19/97 Про визнання недійсними наказів, стягнення безпідставно виплаченої пенсії - 31.10.2008 Прийняття

Суть спору: Управлінням ПФУ в Галицькому районі заявлено вимогу про визнання недійсними наказів №№ 43-а, 39, 31, 17, 16, виданих Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу та стягнення з відповідача безпідставно виплаченої пенсії в розмірі 23 663 грн. 65 коп.

16.10.08 за участі представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.08 на 11:00 год.

Заявою № 7964/06 від 30.09.08 позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача безпідставно виплаченої пенсії в розмірі 23 063 грн. 65 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечив, вказуючи на безпідставність вимог позивача у зв"язку з дотриманням Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу законодавства України при поданні документів на призначення пенсії громадянки Луцюк Ганни Миколаївни. Представник відповідача подав клопотання вх.№10282 від 16.10.08. про долучення до матеріалів справи Довідки перевірки достовірності надання відпустки та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку гр. Луцюк (Григорів) Л.І. від 26.09.08. з додатками.

Третя особа на стороні відповідача –Луцюк Г.М., в судовому засіданні стверджує, що правомірно перебувала в відпустці по догляду за дитиною, жодних зловживань з її боку не було та заявила клопотання про долучення до матеріалів даної справи довідки головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області від 02.10.08. за №890/Л-15.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив наступне.

Вичерпний перелік категорій справ підвідомчих господарським судам України зазначений в ст. 12 ГПК України.

Серед іншого предметом розгляду можуть бути і спори про визнання актів недійсними. Системний аналіз положень ГПК (1798-12) свідчить про те, що предметом розгляду в порядку господарського судочинства можуть бути лише юридичні акти, тобто певні документи обов"язкового характеру.

Обов"язкові акти можна також розділити на: зовнішні, тобто такі, що регулюють певні відносини за межами органу, який видав цей акт і внутрішні, що регулюють певні відносини у межах відповідного органу (накази по кадрах, по веденню діловодства, правила внутрішнього трудового розпорядку). Оскаржувані позивачем накази відносяться саме до внутрішніх обов"язкових актів, які не можуть бути предметом розгляду в порядку господарського судочинства через збіг органу, що видав цей акт і об"єму його дії в одній юридичній особі.

Накази про прийняття на роботу, звільнення з посади, про надання відпустки є актами волевиявлення підприємства, спрямованими на встановлення або припинення трудових відносин між підприємством та конкретним працівником. Тому спори, пов"язані із визнанням недійсними вищезазначених наказів, належать до трудових спорів та є підвідомчими загальним судам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне припинити провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині визнання недійсними наказів №№ 43-а, 39, 31, 17, 16, виданих Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі наказу головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області спеціалістами контрольно-ревізійного відділу 08.05.08 проведено перевірку правильності призначення пенсії за вислугою років громадянці Луцюк Ганні Миколаївні.

В ході перевірки встановлено, що Луцюк Г.М. 13 березня 2000 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти. На момент первинного призначення пенсії загальний трудовий стаж становить 29 років 3 місяці 8 днів, в тому числі стаж роботи, який дав право на пенсію за вислугою років –25 років 0 місяців 1 день. Стаж зарахований за період 1 вересня 1969 року по 26 вересня 1999 року.

При проведенні зустрічної перевірки стажу роботи Луцюк Г.М. на посаді майстра виробничого навчання у Бурштинському вищому професійному училищі торгівлі та ресторанного сервісу встановлено, що Луцюк Г.М. було надано відпустку без збереження заробітної плати на підставі наказів №№ 43-а, 39, 31, 17, 16, виданих Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу.

На думку позивача, вищезгадана відпустка надана неправомірно, оскільки, в той же час у відпустці по догляду за дитиною (Григорів В.Т.) до досягнення трирічного віку перебувала Луцюк (Григорів) Людмила Іванівна (мати). З 7 березня 1993 року по 7 березня 1995 року їй була надана академвідпустка по догляду за дитиною, згідно наказу від 5 квітня 1993 року № 45-С, виданого Івано-Франківським державним педагогічним інститутом імені В. Стефаника. Крім того, з травня 1993 року по лютий 1995 року Луцюк (Григорів) Л.І. виплачувалась допомога по догляду за дитиною до 3-х річного віку (довідка № 3).

В березні 2008 року головним управлінням Пенсійного фонду України в області направлено запит в Територіальну Державну інспекцію праці в області з проханням підтвердження законності надання відпусток Луцюк Ганні Миколаївні (бабусі) за період 1993-1999 роки.

Згідно висновку Територіальної Державної інспекції праці в області від 24.04.08 № 01.21/370, громадянці Луцюк Г.М. за період з 1 квітня 1993 року по 11 березня 1999 року, адміністрацією училища відпустки надавались безпідставно з порушенням вимог ст. 20, п.3 ст. 25 Закону України "Про відпустки".

Громадянці Луцюк Г.М. проведено перерахунок загального трудового стажу та стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років. Згідно розрахунку загальний трудовий стаж на момент первинного призначення пенсії склав 23 роки 3 місяці 28 днів, а стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугою років –19 років 0 місяців 21 день (зі стажу роботи виключені періоди з 1 квітня 1993 року по 11 березня 1999 року).

Вищезазначене призвело до безпідставного, на думку, позивача, призначення та виплати пенсії за період з квітня 2000 року по травень 2008 року та відповідно до нанесення бюджету пенсійного фонду майнової шкоди на суму 23 063 грн. 65 коп., оскільки при вилученні з наявного спеціального стажу роботи Луцюк Г.М. періодів перебування нею у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на підставі наказів №№ 43-а, 39, 31, 17, 16, виданих Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу, громадянка Луцюк Г.М. втрачає право на призначення пенсії за вислугу років через недостатність спеціального стажу.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача безпідставно виплаченої пенсії в розмірі 23 663 грн. 65 коп., виходячи з наступного.

Підтримуючи позов, позивач стверджує, що протиправні дії громадянки Луцюк Ганни Миколаївни призвели до безпідставного призначення та виплати пенсії, нанесення бюджету Пенсійного фонду майнової шкоди, тоді як відповідачем зазначено Бурштинське вище професійне училище торгівлі та ресторанного сервісу.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що Луцюк (Григорів) Л.І. навчалася на денній формі навчання філологічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та з 01.10.93. не отримувала грошової допомоги по догляду за дитиною, що підтверджується архівною довідкою № 01-19/210 від 11.09.08, довідками, виданими Прикарпатським університетом за №134 від 29.11.93., №160 від 23.11.93, №237 від 10.02.94.,№373 від 29.09.94., №348 від 31.01.95., №437 від 14.11.95., б/н від 11.11.94., наказами даного навчального закладу №23-С від 09.02.03. та №64-С від 04.07.94. "Про призначення стипендії студентам філологічного факультету", копією Диплома №ЛЕ ВЕ 009903 у суду відсутні підстави вважати про неправомірне перебування Луцюк Г.М. (бабусі) у відпустці по догляду за дитиною.

Згідно з поясненнями бухгалтера університету Седлецької Н.О., яка готувала довідку перевірки достовірності надання відпустки та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку гр. Луцюк (Григорів) Л.І. від 26 вересня 2008 року, вищезазначена довідка видана на підставі даних особових рахунків працівників вузу та в розмірах, які в той час виплачувались, не взявши до уваги, що документи про виплату допомог студентам знищено. Крім того, відповідно до відповіді головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 02.10.08. за №890/Л-15 на звернення Луцюк Г.М. довідка про виплату допомоги Луцюк (Григорів Л.І.) по догляду за дитиною недостовірно подана університетом.

Господарськими санкціями, відповідно до ст. 217 ГК України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та /або правові наслідки.

Відповідно до приписів ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Господарське провопорушення - це винне, протипране діяння, що завдає шкоди господарським відносинам, чи бездіяльність суб"єкта господарських відносин, що не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов"язками зазначеного суб"єкта, а також порушує суб"єктивні права іншого учасника цих відносин або третіх осіб.

Поняттям правопорушення у сфері господарювання охоплюється будь- яка невідповідність поведінки учасника господарських відносин, обов"язкам, покладеним на нього господарським зобов"язанням або актами законодавства.

Склад господарського провопорушення включає: протиправну поведінку суб"єкта господарювання; наявність шкідливих наслідків; причинний зв"язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; вину правопорушника.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов"язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Із Акта головного управління ПФУ в Івано-Франківській області перевірки правильності призначення пенсії за вислугою років громадянці Луцюк Ганні Миколаївні від 08.05.08. вбачається, що їй призначено пенсію за вислугою років як працівнику освіти. Пенсію визначено із розміру заробітної плати, нарахованої в період з 01.01.88. по 31.12.92. В загальний трудовий стаж на момент первинного призначення пенсії ввійшов період перебування Луцюк Г.М. у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного, шестирічного віку, що спричинило переплату пенсії в сумі 23063,65 грн.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

Позивачем не подано правового обгрунтування заявлених вимог щодо стягнення з відповідача виплаченої пенсії, не доведено ні наявності вини Бурштинського вищого професійного училища торгівлі та ресторанного сервісу, ані протиправності поведінки відповідача, так само як і безпосереднього причинного зв"язку між шкодою внаслідок перевиплати коштів та діями відповідача.

Отже, суд не вбачає бездіяльності та протиправної дії відповідача, його вини у неправильному нарахуванні пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі, що є складовими господарського правопорушення, так як ним своєчасно подано достовірні пенсійні документи, тому відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на викладене, у відповідності до ст. 124 Конституції України, Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , "Про відпустки" (504/96-ВР) , керуючись п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 12, 33, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

в частині визнання недійсними наказів №№ 43-а, 39, 31, 17, 16, виданих Бурштинським вищим професійним училищем торгівлі та ресторанного сервісу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.