ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"01" серпня 2008 р.
справа № 5020-11/348
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs2754735) )
За позовом Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт"
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним додаткової угоди до договору № 208/195-а від 01.09.2002
суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Жих Т.Ю., довіреність юо-1342 від 18.06.2008
від відповідача ОСОБА_2., довіреність № ВКР № 272033 від 21.07.2008
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсною додаткової угоди до договору № 208/195-а від 01.09.2002
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує тим, що особа, які діяла від імені Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт" в момент укладання оспорюваної угоди не мала достатній обсяг цивільної дієздатності.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, заперечення обґрунтовує тим, що згідно ст. 203 Цивільного кодексу України ОСОБА_3, яким тимчасово виконував обов`язки начальника порту, правомірно уклав додаткову угоду до договору № 208/195-а від 01.09.2002
Згідно із ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
01.09.2002 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 208/195-а.
01.11.2002, 01.09.2003, 20.04.2005, 31.05.2005, 06.06.2006, 01.02.2007, 02.02.2007 між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди.
29.02.2008 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду (арк. с. 15). Дата підписання угоди з боку позивача -06.03.2008.
Додаткова угода від 29.02.2008 з боку Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт" була підписана ОСОБА_3, який був призначений виконуючим обов`язки начальника Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт" наказом № 45 від 05.03.2008 (арк. с. 10).
Судом, розглянуті позовні вимоги Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт", суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
Відповідно до п. 7.1 Наказу Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт" від 21.11.2007 № 643 (арк. с. 8-9) право підпису договорів (контрактів), укладених з юридичними або фізичними особами, має начальник порту або особа, яка тимчасово його замінює на підставі наказу потру.
Як вже зазначалося раніше, матеріали справи містять відповідний наказ про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки начальника Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт".
Будь -яких обмежень щодо його повноважень в наказі не передбачено.
Відповідно до п. 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до п. 9.1 Роз`яснень від 12.03.99 р. N 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що особа, яка підписала Додаткову угоду від 29.02.2008 з боку Державного підприємства "Севастопольский морской торговый порт" мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання Додаткової угоди.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно відсутності узгодження внутрішніх служб порту, а також про порушення діловодства, у зв`язку з тим, що це не являється підставами для визнання угоди недійсною. Крім того, внутрішнім наказом порту передбачено лише узгодження договору відповідними службами, а не його укладання.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИ Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 06.08.2008
РОЗСИЛКА:
Державне підприємство "Севастопольский морской торговый порт" - 99011 м. Севастополь, пр-т Нахімова, 5
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1-АДРЕСА_1