Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у господарських справах у складі:

Головуючого судді,

суддів;

за участю представників відкритого акціонерного товариства "ХХХ" - присутні, Ч-ської районної у м. Н-ську державної адміністрації - присутній, Центру самоврядування громадян Ч-ського району м. Н-ська - присутній,

розглянувши касаційні скарги Ч-ської районної у м. Н-ську державної адміністрації (далі - Ч-ська райдержадміністрація) та Центру самоврядування громадян Ч-ського району м. Н-ська (далі - Центр самоврядування громадян) на ухвали Вищого господарського суду України від ХХ.05.2003 року у справі № Х2,

встановив:

У листопаді 2001 року відкрите акціонерне товариство "ХХХ" звернулося в господарський суд м. Н-ська із позовом до Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян про визнання недійсним ордеру № Х1 на право зайняття нежитлового приміщення площею 206,6 кв.м в будинку № 88, корпус Х по вул. Ц-ній в м. Н-ську, виданого ХХ квітня 2001 року Я-ською районною державною адміністрацією м. Н-ська Центру самоврядування громадян, та виселення Центру самоврядування громадян із вказаних приміщень. Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2002 року позов задоволено.

Під час розгляду даної справи Н-ським апеляційним господарським судом ухвалою цього суду від ХХ.02.2003 року до участі у справі залучено Р-ську районну в м. Н-ську раду як відповідача.

Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.03.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України від ХХ.05.2003 року повернуто касаційні скарги Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.03.2003 року на підставі пунктів 3, 6 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

ХХ липня 2003 року Верховним Судом України за касаційними скаргами Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначених ухвал Вищого господарського суду України від ХХ.05.2003 року. У касаційних скаргах ставиться питання про скасування оскаржених ухвал з мотивів їх незаконності. На обґрунтування цих мотивів вказується про те, що ухвали підписано не тим складом колегії суддів, який розглядав касаційні скарги. Окрім того, Ч-ська райдержадміністрація та Центр самоврядування громадян не погоджуються з підставами, з яких повернуто касаційні скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів та позивача, розглянувши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Від імені господарського суду при розгляді справ діють суддя, колегія суддів у залежності від того, розглядається справа одноособове чи колегіально. Загальними вимогами до всіх судових рішень є викладення їх у письмовій формі, обов'язковість зазначення у вступній частині складу господарського суду, підписання судового рішення всіма суддями, які брали участь у засіданні (статті 82, 84, 86, 105, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) із змінами і доповненнями, суди мають точно і неухильно додержувати вимог закону про порядок постановлення і проголошення судового рішення; рішення суду може бути постановлено тільки суддею або суддями, які входили до складу суду в даній справі.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) безумовною підставою для скасування судом касаційної інстанції рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення норм процесуального права, якщо рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, які зазначені в рішенні або постанові. У даній справі, розглядаючи касаційні скарги Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян на постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України сам допустив зазначене порушення норм процесуального права.

У вступній частині ухвал Вищого господарського суду України від ХХ.05.2003 року вказано, що касаційні скарги Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян розглянула колегія суддів у складі А.А.А. (головуючий), Б.Б.Б., В.В.В., а підписали вказані ухвали головуючий - А.А.А., судді - В.В.В., Г.Г.Г.

За цих обставин питання про наявність підстав для прийняття Вищим господарським судом України до розгляду касаційних скарг Ч-ської райдержадміністрації та Центру самоврядування громадян не знайшло свого законного вирішення.

Порушення законності, як однієї з встановлених статтею 129 Конституції України (254к/96-ВР) основних засад судочинства, дає підстави для скасування оскаржених ухвал та передачі справи на розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 111-17- 111-21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України

Постановив:

Касаційні скарги Ч-ської районної у м. Н-ську державної адміністрації та Центру самоврядування громадян Ч-ського району м. Н-ська задовольнити.

Ухвали Вищого господарського суду України від ХХ.05.2003 року у справі № Х2 скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України в іншому складі колегії суддів для вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття до провадження касаційних скарг Ч-ської районної у м. Н-ську державної адміністрації та Центру самоврядування громадян Ч-ського району м. Н-ська на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.03.2003 року.