ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
27.08.2008
Справа №2-22/7882-2008
27 серпня 2008 року Справа №2-22/7882-2008
За позовом Приватногопідприємства "Євротранс" (98600, м.Ялта, вул.Ломоносова, 19, кв.5)
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (98600, м.Ялта, пл.Советська,1)
про спонукання укласти договір
Суддя: Калініченко А.А.
Представники сторін:
Позивача : Петров В.Ю. – представник, дов. від 09.08.2005 р.
Відповідача: Нізамутдінова М.В. – спеціаліст 1 категорії, дов. від 08.08.08 р.
встановив:
Приватне підприємство "Євротранс" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить зобов’язати Виконавчий комітет Ялтинської міської ради укласти договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на території Великої Ялти за маршрутом № 41 "м.Ялта - м.Алупка" терміном на 3 роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду АР Крим від 04-11.09.2007 р по справі № 2-21/5001.1-2007 р. умови конкурсу на перевезення пасажирів від 16.09.2004 р., згідно з яким договір с переможцем конкурсу укладається терміном на 1 рік, та на підставі якого між Виконкомом Ялтинської міської ради та приватним підприємством "Євротранс" укладено договір на перевезення пасажирів, визнано недійсним. Оскільки згідно з діючим законодавством, договір з переможцем конкурсу має бути укладеним терміном на три роки, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про зобов’язання Виконавчого комітету Ялтинської міської ради укласти договір на перевезення пасажирів за маршрутом № 41 терміном на 3 роки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вих. № 02.9-2/910 від 28.08.208 р. не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
На підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 211 від 27.06.2002 р. "Про організацію пасажироперевезень на території Великої Ялти", було проведено конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Великої Ялти, однією з умов якого було укладення договору із переможцем конкурсу терміном на 1 рік.
За результатами конкурсу між виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством "Євротранс" був укладений договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 78 від 22.09.2004 р.
Рішенням господарського суду АР Крим від 04-11.09.2997 р. по справі № 2-21/5001.1-2007 р. умова конкурсу на перевезення пасажирів на території Великої Ялти від 16.09.2004 р., яка передбачає укладення договору з переможцем конкурсу на перевезення пасажирів строком на 1 рік, визнана недійсною.
Правовідносини, які виникають між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичним особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) .
Відповідно до частини 9 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт"органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.
Організація пасажирських перевезень на міських та приміських маршрутах покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської влади відповідного населеного пункту.
Відповідно частині 2 статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт", органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутришньообласні маршрути).
Згідно з частиною 1 статті 31 вказаного Закону, відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автомобільних маршрутах загального користування міських, приміських, міжміських, які не виходять за межі території області із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Згідно з частинами 5, 6 статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір з переможцем конкурсу органи виконавчої влади укладають на термін від трьох до п'яти років. У разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають договір з переможцем конкурсу на один рік.
Статті 7, 8 Конституції України передбачають, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, як вже було вказано раніше, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) та нормативно-правовими актами.
Статтею 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Відповідачем не надано суду доказів існування будь-яких законних перешкод для укладення з Приватним підприємством "Євротранс" договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом н території Великої Ялти за маршрутом № 41 "м.Ялта - м.Алупка". У відзиві на позов відповідач пояснив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги викладене, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Євротранс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.08.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 08.09.2008 р.
Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України (1798-12) , суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати Виконавчий комітет Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл.Советська,1) укласти з Приватним підприємством "Євротранс" (98600, м. Ялта, вул.Ломоносова, 19, кв.5) договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на території Великої Ялти за маршрутом № 41 "м.Ялта – м.Алупка" терміном на три роки.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.