Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Київської області, м. Київ в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного об’єднання, смт Глеваха

до Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 20, м. Фастіів

про стягнення 140626,81 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від прокуратури –Сазонова С. В. (посв. Від 15.08.2005 року);

від позивача 1 – не з’явився;

від позивача 2 - Поєті Ю. В. (дов. № 39 від 10.01.2008 року);

від відповідача – не з’явився.

обставини справи:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного об’єднання (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 20 (далі-відповідач) про стягнення 140626,81 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 11 липня 2006 року та призначено справу до розгляду на 7 серпня 2006 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 10 жовтня 2006 року, зупинено провадження у справі та призначено судово-будівельну експертизу.

23 червня 2008 року у справі поновлено провадження про, що винесено ухвалу та призначено справу до розгляду на 10 липня 2008 року.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 7 серпня 2006 року строк вирішення спору було продовжено на один місяць до 11 жовтня 2006 року.

На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору було продовжено за спільним клопотанням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем 2 та відповідачем –5 грудня 1994 року було укладено договір № 6 за умов якого відповідач зобов’язаний передати лікарні дві двокімнатні квартири після закінчення будівництва 120-ти квартирного житлового будинку у смт Глеваха за рахунок отриманих від замовника (Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства) 10% житлової площі. На виконання зобов’язань за зазначеним договором позивач 2 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в загальній сумі один мільярд вісімсот мільйонів карбованців, що підтверджується платіжними дорученнями № 1188 від 29.12.1994 року, № 163 від 27.02.1995 року, № 237 від 16.03.1995 року та № 415 від 26.04.1995 року. Позивач зазначає, що відповідач по даний час зобов’язання за договором не виконав та квартири не передав. Рішенням господарського суду Київської області від 1 грудня 2004 року договір № 6 від 5 грудня 1994 року розірвано. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача 140626,81 грн. збитків з яких 18000,00 грн. кошти перераховані за договором, 117831,03 грн. інфляційні та 4795,78 грн. 3% річних.

Представником позивача в ході розгляду справи було подано до суду заяву № 685 від 7 серпня 2008 року та заяву № 816 від 25 вересня 2006 року про зміну підстав позову в який позивач зазначає, що позивач повинен сплатити йому крім 140626,81 грн. збитків ринкову різницю між вартістю квартир на даний час, але остаточно з сумою ринкової вартості позивач не визначився.

Відповідач в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві на позовну заяву (а. с. 82) проти позову заперечує. Заперечення обґрунтовані тим, що при розгляді справи господарським судом Київської області 1 грудня 2004 року було надано довідку з банку "Україна"про відсутність проведення платежів на які посилається позивач. Прокуратурою Київської області проводилась перевірка підприємства відповідача відносно господарських зобов’язань перед позивачем результатами якої встановлено, що порушення у діяльності відповідача відсутні.

11 вересня 2008 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Розпорядженням № 550 від 7 жовтня 1999 року Київської обласної державної адміністрації "Про створення Київського обласного спеціалізованого психіатрічно-наркологічного медичного об’єднання", реорганізовано Київський обласний наркологічний диспансер та Київську обласну психіатричну лікарню № 1 шляхом їх злиття та утворено на базі зазначених лікувально-профілактичних закладів, що припинили свою діяльність, Київське обласне спеціалізоване психіатрично-наркологічного об’єднання яке є правонаступником зазначених закладів.

5 грудня 1994 року між Орендним підприємством "Пересувна механізована колона № 20"Березанського проектно-промислового домобудівного об’єднання, правонаступником якого є відповідач та Київською обласною психіатричною лікарнею № 1 було укладено договір № 6. За умов зазначеного договору відповідач реалізовує Київській обласній психіатричній лікарні № 1 дві двохкімнатні квартири після завершення будівництва 120-квартирного житлового будинку в смт Глеваха та отриманої від замовника в рахунок 10% житлової площі яка повинна передатися будівельникам. Київська обласна психіатрична лікарня № 1 була зобов’язана на протязі 1994 року та 1995 року перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача –00602007 в Фастівському відділенні АПБ "Україна", МФО 321411 грошові кошти із розрахунку 900 млн. крб. за одну квартиру.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Рішенням від 1 грудня 2004 року у справі № 243-04 господарського суду Київської області розірвано договір № 6 від 5 грудня 1994 року та встановлено, що Київське обласне спеціалізоване психіатрично-наркологічне об’єднання перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача кошти в загальній сумі 1 мільярд 800 мільйонів карбованців згідно платіжних доручень № 1188 від 29.12.1994 року, № 163 від 27.02.1995 року, № 237 від 16.03.1995 року та № 415 від 26.04.1995 року (копії наявні в матеріалах справи а. с. 34-43).

Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотними порушеннями договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч. 5 ст. 653 ЦК України).

Згідно Рішення від 1 грудня 2004 року у справі № 243-04 господарського суду Київської області розірвано договір № 6 від 5 грудня 1994 року розірвано у зв’язку і істотним порушенням зобов’язань за договором відповідачем.

Таким чином відповідач повинен повернути Київському обласному спеціалізованому психіатрично-наркологічному об’єднанню перераховані кошти в розмірі 1 мільярд 800 мільйонів карбованців, що на даний час становить 18000,00 грн. згідно Указу № 762/96 від 25 серпня 1996 року Президента України "Про грошову реформу в Україні" (762/96) .

Судом відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення 117831,03 грн. інфляційні та 4795,78 грн. 3% річних, оскільки у відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До суду не надано доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача після розірвання договору № 6 від 5 грудня 1994 року з вимогою про повернення збитків спричинених в наслідок невиконанням зобов’язань за договором.

Також судом відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення ринкової різниці у вартості квартир на даний час, оскільки договір № 6 від 5 грудня 1994 року було розірвано в судовому порядку, згідно ч. 2 ст. 653 у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Також суд зазначає, що позивач в частині позовних вимог щодо стягнення ринкової різниці в ціні квартир не визначився остаточно із сумою стягнення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З врахуванням викладеного, суд вважає правомірним та обґрунтованим позов задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 20 (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 59, код 01354148) на користь Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного об’єднання (Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 8, код 01994793) –18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. збитків та судові витрати: 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 15 (п’ятнадцять) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Рішення підписано