постачання насіння соняшника, по попередньому узгодженню сторін, -
елеватор ВАТ "УУУ". Термін виконання зобов'язань Продавцем - ХХ
березня 2002 р. відповідно до п. 4.1. договору.
Матеріалами справи вірогідно встановлено, що ХХ.ХХ.2002р. ПП В.
поставив на адресу Покупця (підприємства "ХХХ") насіння соняшника
в кількості 209325 кг. Місце виконання вищевказаного зобов'язання
- ВАТ "УУУ". У підтвердження виконання прийнятих на себе
зобов'язань за договором № 1 від ХХ.ХХ.2001р., ПП В. надав
підприємству "ХХХ" наступні документи: видаткову накладну б/н від
ХХ.ХХ.2002р. на 209325 кг соняшника на загальну суму 303521,25
грн.; податкову накладну б/н від 18.02.02р. на 209325 кг соняшника
на суму 303521,25 грн.; копію листа № 1 від ХХ.ХХ.02р. на ім'я ВАТ
"УУУ" із проханням переоформити соняшник товарний у заліковій вазі
209325 кг на підприємство "ХХХ"; копії прибуткових квитанцій форма
№ 13 №5 (на 175690 кг), № 6 (на 5435 кг), № 7 (на 28200 кг),
видані ВАТ "УУУ" у підтвердження прийняття на збереження від
підприємства "ХХХ" насіння соняшника в загальній кількості 209325
кг; копію доручення, виданої ПП В. на одержання від ВАТ "ХХХ"
соняшника в кількості 209325 кг.
Судом першої інстанції в рішенні також було зазначено, що ХХ
лютого 2002 р. між підприємством "ХХХ" (Товаровласник) і ВАТ "УУУ"
(Хоронитель) був укладений договір № 5 на надання послуг по
збереженню, сушінню, підробітку зернових культур і соняшника.
Як вбачається з матеріалів справи, на які посилається суд першої
інстанції у своєму рішенні, у п. 2.2.1. зазначеного договору
сторони передбачили, що в підтвердження прийому на збереження
продукції від підприємства "ХХХ" ВАТ "УУУ" оформляє необхідні
прибуткові документи (форма №13). На виконання п. 2.2.1. договору
ВАТ "УУУ" в особі голови правління направило на адресу
підприємства "ХХХ" довідку про те, що соняшник у кількості 209325
кг знаходиться на збереженні у ВАТ "УУУ", про що ХХ.ХХ.2002 р.
виписані прибуткові квитанції (форма №13) №№ 5, 6, 7, які долучено
до матеріалів справи.
ВАТ "УУУ" відповідно до п. 2.2.З. договору прийняло на себе
зобов'язання по забезпеченню кількісної і якісної схоронності
продукції. У свою чергу Товаровласник (підприємство "ХХХ")
зобов'язаний був оплатити послуги по збереженню.
ХХ.ХХ.2002 р. ВАТ "УУУ" пред'явило підприємству "ХХХ" рахунок № 2
на суму 2953,58 грн. за навантаження соняшника в кількості 209325
кг. У цей же день, ХХ.ХХ.02 р. платіжним дорученням № 2
підприємство "ХХХ" перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ "УУУ"
2953,58 грн. згідно рахунку № 2 від ХХ.ХХ.02р.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в обгрунтування
своїх висновків правильно послався на Інструкцією про порядок
ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його
переробки на підприємствах хлібопродуктів системи Міністерства
заготівель СРСР ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
, якою повинні були керуватися
сторони, а також на Постанову ВР України від 12.09.1991 р. № 1545
"Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів
законодавства Союзу СРСР" ( 1545-12 ) (1545-12)
.
Оформлення операцій і первинний облік зерна, продуктів його
переробки, насінь олійних культур на хлібоприймальних
підприємствах, елеваторах здійснюється відповідно саме до
Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із
зерном і продуктами його переробки на підприємствах хлібопродуктів
системи Міністерства заготівель СРСР від 15.02.78 р. № 55
( v0055400-78 ) (v0055400-78)
(далі по тексту Інструкція № 55 від 15.02.78 р.).
Відповідно до п.45 Інструкції № 55 від 15.02.78 р. ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
, приймання зерна хлібоприймальними підприємствами оформляється
прибутковою квитанцією ф. №13, що виписується в трьох екземплярах.
Форма №13 "Прибуткова квитанція на приймання хлібопродуктів у
порядку обміну й іншого надходження", згідно п. 164 Інструкції №
55 від 15.02.78 р. ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
відноситься до бланків строгої
звітності. У квитанції ф. №13 вказуються: здавач, кількість
(фізична і залікова вага), якість прийнятого зерна, вартість
прийнятого зерна в залежності від умов обміну і кому і де підлягає
видачі хлібопродукти по цій прибутковій квитанції. Видача зерна
провадиться по пред'явленні справжньої прибуткової квитанції форми
№13 (першого екземпляра).
Для контролю за схоронністю і визначення закономірності втрати у
вазі зерна і продуктів його переробки підприємства ведуть
кількісно-якісний облік зерна, продуктів його переробки і насінь
олійних культур і трав у книгах кількісно-якісного обліку
хлібопродуктів форма №36 і формі № 37 (п. 105-107 Інструкції № 55
від 15.02.78 р. ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
).
Судом першої інстанції у своєму рішенні по справі зазначено, що
ВАТ "УУУ", керуючись чинним законодавством України, розробило
внутрішню Інструкцію з оформлення, переоформлення і відпустці
продукції, що знаходиться на збереженні ВАТ "УУУ", що затверджена
головою правління ВАТ "УУУ" ХХ жовтня 2001 р. (далі по тексту -
внутрішня Інструкція від ХХ.ХХ.2001р.).
На думку судової колегії, судом першої інстанції правильно
зроблено висновок, що для ВАТ "ХХХ", як випливає з п. 2
віщенаведеної внутрішньої Інструкції від ХХ.ХХ.01 р., форма №13 є
документом, що засвідчує право особи, на який вона виписана,
володіти і розпоряджатися продукцією, що знаходиться на
збереженні. При переоформленні продукції зі збереження у власність
(або користування, володіння) третій особі товаровласник, згідно
п. 1 внутрішньої Інструкції від ХХ.ХХ.01 р. повинний надати
наступні документи: доручення на переоформлення документів; лист
із вказівкою кількості продукції, що підлягає переоформленню;
оригінал форми №13; документи, що засвідчують особистість, на який
виписане доручення.
Бухгалтер перевіряє повноту і вірогідність інформації в
представлених документах і здійснює їхнє оформлення.
До матеріалів справи долучено лист № 00000 від ХХ.ХХ.2002 р.
Харківської обласної державної хлібної інспекції, яким
повідомляється, що : "кількісно-якісний облік зерна на ВАТ "УУУ"
ведеться по формах 36 і 37 відповідно до Інструкції №55 від
15.02.1978р. ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
; книги кількісно-якісного обліку і
запису відповідають вимогам пунктів 106-109 Інструкції №55 від
15.02.78 р. ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
; операції по прийому соняшника на
збереження від приватної фірми "ААА", приватного підприємця В.,
підприємства "ХХХ" оформлялися відповідно до пункту 45 Інструкції
№ 55 ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
; погашення перших екземплярів форми 13
здійснювалося; форми 13 зареєстровані в книзі реєстрації під
номерами: ПФ "ААА" - ПП В. - №№ 2, 3, 4; ПП В. - підприємство
"ХХХ" - №№ 6, 5, 4; на рахунку підприємства "ХХХ" числиться 209325
т насінь соняшника. Дії по переоформленню соняшника підприємством
"ХХХ" на нового товаровласника не здійснювалася".
Ці обставини були також підтверджені головним бухгалтером ВАТ
"ХХХ" у письмових поясненнях по даній справі від ХХ.ХХ.2002р.
Аналіз судовою колегією вищевикладених нормативних актів, а саме:
Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із
зерном і продуктами його переробки на підприємствах хлібопродуктів
системи Міністерства заготівель СРСР, затвердженої наказом
Міністерства заготівель СРСР від 15.02.78 р. №55 ( v0055400-78 ) (v0055400-78)
;
Інструкції з оформлення, переоформленню і відпустці продукції, що
знаходиться на збереженні ВАТ "УУУ", затвердженої головою
правління ВАТ "УУУ" ХХ.ХХ.01р. і фактичні обставини справи
дозволяють судовій колегії зробити висновок про правомірність
позовних вимог підприємства "УУУ" всеукраїнської громадської
організації "ТТТ" до ВАТ "УУУ". Договір збереження від ХХ лютого
2002 року №5 між вищевказаними сторонами недійсним у встановленому
законодавством порядку не визнавався, угодою сторін не припинявся.
За таких обставин судова колегія вважає, що позивач правомірно
витребує у відповідача соняшнику кількості 209325 кг, переданий
йому на збереження 18.02.2002 р. по прибуткових квитанціях форми
13 №№ 5, 6, 7 у відповідності зі ст. 415 ГК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Однак, у зв'язку з відсутністю у відповідача зазначеної кількості
насінь соняшника, що підтверджується наявними в матеріалах справи
документами, а саме актом державного виконавця ОГИС Куп'янського
міського керування юстиції Г. від ХХ.ХХ.2002 р. і представленням
державного виконавця Г. від ХХ.ХХ.2002р., суд першої інстанції
правомірно задовольнив клопотання позивача про заміну позовних
вимог і прийняв рішення про стягнення з відповідача вартості
насінь соняшника в сумі 293055,00 гривень, виходячи з вартості,
підтвердженою довідкою універсальної біржі "ВВВ" № 2 від
ХХ.ХХ.2002 р.
Таким чином судова колегія дійшла висновку, що в цій частині
рішення суду першої інстанції законне, обґрунтоване і не підлягає
скасуванню.
Що стосується самостійної вимоги приватної фірми "ААА", то судовою
колегією встановлене наступне.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, ХХ липня 2001 року
між приватною фірмою "ААА" (Покупець) і ВАТ "УУУ" був укладений
договір № 2 на надання послуг по збереженню, сушінню, підробітку
зернових культур і соняшнику, згідно з яким у вересні-жовтні 2001
року на збереження відповідачеві передано 229870 кг. насіння
соняшнику. На цей договір третя особа посилалася як на підставу
самостійної вимоги до відповідача про витребування від нього
209325 кг насіння соняшнику.
Судова колегія дійшла до висновку, що місцевим господарським судом
правомірно припинено провадження у справі в частині заявлених
самостійних вимог ПФ "ААА" згідно з п. 2 статті 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Оскільки, як встановлено матеріалами справи,
господарським судом Харківської області задоволено позов приватної
фірми "ААА" про стягнення вартості 209325 кг соняшника на суму
240723,75 грн. (Справа № 5555). Рішення суду з зазначеної справи
набуло чинності (постановою Харківського апеляційного
господарського суду від ХХ.ХХ.2002 р. у справі № 5555 залишено без
змін).
Судова колегія не приймає до уваги посилання ПФ "ААА" на
невідповідність видаткової і податкової накладної, а також
прибуткового касового ордера, виданих ПП В. підприємству "ХХХ",
чинному законодавству в зв'язку з відсутністю номера , тому що в
п. 2.4. Положення Мінфіну України від 24.04.1995 р. №88 "Про
затвердження Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку" ( z0168-95 ) (z0168-95)
закріплений вичерпний перелік
обов'язкових реквізитів для первісних документів: назва
підприємства, від імені якого складений документ, назва документу,
код форми, дата і місце складання, суть господарської операції,
посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за складання
первісного документу.
Таким чином, документи, надані ПП В. підприємству "ХХХ", а саме:
видаткова накладна б/н від ХХ.ХХ.02р., податкова накладна б/н від
ХХ.ХХ.02р., прибутковий касовий ордер від ХХ.ХХ.2001р. цілком
відповідають вимогам чинного законодавства України.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що
рішення Господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002р. у
справі № 00000 винесено при з'ясуванні і доведеності обставин, що
мають значення для справи, при відповідності висновків суду
обставинам справи, при повному дотриманні норм як матеріального,
так і процесуального права і відсутні підстави для його
скасуванню.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційні скарги задоволенню
не підлягають оскільки апелянти, у відповідності зі ст. 33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не довели обставин, які б свідчили про
обґрунтованість своїх вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст. п.1 ст. 103, ст.105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ухвалила:
Рішення господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002
року в справі № 000 залишити без змін, а апеляційні скарги без
задоволення.