45/93-08 Про витребування майна з чужого незаконного володіння - 01.08.2008 Прийняття

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно Програми оздоровлення парку вантажних вагонів для забезпечення перевезень на залізницях України вагонним вантажним депо Харків-Сортувальний Південної залізниці за період 1996 – 2001 роки відправлено до ДП "Укрспецвагон" і ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" 2625 колісних пар, отримано після ремонту 1870 колісних пар. Залишок не повернутих колісних пар по вагонному вантажному депо Харків-Сортувальний складає 755 колісних пар.

Зазначений залишок не повернутих з ремонту колісних пар було виявлено під час перевірки вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний у січні-травні 2008 року, проведеної Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці.

Надав до суду повідомлення від 12.12.2007 року № 5329, згідно з яким 2-й відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" у встановленому діючим законодавством порядку є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод".

Під час розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно яких, вказуючи на належність йому спірного майна, а також з огляду на відсутність спірного майна в натурі у відповідача, відповідно до ст. 1213 ЦК України, просить суд стягнути з 2-го відповідача ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" його вартість, яка складає 255190,00 грн.

1-й відповідач ДП "Укрспецвагон" проти позову заперечує. Як на підставу своїх заперечень посилається на те, що у матеріалах справи відсутні документи, які би підтверджували відправлення, а також не повернення з ремонту з боку ДП "Укрспецвагон" 755 колісних пар, позовна заява подана по за межами строку позовної давності, просить суд виключити ДП "Укрспецвагон" з кола відповідачів.

2-й відповідач ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" проти позову заперечує. В своїх запереченнях посилається на те, що 11.12.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і ТДВ "Попаснянський ВРЗ" був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Попаснянський ВРЗ". Відповідно до передавального Акту до договору, колісні пари, які б належали Південній залізниці, Товариству з додатковою відповідальністю "Попаснянський ВРЗ" не передавались. У своїх відзивах просить суд при вирішенні справи застосувати строк позовної давності, та на цій підставі відмовити у задоволені позову. У наданій до суду заяві від 23.06.2008 року № 272-ю просить суд визнати ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" добросовісним набувачем майна (755 колісних пар) яке належить СТГО Південна залізниця (вх. № 11418 від 26 червня 2008 року, том 2, аркуш справи 2).

Враховуючи необхідність виготовлення повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 84 ГПК України в засіданні суду 29 липня 2008 року було оголошено перерву до 01 серпня 2008 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

01 серпня 2008 року позивач вказав про наданий ним до канцелярії суду зведений висновок комплексної експертизи про вартість колісних пар, просить його залучити до матеріалів справи як доказ в обґрунтування позиції позивача.

Перший відповідач не з’явився в засідання суду 01 серпня 2008 року

Другий відповідача не заперечує проти залучення зведеного висновку.

Враховуючи надання позивачем зведеного висновку комплексної експертизи про вартість колісних пар, суд повернувся на стадію розгляду справи та залучив висновок, наданий позивачем, до матеріалів справи.

За згодою представників позивача та другого відповідача, присутніх в засідання суду 01 серпня 2008 р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01 серпня 2008 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Харківської області.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне:

Під час проведення перевірки позивача - вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний СТГО Південна залізниця проведеної Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці з 30.01.2008 по 23.05.2008 року (акт № 50-ЦКРУр Під(В) від 30.05.2008 р.), перевіркою було виявлено відсутність підтверджуючих документів на повернення Державним підприємством "Попаснянський вагоноремонтний завод" на адресу позивача 755 колісних пар вантажних вагонів. Під час зазначеної перевірки позивач звернувся з позовом до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судом встановлено, що з метою виконання "Програми оздоровлення парку вантажних вагонів для забезпечення перевезень на залізницях України", безпосередньо вагонним вантажним депо Харків-Сортувальний СТГО Південна залізниця протягом 1996–2001 років відправлено до Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод" 2625 колісних пар, отримано після ремонту 1870 колісних пар, крім того, ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" не повернуті залишки від виключення колісних пар з актами на списання ф. ВУ-89.

Згідно вказівки Укрзалізниці № 000133 від 12.05.99 р., після ремонту на вагоноремонтних заводах колісні пари необхідно було направляти вагонним депо залізниць, які надсилали дані колісні пари. На отримані колісні пари, які підлягали виключенню із інвентарю вагоноремонтних заводів повинні складатися акти ф. ВУ-89 у трьох екземплярах, один з яких обов’язково повинен був направлятися до тієї залізниці, яка відправляла колісні пари в ремонт. Відповідно до телеграми Укрзалізниці № 000313 від 22.08.2000 року і телеграми Укрзалізниці № 00335 від 17.04.2001 року між ДП "Укрспецвагон", ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" і Південною залізницею проводилася звірка по кількості відправлених і отриманих з ремонту колісних пар вантажних вагонів за минулі роки. Залишок на квітень 2001 року не повернутих з ремонту ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" колісних пар вантажних вагонів по Південній залізниці складав 2269 колісних пар, з них по вагонному вантажному депо Харків-Сортувальний 755 колісних пар. Зазначене підтверджується наданими до суду копіями "Актів звірки взаємних розрахунків по кількості колісних пар Південної залізниці на Попаснянському ВРЗ" за період з 01.07.1997 року по 01.07.2000 року та за період з 01.01.1997 року по 01.04.2001 року, крім того, копіями квитанцій про приймання вантажу (ф.ГУ-29-О) №45 та копіями пересильних відомостей (ф.ВУ-50), оригінали яких були досліджені у судовому засіданні.

Встановлено, що 2-ий відповідач надав на адресу позивача повідомлення від 12.12.2007 року № 5329 згідно з яким, 11 грудня 2007 року ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" припинив свою діяльність на підставі ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", крім того, зазначене підтверджується поясненнями 2-го відповідача.

Також судом встановлено, і не спростовується сторонами те, що 11.12.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" згідно ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод". Згідно з п.1.4 укладеного договору оренди цілісного майнового комплексу та п. 1.7 Статуту ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" у встановленому діючим законодавством порядку є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод".

В матеріалах справи міститься зведений висновок комплексної експертизи про оцінку вартості 755 колісних пар (висновок 1069 від 31 липня 2008 року), який надано позивачем в обґрунтування позовних вимог, та який підтверджує вартість майна (колісних пар), заявленого позивачем при уточненні позову.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини, яки діяли між сторонами відбувалися на бездоговорній основі, терміни виконання ремонтних робіт та повернення колісних пар з ремонту сторонами узгоджені не були, сам позивач дізнався про порушення його права безпосередньо під час перевірки, яка відбулася у 2008 році, що підтверджується наданим до суду витягом з акту перевірки № 50-ЦКРУр Під(В) від 30.05.2008 року, проведеної Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з 2-го відповідача, ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод", вартості спірного майна - 755 колісних пар у сумі 255190 грн. 00 коп. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Судом не беруться до уваги твердження відповідачів про порушення позивачем строків позовної давності, оскільки: строком є певний період у часі зі спливом якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; (ст.ст. на підставі ст. ст. 251, 261 ЦК України). Як вже зазначалось вище, початок перебігу строку позовної давності розпочато для позивача саме з часу звернення останнього із позовом до суду, що повністю відповідає вимогам ст. 530 ЦК України.

Судом також не враховано клопотання другого відповідача, що письмово викладено у його заяві від 23.06.2008 року за №272-ю (вх. № 11418 від 26 червня 2008 року, том 2, аркуш справи 2) та в якому другий відповідач просить суд визнати його добросовісним набувачем майна, що належить СТГО Південна залізниця, з тих підстав, що предметом даного провадження є саме позовні вимоги позивача, СТГО Південна залізниця в особі структурного підрозділу вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний, другий відповідача зустрічної позовної заяви суду не надавав, за таких обставин вимога другого відповідача не може бути предметом даного провадження.

Також судом не беруться до уваги листи, надані позивачем щодо звернення до ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" оскільки з наданих листів вбачається, що безпосередньо балансоутримувач зазначеного майна – вагонне вантажне депо Харків-Сортувальний на адресу ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" не звертався, перебіг строку позовної давності для вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний почався з моменту звернення до суду, тобто 21.04.2008 року.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено відправлення, отримання, а також не повернення з ремонту з боку ДП "Укрспецвагон" 755 колісних пар, крім того, з урахуванням наданого позивачем уточнення позовних вимог від 18 липня 2008 року, пояснень представника позивача у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до 1-го відповідача - ДП "Укрспецвагон" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з другого відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82- 85 ГПК України, суд, -

В задоволенні позовних вимог щодо першого відповідача, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон", відмовити.

Позовні вимоги щодо другого відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", Луганська область м. Попасна, вул. Залізнична, 1 (код ЄДРПОУ 34502350) на користь Статутного територіально – галузевого об’єднання Південна залізниця в особі вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний, м. Харків, вул. Довгалевського, 2-б (код ЄДРПОУ 01072800) 255190 грн. 00 коп. вартості неповернутих 755 колісних пар, 2551 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.