За позовом Київської міської клінічної лікарні №1

до Акціонерного товариства закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 2 864 218,73 грн.

За зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"

До Київської міської клінічної лікарні №1

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зарахування в рахунок майбутніх платежів по договору №795/8 від 31.01.2002р. переплачену суму в розмірі 757648,44 грн. та зобов’язання вчинити дії

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Гук О.М. –предст. за довір. №1833 від 17.06.2008р.;

від відповідача Стороняк В.Я. –предст. за довір. №02/374 від 13.06.2008р.

від третьої особи не з’явились.

представники за зустрічним позовом:

від позивача Стороняк В.Я. –предст. за довір. №02/374 від 13.06.2008р.;

від відповідача Гук О.М. –предст. за довір. №1833 від 17.06.2008р.;

від третьої особи не з’явились.

Рішення прийняте 24.09.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 10.09.2008р. по 17.09.2008р., з 17.09.2008р. по 24.09.2008р.

В судовому засіданні 24.09.2008 року, на підставі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київської міської клінічної лікарні №1 до Акціонерного товариства закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини", третя особа –Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендним платежам в сумі 2864218,73 грн., з яких (2 499 927,87 грн. –основний борг, 364 290,86 грн. - пеня.)

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору не сплачував орендну плату в повному обсязі та в установлені строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2008р. порушено провадження у справі №35/269, розгляд справи призначений на 04.06.2008р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи №35/269, призначеної до слухання 04.06.2008р., перенесено на 30.06.2008р.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 73 Кодексу законів про працю України, День Конституції України (254к/96-ВР) є святковим днем.

Згідно ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Оскільки у цьому році День Конституції України (254к/96-ВР) припадає на вихідний день –суботу (28.06.2008р.), вказаний вихідний день переноситься на понеділок 30.06.2008р. –наступний після святкового.

У зв’язку з цим, розгляд справи №35/269, призначеної до слухання 30.06.2008р., перенесено на 02.07.2008р.

До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов по справі.

В судовому засіданні 02.07.2008р., представником відповідача було надано документи до матеріалів справи та для огляду суду.

Представником третьої особи було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/269 від 19.05.2008р.

Представник позивача надав документи до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

Представник третьої особи підтримав позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 14.07.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р., на підставі ст. 60, 64, 65 ГПК України, прийнято зустрічний позов до розгляду разом з первісним. Розгляд справи призначено на 14.07.2008р.

В судовому засіданні 14.07.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 13.08.2008р.

Представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) надано документи для залучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представником позивача за первісним позовом було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом пов’язаної з нею справи №30/103 -36/210.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти вищевказаного клопотання, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останнього.

В судовому засіданні 13.08.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 27.08.2008р.

До початку судового засідання від відповідача за первісним позовом надійшли письмові заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі №35/269.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №35/269, та просив суд задовольнити останнє.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав подані заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі №35/269, та просив суд відмовити в задоволенні останнього.

В судовому засіданні 27.08.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 03.09.2007р.

Сторони в судове засідання не з’явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез’явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.09.2008р.

Суд дослідивши матеріали справи, вирішив відмовити в задоволені поданого позивачем за первісним позовом клопотання про зупинення провадження у справі №35/269, як безпідставного та необґрунтованого, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставин, що випливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Позивачем не було надано належних доказів та відповідних обґрунтувань, щодо наявності таких обставин, що розглядаються в провадженні іншої судової справи, та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді судової справи №35/269.

Представником позивача за первісним позовом, було заявлено усне клопотання про витребування додаткових доказів від третьої особи.

Представник відповідача проти вищевказаного клопотання заперечував.

Суд заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи вирішив відмовити в задоволенні заявленого представником позивача за первісним позовом клопотання про витребування додаткових доказів від третьої особи, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні 10.09.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 17.09.2008р.

В судовому засіданні 17.09.2008р., судом оголошено перерву до 24.09.2008р.

В судовому засіданні 24.09.2008 року, на підставі ст. 84 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовом, Господарський суд міста Києва, -

31 січня 2002 року між Київською міською клінічною лікарнею №1 (надалі позивач за первісним позовом) та Акціонерним товариством закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"(надалі відповідач за первісним позовом) було укладено Договір оренди нерухомого майна №795/8 (надалі Договір).

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач за первісним позовом посилався на наступне.

30 січня 2006 року строк дії вищевказаного Договору припинився.

На протязі дії вказаного Договору, відповідачем за первісним позовом щомісячно сплачувалась орендна плата за орендною ставкою 2%, відповідно до рішення Київради №175/1152 від 30.01.2001р. "Про передачу у користування нежилих приміщень".

Позивач стверджує, що рішенням Київради від 02.02.2006р. №23/3114 (ra0023023-06) , відповідачу за первісним позовом було відмовлено в продовженні Договору оренди. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем за первісним позовом було надано пакет документів до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі третя особа), з проханням надати в орендне користування приміщення загальною площею 6685 кв.м., із зазначенням орендної ставки в розмірі 6%.

Таким чином, позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач безпідставно користується приміщенням загальною площею 6685 кв.м., по вул. Харківське шосе, 121, сплачуючи при цьому орендну плату виходячи з розміру орендної ставки, яка становить 2%.

Позивач за первісним позовом вважає, такі дії відповідача неправомірними, оскільки на думку останнього, відповідач за первісним позовом має сплачувати орендну плату за фактичне користування орендованим приміщенням виходячи з розміру орендної ставки –6%, згідно Додатку №6 до Рішення Київради від 02.02.2006р. №23/3114 (ra0023023-06) .

17.03.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з претензією №1/2008 сплатити виниклу заборгованість по орендним платежам.

Проте, вказана претензія була залишена без реагування з боку відповідача за первісним позовом.

Таким чином, згідно розрахунку позивача за первісним позовом, розмір заборгованості відповідача по орендній платі за період з лютого 2006 року по березень 2008 року становить 2 499 927,87 грн.

Крім того, позивачем за первісним позовом на підставі п. 3.7. Договору нараховано пеню в розмірі 364 290,86 грн.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останнього (відзив на позов від 27.06.2008р. №1-А).

В ході розгляду справи відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовними вимогами до позивача за первісним позовом, про зарахування у рахунок майбутніх платежів по договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.02 переплачену АТЗТ "МІ УАНМ"станом на 01.07.08 за цим договором суму –757648,44 грн., в тому числі: по орендній платі –319659,64 грн., платі за комунальні послуги в розмірі 317633,03 грн., по сумам відшкодування податку на землю в розмірі 120355,77 грн. та зобов’язання КМКЛ №1 виконати свої зобов’язання за договором оренди №795/8 від 31.01.02 та передати у фактичне користування АТЗТ"МІ УАНМ"всі 6685 кв.м. передбачених договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач за зустрічним позовом посилався на наступне.

Відповідно до п.1 Договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.2002р., та на підставі додатку 5 до рішення Київської міської ради від 30.01.2001 року №175/1152 (ra0175023-01) відповідач за зустрічним позовом передав позивачу за зустрічним позовом в орендне користування нежилий будинок для розміщення закладу освіти по вул. Харківське шосе, 121, площею 6685 кв.м., який знаходиться на балансі відповідача.

Умови вищевказаного Договору погоджено з Головним управлінням охорони здоров’я м. Києва та Головним управлінням з питань майна.

Пунктом 10 Договору оренди встановлений термін дії останнього до 30.01.2006р.

Протягом місяця після закінчення терміну дії Договору, ані з боку позивача за зустрічним позовом, ані з боку відповідача за зустрічним позовом заяв про припинення або зміну вказаного договору не надходило.

Таким чином, відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"Договір оренди від 31.01.02р. №795/8 вважається продовженим на той самий термін, і на тих самих умовах.

Крім того, даний факт було встановлено в Постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. у справі №40/519.

Також вказаною постановою були задоволені позовні вимоги АТЗТ "МІ УАНМ"в частині зарахування у рахунок майбутніх платежів по договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.02 переплачених останнім сум, а саме по орендній1 платі в розмірі 72355,56 грн., плати за комунальні послуги в розмірі 109531,14 грн., суми відшкодування податку на землю в розмірі 93037,35 грн.

При цьому суд виходив із розміру орендної ставки яка становить 2%, визначеної експертним шляхом.

В свою чергу відповідач за зустрічним позовом здійснив розрахунок заборгованості та пені (по первісному позову) виходячи із всієї площі, а саме 6685 кв.м., застосовуючи при цьому орендну ставку в розмірі 6%.

Тоді, як сторонами Договору жодних змін відносно розміру орендної ставки в Договір не вносилось.

Відповідно до п.6 ст.762 цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідачу відомо про, те що перший фактично використовує 4513,43 кв.м. орендованих площ, оскільки відповідачем не виконано належним чином умови Договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.2002р., а саме не передано в орендне користування всіх передбачених договором орендних площ.

Те, що позивачем за зустрічним позовом використовується лише 4513,43 кв.м. орендованих площ, підтверджується Актом ревізії законного та цільового використання коштів місцевого бюджету, виділених Київській міській клінічній лікарні №1 КРУ в м. Києві від 02.11.2005р. №05-Р-1220/625.

Також, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи листом Контрольно –ревізійного управління в м. Києві №25-05-14/5525 від 23.12.05р.

Однак, як стверджує позивач за зустрічним позовом, не дивлячись на неодноразові звернення до відповідача, останнім не було виконано взятого за Договором оренди зобов’язання, щодо передачі всієї площі, а саме 6685 кв.м., орендованих позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом та зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст Договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (пп. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Послання позивача за зустрічним позовом на те, що відповідач безпідставно користується орендованим приміщення, суд вважає безпідставним та необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11.3. Договору після закінчення терміну дії договору оренди майна орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін на таких самих умовах, які були передбачені Договором.

Позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що будь –яка з сторін Договору зверталась у відповідному порядку, щодо припинення дії Договору.

Таким чином, Договір оренди вважається продовженим на той самий термін на таких самих умовах, які були передбачені Договором.

Крім того, факт продовження терміну дії Договору оренди встановлено в Постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. у справі №40/519.

Слід визнати неправомірним нарахування з боку позивача за первісним позовом заборгованості по орендній платі в розмірі 2499927,87 грн., виходячи з із розміру орендної ставки 6%, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Відповідно до п.3.7. Договору, розмір орендної плати і ко мунально –побутових послуг може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п.4 Додаткової угоди до Договору оренди, орендна плата за користування приміщенням становить 2% вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом. Саме така ставка орендної плати встановлена у додатку 5 Рішення Київської міської ради від 30.01.2001р. №175/1152 (ra0175023-01) .

Таким чином, твердження позивача за первісним позовом щодо зобов’язання відповідача сплачувати орендну плату виходячи із розміру орендної ставки 6%, яка встановлена Рішенням Київради від 02.02.2006р. №23/3114 (ra0023023-06) , суд вважає безпідставним, оскільки будь –яких змін відносно розміру орендної ставки сторонами до Договору оренди не вносилось.

Позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що останній звертався до відповідача з відповідною заявою щодо зміни умов Договору в частині розміру орендної плати.

Вказані факти, також було встановлено при розгляді судової справи №40/519, а саме в Постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам та пені в сумі 2864218,73 грн., з яких (2 499 927,87 грн. –основний борг, 364 290,86грн. - пеня.) є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача за зустрічним позовом в частині зарахування у рахунок майбутніх платежів по договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.02 переплачених останнім сум, а саме по орендній1 платі в розмірі 72355,56 грн., плати за комунальні послуги в розмірі 109531,14 грн., суми відшкодування податку на землю в розмірі 93037,35 грн., суд вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за зустрічним позовом просив суд зарахувати переплачені останнім суми за період з травня 2005 року по червень 2008р., посилаючись при цьому на Акт ревізії законного та цільового використання коштів місцевого бюджету, виділених Київській міській клінічній лікарні №1 КРУ в м. Києві від 02.11.2005р. №05-Р-1220/625. та лист Контрольно –ревізійного управління в м. Києві №25-05-14/5525 від 23.12.05р.

Суд вважає, що вищевказані документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів, оскільки з них вбачається, що період в який здійснювалась відповідна перевірка з боку контролюючих органів становив з 01.06.2004р. по 01.10.2005р.

Отже, позивачем за зустрічним позовом не було надано належних доказів на підтвердження, того, що останнім, саме з вини відповідача за зустрічним позовом, використовується лише 4513,43 кв.м. орендованих площ, замість 6685 кв.м. передбачених Договором оренди, в період з травня 2005р. по червень 2008р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про зарахування у рахунок майбутніх платежів по договору оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.02 переплачену АТЗТ "МІ УАНМ"станом на 01.07.08 за цим договором суму –757648,44 грн., в тому числі: по орендній платі –319659,64 грн., платі за комунальні послуги в розмірі 317633,03 грн., по сумам відшкодування податку на землю в розмірі 120355,77 грн. та зобов’язання КМКЛ №1 виконати свої зобов’язання за договором оренди №795/8 від 31.01.02 та передати у фактичне користування АТЗТ"МІ УАНМ"всі 6685 кв.м. передбачених договором, є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачами за первісним та зустрічним позовом не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивачів за первісним та зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 626, 628, 759 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 75, 77, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. В задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.