Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу, порушену

за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк,

до відповідачів:

1 – Маріупольської митниці, м. Маріуполь,

2 – Амвросіївське митниці, м. Амвросіївка,

третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат Азовсталь", м. Маріуполь,

про стягнення 727,48 грн. збитків

за участю представників сторін:

від позивача: Харченко В.В. - довіреність

від відповідача 1: Свиридченко О.Ф., Несторенко О.В. – довіреності,

від відповідача 2: Конопльова Т.П., Клименко Є.Я. – довіреності,

та третьої особи: Бугай В.М. - довіреність

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось з позовом до Маріупольської митниці (далі – "перший відповідач") про стягнення збитків у сумі 727,48 грн., яка складається з:

- вартості роботи локомотива станції Іловайськ – 166,89 грн. (з урахуванням ПДВ 20%);

- вартості роботи складача поїздів станції Іловайськ – 39,16 грн. (з урахуванням ПДВ 20%);

- телеграфного збору – 157,80 грн. (з урахуванням ПДВ 20%),

у зв’язку із затримкою на станції "Іловайськ" Донецької залізниці вагонів №№ 64239437, 64276314, 62615802 з вантажем – металопродукція, що перевозилися залізницею за залізничними накладними УМВС №№ 49996572, 49996573, 49996574 до ст. "Марцево" (РФ) через невідповідність даних в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби (далі – "ЄАІС") електронної копії вантажної митної декларації (далі - "ВМД") щодо ваги вантажу даним про вагу вантажу у паперовому оригіналі ВМД.

В обґрунтування позову позивач посилається на акти загальної форми, норми Цивільного і Господарського кодексів України (436-15) , Тарифне керівництво № 1.

Ухвалами від 08.07.2008р та від 27.08.2008р. господарський суд залучив, відповідно, Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат Азовсталь" - для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та Амвросіївську митницю (далі – "другий відповідач") – для участі у справі у якості другого відповідача.

Відповідачі проти вимог позову заперечують, посилаючись на відсутність з їхнього боку порушень діючого законодавства, зокрема, "Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення" (далі – "Положення"), затвердженого Наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998р. № 771 (z0042-99) ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня1999р. за № 42/3335 (z0042-99) ), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та – на відсутність вини працівників митниці у затриманні вагонів. Крім того, перший відповідач, посилаючись на збій програми "Інспектор – 2006", вважаю, що другий відповідач мав керуватися "Порядком контролю за переміщенням товарів у разі виходу з ладу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України", затвердженим наказом Державної митної служби України від 7 квітня 2005 року № 257 (z0463-05) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2005 р. за № 463/10743 (z0463-05) (далі – "Порядок")

Розгляд справи був закінчений 29.09.08р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.10.08р. для підготовки рішеня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

03.01.08р. на прикордонній передавальній станції Іловайськ Донецької залізниці о 0100 Амвросіївською митницею був затримані вагони №№ 64239437, 64276314, 62615802 з вантажем – металопродукція, відправлені третьою особою за залізничними накладними УМВС №№ 49996572, 49996573, 49996574 (а.с. 10-15) до станції Марцево (РФ).

Факт затримки підтверджено актами загальної форми №№.2,3 від 03.01.08р. (а.с. 25, 26) та відмітками інспектора митниці на перевізних документах.

Підставою затримання вагонів було невідповідність даних в ЄАІС електронної копії ВМД щодо ваги вантажу даним про вагу вантажу у паперовому оригіналі ВМД. А саме:

що вага вантажу, заявлена в електронних копіях ВМД не відповідає вазі, зазначеній в твердих копіях ВМД та пакеті товаросупровідних документів (далі - ТСД), а саме:

- в електронній копії ВМД № 703010001/7/106641 від 30.12.07 було зазначено, що вага вантажу складає - 6102 кг, що не відповідало гр. 38 твердого примірника даної ВМД (61020 кг);

- в електронній копії ВМД № 703010001/7/106642 від 30.12.07 було зазначено, що вага вантажу складає - 6366 кг, що не відповідало гр. 38 твердого примірника даної ВМД (63600 кг);

- в електронній копії ВМД № 703010001/7/106639 від 30.12.07 було зазначено, що вага вантажу складає - 685 кг, що не відповідало гр. 38 твердого примірника даної ВМД (68500 кг),

що підтверджується наданими другим відповідачем паперовими копіями електронних ВМД, які були у ЄАІС та – які побачив працівник Амвросіївської митниці на митному посту ст. Іловайськ під час перевірки 03.01.08р.

У в’язку із затримкою вагони простояв на станції. Іловайськ Донецької залізниці до 1900 04.01.08р. після чого у зв’язку із виправленням відомостей електронних ВМД Маріупольською митницею – були відпущені Амвросіївською митницею для слідування у вказаному в накладної напрямку, що підтверджено актом загальної форми № 21 від 04.01.08р.

Згідно п. 3.6. Положення по надходженні експортного вантажу у пункт пропуску через державний кордон митниці призначення у визначений митницею відправлення строк доставки (або раніше), посадова особа цієї митниці перевіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії експортної ВМД, проставляє у товаросупровідних документах та на четвертому основному аркуші ВМД штамп "Під митним контролем".

Пунктом 3.3 Положення передбачено, що митниця відправлення протягом чотирьох годин після завершення митного оформлення експорту товарів повинна передати інформацію за цією ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України засобами електронного зв'язку. Поставлення на контроль електронної копії ВМД здійснюється посадовою особою митниці відправлення в строк, що не перевищує чотирьох годин з моменту надходження до ЄАІС Держмитслужби України цієї копії, шляхом унесення каналами оперативного зв'язку з ПЕОМ відмітки в ЄАІС Держмитслужби України про відповідність даних електронної копії ВМД даним, що містяться в паперовому примірнику цієї ВМД.

Митне оформлення вантажу у місті його відправлення було завершено першим відповідачем 30.12.07р., про що свідчить відбиток овальної особистої номерної печатки працівника митниці на експортних ВМД та на залізничних накладних.

30.12.07 об 1130 на митний пост "Азовсталь" Маріупольської митниці декларантом третьої особи в режимі "експорт" було надано 3 ВМД №№ 703010001/7/106641, 703010001/7/106642, 703010001/7/106639 (а.с. 16-18) у паперовому та електронному вигляді. ВМД були прийняті працівником м/п "Азовсталь" Маріупольської митниці без будь-яких зауважень, про що свідчать відбитки штампу працівника митниці "під митним контролем" на перевізних документах і ВМД та – овального штампу на звороті ВМД. Виходячи з витягів з електронної бази даних ЄАІС електронні копії ВМД №№ 703010001/7/106641, 703010001/7/106642, 703010001/7/106639 були занесена до бази даних 30.12.07р о 1506.

Доказів невідповідності даних паперових примірників ВМД їхнім електронним копіям під час їх прийняття працівником митниці від декларанта третьої особи – першим відповідачем не надано.

Виходячи з п. 3.10 Положення пропуск експортного вантажу за межі митної території України здійснюється тільки після звіряння відомостей, зазначених в електронній копії відповідної ВМД, з відомостями у товаросупровідних документах та після перевірки (за рішенням митниці) фактичної наявності, кількості, номенклатури і стану товарів.

У зв’язку із зазначеною затримкою позивач поніс додаткові витрати, у вигляді:

- вартості роботи локомотива станції Іловайськ – 166,89 грн. (з урахуванням ПДВ 20%);

- вартості роботи складача поїздів станції Іловайськ – 39,16 грн. (з урахуванням ПДВ 20%), у загальній сумі 206.05 грн., яка є прямим збитком позивача.

Зважаючи на те, що:

- за ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

- виходячи з умов чч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини;

- частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична особа (якими є відповідачі) відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків;

- ст.ст. 33 – 34 ГПК України (1798-12) покладають на сторони обов’язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- перший відповідач належними доказами не довів відсутність власної вини у завданій позивачу шкоді у сумі 206,05 грн. (вартості роботи локомотива станції Іловайськ – 166,89 грн. (з урахуванням ПДВ 20%) та вартості роботи складача поїздів станції Іловайськ – 39,16 грн. (з урахуванням ПДВ 20%));

суд вважає, що вимога про стягнення 206,05 грн. з першого відповідача обґрунтованими.

Посилання першого відповідача на те, що у даному випадку другий відповідач мав керуватися нормами Порядку є безпідставним, оскільки норми Порядку мають застосовуватись лише у разі виходу з ладу ЄАІС, а перший відповідач належними доказами не довів того, що ЄАІС у період з 30.12.2007р – 03.01.2008р. виходив з ладу.

В іншій частині у задоволенні позову має бути відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю, адже збір за телеграфне повідомлення у розумінні Тарифного керівництва № 1 не може вважатися витратами чи збитками, так як передбачений п. 14 таблиці 2 п. 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за повідомлення справляється лише при наявності вимоги про таке повідомлення

У задоволенні позову до другого відповідача також має бути відмовлено через відсутність порушень діючого законодавства у діях працівника митного поста на ст. Іловайськ та – вини у завданих збитках

Судові витрати розподіляються між позивачем та першим відповідачем пропорційно задоволеним вимогам

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49, 82 – 84 ГПК України (1798-12) , господарський суд

Позов задовольнити частково за рахунок Маріупольської митниці.

Стягнути з Маріупольської митниці (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. адмірала Луніна, 1, код ЄДРПОУ 01861230) на користь Державного підприємства Донецька залізниця (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260360300019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) 206,05 грн. – на відшкодування завданих збитків, 28,89 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому держмиту, 33,42 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.