ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.08 Справа № 11/218пн
|
За позовом Луганської обласної ради, м. Луганськ
до 1-го відповідача –Сєвєродонецької міської ради Луганської області
2-го відповідача –Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", м. Луганськ
третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю – спільне підприємство "Здоров’я", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання права спільної комунальної власності на нежилі приміщення за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
за участю представників сторін:
від позивача - Карпова І.Г, довіреність № 1/10-1720 від 26.09.2008;
від 1-го відповідача –не прибув
від 2-відповідача - Сімейко А.М., довіреність № 01-09/758 від 18.06.2008; Журба Ю.А., дов. № 01-09/1155 від 31.10.2008;
від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –КП "Луганська обласна "Фармація"–Карпова І.Г., довіреність №840 від 28.08.2008.
від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю –спільного підприємства "Здоров’я" –Юсупжанов Р.А., дов. б/н від 10.01.2008
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права спільної комунальної власності на нежилі приміщення, розташовані за адресами:
1) м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 43;
2) м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 39;
3) м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 11;
4) м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 65;
5) м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5;
6) м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 4;
7) м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, 15;
8) м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23.
В судовому засіданні 25.11.2008 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 01.12.2008, 16 годин 00 хвилин.
Позовні вимоги обгрунтовані позивачем з посиланням на такі обставини:
- на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно- територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п)
(далі за текстом –Постанова КМУ № 311), яка зобов’язувала облвиконкоми здійснити розмежування майна між власністю областей та власністю районів та міст обласного підпорядкування, виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів було ухвалене рішення від 29.02.1992 № 56 "О разграничении коммунального имущества между собственностью области и собстственностью районов, городов областного подчинения" та Луганською обласною радою народних депутатів було прийняте рішення від 29.07.1992 № 9/2 "О перечне объектов коммунальной собственности области";
- відповідно до вказаних вище рішень у комунальну власність Луганської обласної ради народних депутатів серед іншого майна були передані аптеки обласного виробничого об’єднання "Фармація", правонаступником якого на даний час є комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990 увійшло і спірне майно;
- позивач в силу адміністративного акту набув права власності на спірні об’єкти нерухомості з 29.02.992;
- з метою реалізації прав власності на спірні об’єкти нерухомості, а також враховуючи зміни, що відбулися в чинному законодавстві з моменту придбання позивачем права власності, КП "Луганська обласна "Фармація" в межах наданих позивачем відповідно до рішення Луганської обласної ради від 18.12.2003 № 11/31 повноважень, а також у відповідності з п. 6.1 р. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02)
, звернулося до першого відповідача, проте в оформленні права власності на спірне майно позивачеві було відмовлено;
- на даний час перший відповідач продовжує розпоряджатися спірним майном, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Письмовою заявою від 27.11.2008 позивач повідомив про те, що станом на 27.11.2008 господарським судом Луганської області порушене провадження у справі № 8/103пн за позовом Луганської обласної ради до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, ТОВ СП "Здоров’я"(третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –КП "Луганська обласна "Фармація") про визнання права спільної комунальної власності на нежитлове вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради; про визнання недійсним договору № 7/99 купівлі –продажу комунального майна, розташованого за вказаною вище адресою, укладеного між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради таТОВ СП "Здоров’я"; по зобов’язання ТОВ СП "Здоров’я"повернути територіальній громаді сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради вбудованого нежитлового приіщення, що є предметом оспореного договору купівлі-продажу.
Вказаною вище письмовою заявою позивачем заявлене клопотання про залишення без розгляду на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позовних вимог, викладених у пункті 7 позовної заяви, які стосуються визнання права власності на нежитлове вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15.
Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 1, а.с. 71-75) та додатковими письмовими поясненнями перший відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:
- спірні нежитлові приміщення КП "Луганська обласна "Фармація" були орендовані у другого відповідача за відповідним договорами оренди, що свідчить про те, що позивач та третя особа знали про існування вказаних договорів оренди та не заявляли ніяких вимог щодо визнання за ними права власності на вказані нежитлові приміщення;
- після закінчення строку дії договорів оренди, укладених між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради та КП "Луганська обласна "Фармація", останнє відповідними судовими рішеннями було зобов’язане звільнити займані нежитлові приміщення, що раніше були ним орендовані;
- два нежитлових приміщення, а саме приміщення, розташовані за адресами: м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 11, та м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 39, не увійшли до переліку державного майна України, яке було передане до власності адміністративно –територіальних одиниць, а тому не можут підпадати під дію Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
; вказані два нежитлових приміщення були передані до комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька як житловий фонд, який не увійшов до статутного фонду СДВП "Об’єднання Азот", на підставі приписів Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР)
згідно з відповідними актами приймання –передачі;
- решта спірних нежитлових приміщень були необхідні та є необхідними для задоволення соціально-економічних потреб населення територіальної громади м. Сєвєродонецька, що не суперечить рішенню позивача № 56 від 29.02.1992;
- вказаним рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради № 56 від 29.02.1992 встановлено, що вбудовано-прибудовані комплекси і інші приміщення відносяться до обласної комунальної власності лише терміном на 1992 –1993 роки, тобто тимчасово;
- згідно розділу "Житлово-комунальне господарство" додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Луганської обласної ради від 29.02.1992 № 56 до обласної комунальної власності взагалі не увійшов житловий і нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів та вбудовано –прибудовані комплекси і інші приміщення;
- в розділі "Охорона здоров’я" додатку № 1 до рішення виконкому № 56 мова йде саме про майно КП "Луганська обласна "Фармація" та майно аптек, яке не є предметом спору у даній справі і на яке відповідачі не претендують;
- станом на день створення ВО "Фармація" (25.10.1988) спірні нежитлові приміщення у складі житлових будинків вже існували і відносилися до державного житлового фонду.
З урахуванням викладеного вище перший відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 2, а.с. 5-9) другий відповідач –Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради, проти позовних вимог заперечив з підстав, що викладені у відзиві першого відповідача.
Крім того, другий відповідач зазначив, що п. 5 Постанови ВР УРСР від 26.03.1991 (885-12)
"Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" було передбачено, що розмежування майна між власністю областей, міста Києва і власністю відповідних адміністративно-територіальних одиниць провадиться за участю виконавчих комітетів нижчестоящих Рад народних депутатів, виходячи з цих же принципів; при цьому майно, необхідне для задоволення соціально-економічних потреб населенння відповідної адміністративно-територіальної одиниці, підлягає передачі в її комунальну власність до 01.07.1991. Спірні нежитлові приміщення є майном, необхідним для задоволення соціально-економічних потреб населення територіальної громади м. Сєвєродонецька.
Письмовою заявою № 004-09/1134 від 27.10.2008 другий відповідач у справі заявив клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності (том справи 2, а.с. 20).
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Статтею 31 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 № 697-ХІІ встановлено, що до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 (534-12)
"Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 (885-12)
"Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 05.11.1991 № 311 (311-91-п)
"Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)"(Постанова КМУ № 311).
Відповідно до Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя (пункт 3 Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
).
На виконання вимог Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів було прийняте рішення від 29.02.1992 № 56 "Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування"(далі за текстом –Рішення № 56) (том 1, а.с. 11-19).
Відповідно до вказаного рішення та згідно з Переліком державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів (додаток № 1 до Рішення № 56) до комунальної власності обласної ради народних депутатів було передано Обласне виробниче об’єднання "Фармація", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", а також аптеки обласного вирбничого об’єднання "Фармація"у кількості 376 одиниць.
Відповідно до Додатку № 2 до Рішення № 56, а саме до Переліку державного майна, що передається до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів, до комунальної власності міських та районих Рад народних депутатів було передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів (крім майнових вбудовано –прибудованих комплексів та інших приміщень, що відносяться до обласної комунальної власності, строком на 1992-1993 роки).
В подальшому Рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 29.07.1992 "Про перелік об’єктів комунальної власності області"(том справи 1, а.с. 20) був затверджений перелік об’єктів комунальної власності області (том справи 1, а.с. 20-28), у відповідності з яким до обласної комунальної власності було віднесено Обласне виробниче об’єднання "Фармація"та Центральну міську аптеку № 44, м. Сєвєродонецьк (том справи 1, а.с. 25-26).
Згідно з дислокацією роздрібних аптек станом на 01.01.1990 (том справи 1, а.с. 29-39) до складу Обласного виробничого об’єднання "Фармація"увійшли Центральна аптека № 44 (м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 65), Аптека № 198 (м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, 23), Аптека № 246 (м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 11), Аптека № 263 (м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 50), Аптека № 278 (м. Сєвєродонецьк, вул. Космонавтів, 4), Аптека № 289 (м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 43), Аптека № 299 (м.Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 14а), Аптека № 309 (м. Сєвєродонецьк, Ворошиловградське шосе, 5), Аптека № 329 (м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 39), Аптека № 356 (м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15), Аптека № 362 (м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5), Аптека № 368 (м. Сєвєродонецьк, Ворошиловградське шосе, 23).
Розпорядженням Представника Президента України № 62 від 21.02.1994 "Про виконання рішення виконкома обласної Ради народних депутатів від 29.02.1992 № 56 "Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування" (том справи 1, а.с. 40) було зазначено про необхідність внесення змін до до Рішення № 56, а саме необхідність викладення абзацу 1 у пункті "Житлово-комунальне господарство"Додатку № 2 у редакції "Житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів (крім майнових вбудовано – прибудованих комплексів та інших приміщень, що відносяться до обласної комунальної власності)".
Рішенням Луганської обласної Ради народних депутатів № 12/5 від 14.08.1996 "Про вбудовано-прибудовані приміщення обласної комунальної власності у житловому та нежитловому фонді, а також можливість передачі майна аптек державного комунального виробничого підприємства "Фармація"до комунальної власності Луганської міської Ради народних депутатів", зокрема, було вирішено, що вбудовано –прибудовані комплекси житлового та нежитлового фонду та інші приміщення на виконання Рішення № 56 є обласною комунальною власністю.
Разом з цим рішенням Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів від 26.03.1992 № 291 (том справи 1, а.с. 107), тобто після прийняття Рішення № 56, був затверджений перелік об’єктів комунальної власності Сєвєродонецької міської ради народних депутатів. До вказаного переліку увійшов житловий та нежитловий фонд місцевої ради народних депутатів, зокрема, будинок № 4 на проспекті Космонавтів у м. Сєвєродонецьку.
Цим же рішенням від 26.03.1992 № 291 (том справи 1, а.с. 111, 120, 131, 147) Сєвєродонецькою міською Радою народних депутатів до об’єктів комунальної власності Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів було віднесено житлові будинки № 43 та № 65 на проспекті Гвардійському у м. Сєвєродонецьку, а також будинок № 23 на Шосе Будівельників у м. Сєвєрдонецьку та будинок № 5 по вулиці Науки у м. Сєвєродонецьку.
Вказані об’єкти нерухомості були передані з балансу ВО ЖКГ на баланс другого відповідача у справі.
Також на балансі другого відпвоідача знаходиться нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, Шосе будівельників, 23. За доводами другого відпвоідача, право власності на вказане нежиле приміщення на даний час ні за ким не зареєстроване.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України у редакції станом на дату прийняття першим відповідачем вказаних вище рішень про затвердження переліку об’єктів комунальної власності житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), жилі будинки, що належать житлово-будівельниим кооперативам (фонд житлово –будівельних кооперативів).
Згідно із ст. 5 Житлового кодексу України державний житовий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Таким чином, станом на дату прийняття першим відповідачем рішень про затвердження переліку об’єктів комунальної власності зазначені вище житлові будинки входили до державного житлового фонду, а тому підпадають під дію Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 11.05.2000 № 434 до комунальної власності за пропозицією СДВП "Об’єднання Азот"до комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька був прийнятий державний житловий фонд площею 433452 кв. м, який не увійшов до статутного фонду господарського товариства, створеного в процесі корпоратизації СДВП "Об’єднання Азот", в тому числі вбудовано –прибудовані приміщення та майно, що обслуговує житловий фонд (том справи 1, а.с. 86).
Вказану передачу було оформлено відповідними актами приймання – передачі, складеними за участю представників Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, Сєвєродонецької міської ради, а також СДВП "Об’єднання Азот". Таким чином до комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька першим відповідачем були передані житлові будинки № 11 на проспекті Гвардійському у м. Сєвєродонецьку та № 39 по вул. Леніна у м. Сєвєродонецьку (том справи 2, а.с. 87-95).
В подальшому Сєвєродонецькою міською радою 26.04.2005 були прийняті рішення № 658 та № 659 про оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський. 11, та м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 39.
На виконання вказаних рішень були видані відповідні свідоцтва про право власності.
Таким чином, відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 11.05.2000 № 434 до комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька було передано об’єкти нерухомості, які входять до державного житлового фонду.
Комунальну власність як вид державної власності було визначено ст. 31 Закону України "Про власність", який був прийнятий 26.03.1991 та почав діяти з 15.04.1991.
Спірні об’єкти нерухомості будувались до 1991 року і належали до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність.
Як чинним Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)
, так і законодавством, яке було чинним на час виникнення правових конструкцій права комунальної власності в Україні, суб’єктів та об’єктів цього права, передбачалися пр авові підстави набуття права комунальної власності відповідними суб'єктами.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до Розділу І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого Постановою КМУ № 311 (311-91-п)
, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду, підлягали передачі до комунальної власності областей.
Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.
Ані Конституцією України (254к/96-ВР)
, ані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)
, ані будь-якими іншими законодавчими актами не передбачено право міських рад та їх посадових осіб приймати рішення про перехід об’єктів загальнодержавної власності у комунальну власність. Тому будь-які рішення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про передачу спірного майна до комунальної власності не відповідають ст. ст. 24, 25, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 15.11.2006 у справі № 2-26/5261.2-2006.
У пункті 7 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України віл 02.04.1994 № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" (v_225800-94)
зазначено, що, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
З огляду на наведені норми матеріального права посилання відповідачів на факт передачі спірних приміщень на баланс Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради судом до уваги не приймається.
В порушення Постанови КМУ № 311 (311-91-п)
та Рішення № 56, прийнятого на виконання вказаної постанови, спірне майно не було передане до обласної комунальної власності.
Посилання відповідачів у справі на те, що спірні об’єкти нерухомості раніше орендувалися КП "Луганська обласна "Фармація"та вказане підприємство судовими рішеннями було зобов’язане звільнити орендовані нежитлові приміщення, не відносяться до суті спору у даній справі, оскільки предметом спору у справах, за результатами розгляду яких прийняті вказані судові рішення, не було право власності на це нерухоме майно.
Викладені у заяві другого відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності для звернення до господарського суду з даним позовом доводи судом до уваги не приймаються з таких підстав.
11.09.2008 на адресу КП "Луганська обласна "Фармація"від Сєвєродонецької міської ради Луганської області як від органу місцевого самоврядування, на який згідно із пунктом 6.1 розділу 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02)
, покладений обов’язок оформлення прав власності на об’єкти нерухомості шляхом видачі відповідних свідоцтв, надійшла письмова відмова у реєстрації за КП "Луганська обласна "Фармація"права власності на спірне майно.
З проханням здійснити державну реєстрацію права вланості на спірне нерухоме майно КП "Луганська обласна "Фармація"звернулося до першого відповідача листом № 790 від 11.08.2008.
Таким чином, суд доходить висновку, що перебіг строку позовної давності для звернення саме позивача до суду з даним позовом розпочався з моменту отримання КП "Луганська обласна "Фармація" від першого відповідача листа з відмовою у реєстрації права власності на спірне майно, а тому на час звернення позивача до суду з даним позовом строк позовної давності пропущений не був.
Разом з цим на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підлягають залишенню без розгляду позовні вимоги про визнання права спільної комунальної власності за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15, оскільки вказані позовні вимоги є предметом спору у справі № 8/103пн.
Судові витрати у цій частині покладаються на позивача у справі.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За приписами статті 327 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами права спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської областної ради на спірне нерухоме майно (за виключенням вимоги про визнання права власності, що стосується нежилого приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15), а також доведеність факту порушення вказаного права власності, яке підлягає захисту.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати на підставі у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 2 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення з підвалом, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 65, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
3. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 11, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
4. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 43, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
5. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Леніна, буд. 39, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
6. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 5, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
7. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, буд. 4, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
8. Визнати право спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення з підвалом, розташоване за адресою: Луганськ область, м.
Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 23, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.
9. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд. 32, код 26204220, на користь Луганської обласної ради, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, буд. 3, витрати зі сплати державного мита у розмірі 1582 грн. 66 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 51 грн. 63 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
10. Стягнути з Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд. 32, код 24046627, на користь Луганської обласної ради, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, буд. 3, витрати зі сплати державного мита у розмірі 1582 грн. 66 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 51 грн. 63 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
11. Позовні вимоги про визнання права спільної комунальної власності на нежиле вбудоване приміщення з підвалом, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, буд. 15, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, залишити без розгляду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України –08.12.2008.
Суддя
Спеціаліст І категорії
|
М.О. Москаленко
С.В. Агафонова
|