Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод", м. Херсон

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", м. Запоріжжя

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЛ", м. Запоріжжя

про переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники сторін:

від позивача –не з’явився;

від відповідача 1- Козел А.В., довіреність № 166-юр від 22.10.2007 року;

від відповідача 2 –Сич І.С., довіреність № 12/ю від 20.10.2008 року

Розглядаються позовні вимоги про переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу нерухомості № 7-29/12 від 29.12.2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТЛ".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2008 р. було порушено провадження у справі № 7/366/08, судове засідання призначено на 20.10.2008 року.

Позивач з посиланням на ст. 114 ЦК України 1963 р. підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. Вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ "ЗМЗ"належить 1/50 частина будівлі інв. № 1000094, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. ТОВ "ЗТЛ", не попередивши ТОВ "ЗМЗ", уклав з ТОВ "СП МДМ" договір № 7-29/12 від 29.12.2003 року купівлі-продажу 1/100 частини вказаної будівлі, що включає кілька приміщень. На думку позивача, такими діями відповідачі порушили його право переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності на будівлю інв. № 1000094, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. Позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався лише 30 червня 2008 року та просить перевести на нього права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року .

20.10.2008 року відповідачем 1- Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" наданий суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову заперечив, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", придбало конкретні приміщення будівлі інв. № 1000094, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр.Маяковського, 11 і має право власності на ці приміщення, а не частку у спільній частковій власності на цю будівлю та просить відмовити в задоволенні позову. Крім того, у відзиві ТОВ "СП МДМ" на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України зазначив про необхідність застосування судом позовної давності. Відповідач 1 зазначив, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є факт невнесення позивачем-Товариством з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод" на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, в порушення вимог ст. 114 ЦК УРСР 1963 року та ч.4 ст. 362 Цивільного кодексу України.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник позивача в судове засідання 20.10.2008 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 20.10.2008 року, на підставі ст. 85 ГПК України, сторонам оголошено вступну та резолютивну частини рішення за погодженням з присутніми в судовому засіданні представників сторін.

Заслухавши представників відповідачів та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦК УРСР 1963 року при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів. Згідно із ч.1, 2, 4 ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

За наданим позивачем договором купівлі-продажу від 09.10.2000 року ТОВ "ЗМЗ" придбало у Українсько-угорського спільного підприємства "МДМ" у власність приміщення: вмивальник № 101 пл. 1,5 м.кв., туалет № 102 пл. 1,1 кв.м., туалет № 103 пл. 1,1 кв.м., вмивальник № 104 пл. 1,5 кв.м., коридор 105 пл. 70,4 кв.м., кладову № 106 пл. 0,5 кв.м., кімнату № 107 пл. 6,0 кв.м., кімнату № 108 пл. 17,0 кв.м., кімнату № 109 пл. 11,3 кв.м., кімнату № 110 пл. 9,6 кв.м., кімнату № 111 пл. 9,7 кв.м., загальною нежилою площею 129, 7 кв.м., що складає 1/50 частину від будівлі інв. № 1000094, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. Право власності ТОВ "ЗМЗ" на вказану частину будівлі підтверджується реєстраційним посвідченням Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" від 12.10.2000 року.

Свої вимоги про переведення прав та обов’язків покупця позивач обгрунтовує тим, що він є співвласником 1/50 частини будівлі інв. № 1000094, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, а інший співвласник цієї будівлі - ТОВ "СП МДМ" не повідомив його в письмовій формі про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗТЛ" за договором купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року частки в спільній власності, чим порушено його право переважної купівлі. Судом встановлено, що у відповідності із договором купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року ТОВ "СП МДМ"-продавець передало у власність ТОВ "ЗТЛ"-покупцю приміщення: коридор № 76 пл.18,5 кв.м, торговий зал № 77, пл. 84,5 кв.м, загальною площею 103 кв.м, що становить 1/100 частину будівлі інв. № 1000094, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. Приміщення, які є об’єктом–купівлі продажу за договором від 09.10.2000 року, та приміщення, які є об’єктом купівлі-продажу за договором № 7-29/12 від 29.12.2003 року, є складовою однієї будівлі інв. № 1000094. Право власності на відповідні приміщення належить конкретно визначеним особам з точним зазначенням самих приміщень, а тому таке право не є правом спільної власності, у тому числі часткової. Визначення часток будівлі інв. № 1000094, які складаються з конкретних приміщень кожного власника, не є правовою підставою для визнання цих приміщень спільним майном.

Згідно із ст. 112 ЦК УРСР 1963 р., який був чинний на момент укладення договору купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком особам. Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Тобто, при наявності спільної власності на майно, цим майном має право володіти, користуватися або розпоряджатися двоє або більше осіб. Право позивача на володіння, користування або розпорядження приміщеннями, які є об’єктом купівлі-продажу за договором № 7-29/12 від 29.12.2003 року, відсутнє, а тому і відсутнє право спільної власності.

Суд дійшов висновку, що у позивача не існує права переважної купівлі приміщень, що були придбані Товариством з ОВ "ЗТЛ" за договором купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року, а відповідно немає і правових підстав для переводу на ТОВ "ЗМЗ" прав та обов’язків покупця за цим договором.

Згідно із ч.ч.3,4,5 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив про застосування позовної давності у справі № 7/366/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод" до ТОВ "СП МДМ" та відповідача 2. До вказаного відзиву додана копія рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2008 року по справі № 10/427/08 за позовом ТОВ "ЗМЗ" до ПП Гончарової А.В. та ТОВ "УІП" ДБС Груп"; копія рішення по справі № 6/312д/06 від 21.11.2006 року за позовом УІП ДБС "Груп" до ТОВ "СП МДМ" та ТОВ "ЗТЛ". Під час розгляду справи № 10/427/08 господарському суду для дослідження надавалася касаційна скарга ТОВ "УІП "ДБС Груп" по господарській справі №6/312д/06, датована 2006 роком. Ця касаційна скарга від імені ТОВ "УІП "ДБС Груп" підписана директором Фісун Т.А. Предметом спору у справі № 6/312д/06 було визнання недійсним договору купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року, що укладений між відповідачами по справі № 7/366/08 договору . Позовна заява по справі № 7/366/08 підписана директором ТОВ "ЗМЗ" Фісун Т.А. Таким чином, про факт укладення договору № 7-29/12 від 29.12.2003 року позивачеві було відомо у 2006 році на момент порушення провадження у справі № 6/312д/06, а не 30.06.2008 року, як зазначив ТОВ "ЗМЗ" у позовній заяві.

У відповідності із п.3 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу). Сплив позовної давності для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод" до суду із позовом, що розглядається, є підставою для відмови в позові.

Крім того, позивачем всупереч вимогам ч.4 ст. 362 Цивільного кодексу України не внесено на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець. Тобто, ТОВ "ЗМЗ" не надало суду доказів бажання і реальних можливостей для переводу прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу № 7-29/12 від 29.12.2003 року, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

Поскільки вимоги позивача є не обґрунтованими, суперечать матеріалам справи і не підлягають задоволенню, в позові відмовлено з вищезазначених підстав, а не за спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати необхідно покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

В позові відмовити. Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання. Дата підписання "28" жовтня 2008р.