21/133-20/86-12/384 Про зобов’язання вчинити дії, стягнення компенсації за порушення авторського права - 19.08.2008 Прийняття

Позовні вимоги заявлені про зобов’язання ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"вилучити статтю з сайту http://www.marketing.vc та розміщення на головній сторінці вказаного сайту оголошення-вибачення, стягнення 5000 грн. компенсації за порушення авторського права, зобов’язання Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України розмістити на головній сторінці сайту www.ukrbeer.kiev.ua оголошення-вибачення, стягнення 5000 грн. компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. (суддя Шевченко Е.О.) позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"вилучити статтю з сайту http://www.marketing.vc та розміщення на головній сторінці вказаного сайту оголошення-вибачення, присуджено до стягнення 2050 грн. компенсації за порушення авторського права, 205 грн. штрафу за порушення авторського права.

Провадження у справі стосовно Державного департаменту продовольства припинено.

Постановою КАГС від 19.12.2006 р. рішення по справі скасоване зі скеруванням справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2007 р. (суддя Палій В.В.) в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"відмовлено, провадження у справі щодо Державного департаменту продовольства припинено. Під час розгляду справи позивачем змінено позовні вимоги, а саме: позивач просить стягнути з ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"23200 грн. компенсації за порушення авторського права, а також судові витрати, стягнути 23200 грн. компенсації з Державного бюджету України.

Постановою КАГС від 11.07.2007 р. рішення суду залишене без змін.

Постановою ВГСУ від 23.10.2007 р. попередні судові рішення скасовані в частині розгляду позовних вимог до ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент", справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За резолюцією голови суду від 25.10.2007 р. справу передано на розгляд судді Прокопенко Л.В., яка ухвалою від 08.11.2007 р. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2007 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 23.10.2007 р.

Ухвалою суду від 05.02.08 р. справу призначено до розгляду на 20.02.2008 р.

Ухвалами суду від 20.02.08 р., 13.03.08 р., 03.04.08 р., 16.04.08 р., 16.05.08 р., 25.06.08 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 23.07.2008 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

Позивач є видавцем ділового щотижневого журналу "Компаньон".

Згідно Договору про передачу авторських прав № 2-А/04 від 06.02.04р., укладеного між позивачем та Наумовою Ярославою Юріївною, позивачу як правонабувачу надані всі (у повному обсязі) майнові авторські права на Твори, зокрема право на: обнародування Творів; відтворення Творів; переробку та інші подібні зміни Творів; розповсюдження Творів або їх примірників шляхом продажу, відчуження іншим способом; експорту та імпорту примірників Творів; видання юридичним і фізичним особам-користувачам Творів дозволів (ліцензій) на використання Творів; інші майнові авторські права відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до умов договору, правонабувач стає єдиним та виключним власником майнових авторських прав на кожний Твір з моменту підписання Акту передачі прав на твір між ним та Автором.

Зазначений Договір про передачу авторських прав № 2-А/04 зареєстровано у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України згідно рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір № 401 від 27.05.2005 р.

Згідно Повідомлення від 06.01.2004 р. та Акту передачі прав від 06.01.2004р., а також, відповідно до Договору про передачу авторських прав № 2-А/04, Наумова Я.Ю., передала усі майнові права на публікацію у виданнях позивачу наступний твір: "Мутная сенсация".

16.01.04 р. в журналі "Компаньон"№ 1 розміщено статтю "Мутная сенсация", а також відповідачем-1 та відповідачем-2 розміщено на сайтах в Інтернеті статті, які містяться в файлах "Пиво Украины. Новая ассортиментная ниша.htm", "Нефильтрованное пиво-новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm".

Як зазначає позивач, шляхом розміщення статей в Інтернеті, відповідачі без дозволу позивача використали статтю "Мутная сенсация", майнові авторські права на яку належать позивачу, чим порушили права позивача як право набувача на майнові авторські права, передбачені ст.ст.11,15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідач-1, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що ним переопубліковано статтю під назвою "Нефильтрованное пиво - новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm"із Інтернет –сайту відповідача-2 www.ukrbeer.kiev.ua, яка була розміщена 21.01.2004р. під назвою "Пиво Украины. Новая асортиментная ниша.htm". У розміщеному відповідачем-1 тексті здійснено посилання на джерело, з якого була взята дана інформація, а саме, у розміщеному тексті відповідач-1 послався на Укрпиво. Відповідач-1 також посилається на те, що розміщення матеріалів на сайті в мережі Інтернет не є використанням твору, у зв’язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.

Також відповідач-1 зазначає, що зазначена стаття 23.01.04 р. була опублікована на російському сайті www.propivo.ru під іншим заголовком - "Нефильтрованое пиво – новая ассортиментрая ниша на украинском рынке". 20.01.04 р. статтю було виявлено на сайті компанії БИЗНЕС-ГАРМОНИЯ www.biz-garmony.com.ua

Відповідач-2 у відзиві посилався на те, що законодавством усіх країн світу в окремих випадках визнається вільне використання творів без згоди автора і без виплати йому винагороди і це допускається міжнародними конвенціями з авторського права. Таке використання стосується правомірно оприлюднених творів, які не зачіпають особисті немайнові повноваження авторів і допускаються лише за умов, якими не наноситься шкода нормальному розповсюдженню творів і не обмежуються законні інтереси авторів.

Також відповідач-2 зазначає, що за допомогою сучасних пошукових систем на запит по пошуку "Новая ассортиментная ниша" - отримано результат – понад 100 сайтів, на яких розташовано інформацію під таким заголовком, що унеможливлює встановити особу автора.

За погодженням між відповідачами, які діють на підставі угоди про партнерство від 08.11.02 р., новину під заголовком "Новая ассортиментная ниша"вилучено з сайту Департаменту.

По справі проводилася судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, висновки якої приймаються судом як належний доказ по справі. Зокрема, згідно висновку №85 від 05.04.05 р. встановлено, що файл "Пиво Украины Новая ассортиментная ниша.htm"отримано з Інтернет-сайту www.ukrbeer.kiev.ua, а файл "ПРОПИВО_РУ –Нефильтрованное пиво –новая ассортиментная ниша.htm"отримано з Інтернет-сайту www.propivo.ru. Статті, розміщені у цих файлах, є нетворчими переробками статті "Мутная сенсация", яку розміщено в журналі "Компаньйон"від 16 січня 2004 р. №1. зазначені статті не є повідомленням про новини або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації згідно п. "а"ч. 1 ст. 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно експертного висновку №9134 від 19.07.06 р. висновок щодо використання твору "Мутная сенсация", яку розміщено в журналі "Компаньйон"від 16 січня 2004 р. №1, у статтях "Пиво Украины Новая ассотриментная ниша.htm", розміщеного на Інтернет-сайті www.ukrbeer.kiev.ua, та - "ПРОПИВО_РУ –Нефильтрованное пиво –новая ассотриментная ниша.htm", розміщеного на Інтернет-сайті www.propivo.ru, - підтверджено.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено і підтверджено висновками судових експертиз той факт, що стаття "Мутная сенсация", яку розміщено в журналі "Компаньйон" від 16 січня 2004 р. №1, є об’єктом авторського права, і на неї не поширюються обмеження, передбачені п. "а"ч. 1 ст. 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Суд погоджується з висновками судових експертів в цій частині, так як ознайомлення зі статтею свідчить про те, що вона за своїм характером не є новиною (інформаційним повідомленням про певні події), тоді як є аналітичним матеріалом, що досліджує певний сегмент ринку пива.

Також матеріалами справи, зокрема, договором про передачу авторських прав № 2-А/04 від 06.02.2004р., укладеним між позивачем та Наумовою Ярославою Юріївною, підтверджується передача позивачу як правонабувачу наданих всіх (у повному обсязі) майнових авторських прав на зазначену статтю. У суду немає підстав для того, щоб не приймати до уваги зазначений договір в якості належного доказу по справі.

З усіх наданих сторонами джерел розповсюдження твору (в тому числі, посилання на сайти в мережі Інтернет) публікація твору у журналі "Компаньон"є найбільш ранньою (16.01.2004 р.), тоді як інші факти розповсюдження твору (а також варіантів його нетворчої переробки) мали місце з 21.01.2008 р.

За таких обставин автором твору є особа, ім’я якої міститься на першій публікації твору. В №1 журналу "Компаньон"зазначено ім’я "Ярослава Наумова" під твором (арк. 27 журналу, примірник якого доданий до матеріалів справи).

Згідно ст. 11 Закону з відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналу або примірнику твору.

На передостанній сторінці журналу міститься загальне застереження, згідно якого "назва, концепція, зміст і дизайн журналу є інтелектуальною власністю видавничого дому "Максимум".

Цього є достатньо для встановлення факту авторства Ярослави Наумової, а також з врахуванням договору про передачу авторських прав №2-А/04 від 06.02.2004р. факту передачі майнових авторських прав позивачу.

Таким чином, факти наявності у позивача майнових авторських прав на зазначену статтю, а також його перша публікація 16.01.2004 р. у №1 журналу "Компаньон", вважаються судом встановленими.

Не може суд погодитися з висновками відповідачів, які стверджують, що розміщення твору у мережі Інтернет не може вважатися його використанням.

Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права"опублікуванням твору є випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб’єкта авторського права виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору розумні потреби публіки, шляхом, в тому числі, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місяця у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами.

Розміщення твору у мережі Інтернет є наданням до нього доступу через електронні системи інформації, що цілком узгоджується з вказаним визначенням.

Також під час розгляду справи встановлено, що першою особою, що здійснила використання твору (розміщення в мережі Інтернет на сайті www.ukrbeer.kiev.ua), є Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України, тоді як ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"використав твір, запозичивши його саме з сайту www.ukrbeer.kiev.ua.

Зокрема, це підтверджується поясненнями представників відповідачів, які підтвердили саме зазначену послідовність використання твору, датами розміщення їх на сайтах відповідачів: на сайті Департаменту –21.01.2004 р., на сайті ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"- 22.01.2004 р.

Представник Департаменту у наданих поясненнях не заперечує факт використання твору, вважаючи його таким, що відповідає вимогам законодавства про авторські права.

Будь-яких доказів наявності підстав для використання твору в будь-якій формі Департамент не надав.

У суду немає підстав для того, щоб ставити під сумнів твердження ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"про те, що ним використано саме твір, розміщений на сайті Департаменту, а не твір, опублікований у №1 журналу "Компаньон".

Зазначена обставина взагалі не може бути ні доведена, ні спростована будь-якими засобами, так як твір з об’єктивних причин міг бути запозичений ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"як з друкованого видання, так і з сайту Департаменту.

За встановленого факту розміщення ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"твору на день пізніше, ніж він з’явився на сайті Департаменту, суд вважає, що саме із зазначеного сайту і відбулося запозичення.

За таких обставин суд вважає, що саме Департамент як особа, що перша розмістила твір у мережі Інтернет без згоди позивача як правонабувача, має нести відповідальність за незаконне використання твору, тоді як інші особи, що використали розміщений на сайті Департаменту твір, відповідати за його незаконне використання не можуть.

Зокрема, Департамент не забороняє використання інформації з власного сайту, тому ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"не мав підстав вважати запозичення твору з сайту Департаменту порушенням майнових авторських прав третіх осіб, в тому числі, і позивача.

Законодавство про авторські права містить види відповідальності, що можуть застосовуватися за порушення авторського права, проте, не містить визначення особливості такої відповідальності порівняно з загальними положеннями цивільного законодавства. За таких обставин суд вважає, що вина є обов’язковою підставою для притягнення ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"до цивільної відповідальності згідно положень ст. 1166 ЦК України.

В той же час, якщо згідно матеріалів справи можливо говорити про доведеність вини Департаменту, то висновки по наявність вини ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент"відсутні.

Тобто, суд погоджується з висновком про порушення авторських прав позивача, проте вважає, що порушення здійснене саме Департаментом як першою особою, що незаконно використала твір.

В той же час відповідно до постанови ВГСУ від 23.10.2007 р. судові рішення по справі, якими припинено провадження у відношенні до Державного департаменту продовольства, залишено без змін, тобто відносно цієї особи спір вирішено.

Щодо ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент", то зазначена особа не може нести відповідальність за порушення авторського права, так як нею використано твір, розповсюджений Департаментом, тобто відсутня вина, що може бути підставою для притягнення товариства до відповідальності.