29/229 Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - 03.07.2008 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Закарпатської обласної дирекції звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" (надалі ВАТ "СК "Алькона", відповідач) про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 6 796, 18 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в зв’язку з ДТП з вини водіїв двох автотранспортних засобів була завдана шкода їх майну. Позивач виплатив суму відшкодування за полісом добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 13 592, 36 грн.. Громадянин Бабунич П.Б. був застрахований за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ВАТ "СК "Алькона". Позивач вважає, що з вини громадянина Бабунича П.Б. йому було завдано шкоди у розмірі 6796,18 грн. а, оскільки, відповідальність особи, що завдала шкоду була застрахована позивач звертається до відповідача з вимогою про сплату в порядку регресу страхового відшкодування.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що йому не було у триденний термін повідомлено про настання страхового випадку, розмір збитків був встановлений шляхом проведення автотоварознавчого дослідження співробітником позивача, який не є суб’єктом оціночної діяльності. Крім того у будь-якому випадку сума збитків має бути зменшена на суму беззаперечної франшизи у розмірі 510, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

31 жовтня 2007 року о 18-30 у с. Барвінок, Ужгородського району сталася дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль "ГАЗ-2705", н/з АО 0741 АС, під керуванням водія Бабунича Петра Богдановича (транспортний засіб належить Стрижак В.А.), зіткнувся з автомобілем "ВАЗ 21154", н/з АО 5200 АІ під керуванням водія Шпака Івана Васильовича. Факт ДТП підтверджений довідкою Ужгородського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Закарпатській області від 12.11.07 № 8/231. Внаслідок зіткнення пошкоджено обидва транспортних засоби –учасники ДТП.

Між ВАТ НАСК "Оранта" та Шпак І.В. укладено договір добровільного страхування від 02.08.07. Договір діє в період з 03.08.07 по 02.08.07, а страховими ризиками є ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійні явища та пожежа, незаконне заволодіння. Франшиза складає 1% у разі ДТП. Страхова сума складає 44 500,00 грн.

Страхувальник Шпак І.В. звернувся з заявою про страхову виплату № 114-287 від 01.11.2007 до Іршанського відділення НАСК "Оранта"

Сума завданого матеріального збитку власнику транспортного засобу "ВАЗ-21154" державний номерний знак АО 5200 АІ, пошкодженого внаслідок ДТП складає 14262,36 грн. розмір, якого визначено начальником Хустовського Центру врегулювання збитків Закарпатської обласної дирекції НАСК "Оранта" Каримовим В.М. (Свідоцтво № 586 від 04.12.01, занесений до реєстру судових експертів Міністерства юстиції України, занесений до реєстру оцінювачів Фонду Державного майна України № 760) відповідно до Акту № 34/11 від 07.11.2007р. дослідження спеціаліста-товарознавця. Акт був оформлений на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 01.11.2007 та калькуляції від 07.11.2007. Згідно розрахунку розміру страхового відшкодування його сума складає 14217,36 грн.

До матеріалів справи надано страховий акт № 4 від 14.11.07, в якому зафіксовано факт настання страхового випадку та встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 14217,36 грн. У акті зазначено, що страхувальнику було сплачено страхове відшкодування у розмірі 13592,36 грн. 28.11.07. Крім того факт отримання громадянином Шпаком І.В. суми страхового відшкодування від НАСК "Оранта" у розмірі 13592,36 грн. підтверджується розпискою від 28.11.07.

Факт порушення гр. Бабуничем П.Б. правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, встановлено Постановою Ужгородського міськрайонного суду (Постанова № 3-36571/07, копія міститься в матеріалах справи) відповідно до якої, його визнано винним у вчиненні правопорушення.

Власником транспортного засобу "ГАЗ-2705", н/з АО 0741 АС є громадянин Стрижак В.А., з яким у трудових відносинах перебуває громадянин Бабунич П.Б., що працює водієм (трудовий договір між працівником і фізичною особою від 01.07.06).

Відповідно до полісу № ВВ/0527580 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.03.07 транспортний засіб "ГАЗ-2705", н/з АО 0741 АС був застрахований на один рік строком до 30.03.08. у ВАТ "СК "Алькона" Сума франшизи складає 510,00 грн.

Судом встановлено, що Позивач, як страховик, сплатив громадянину Шпаку І.В., як страхувальнику, суму страхового відшкодування у розмірі 13592,36 грн. В зв’язку з тим, що ДТП сталось з вини водія транспортного засобу "ГАЗ-2705", н/з АО 0741 АС Бабунича П.Б., який керував транспортним засобом при виконанні своїх трудових обов’язків, у НАСК "Оранта" виникло право регресної вимоги до власника транспортного засобу винуватця ДТП.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода –у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне негативні майнові наслідки для правопорушника. Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника.

Оскільки, відповідальність власника транспортного засобу "ГАЗ-2705", н/з АО 0741 АС була застрахована за полісом обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів у ВАТ "СК "Алькона", то позивач звернувся саме до відповідача з регресною вимогою по стягненню страхового відшкодування у розмірі 6796,18 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.01.08 № 44 на суму 6796,18 грн. і просить перерахувати на рахунок позивача суму у розмірі 6796,18 грн. в порядку регресу. Відповідач відповіді на претензію не надав суму у розмірі 6796,18 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" від 07.03.96 № 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

П. 38.2.3 ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.04 № 1961-ІУ (зі змінами та доповненнями) передбачено право страховика на звернення з регресним позовом до іншого страховика.

Вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного. .

Щодо заперечень відповідача, то суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Між громадянином Стрижаком В.А. та ВАТ "СК "Алькона" був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказаний договір установив для контрагентів певний перелік зобов’язань, зумовлений договором та нормами законодавства. Тобто страхові цивільно-правові відносини виникли за полісом № ВВ/0527580 саме між контрагентами договору.

Що стосується регресних вимог позивача, то вони ґрунтуються на нормах законодавства і вимоги та обов’язки, що існують у страхувальника за полісом, до особи, що має право на регресне відшкодування, не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відсутність повідомлення страхувальника про страховий випадок не є достатньою і беззаперечною підставою для відмови НАСК "Оранта" у виплаті з боку ВАТ "СК "Алькона".

Тобто достатньою підставою для виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу є факт виникнення у нього права на регрес (сплата з його боку потерпілій стороні страхового відшкодування) і факт забезпечення транспортного засобу винуватця ДТП (наявність страхового полісу).

Щодо зменшення розміру відшкодування на суму обов’язкової франшизи у розмірі 510,00 грн., суд також вважає, що саме у разі звернення страхувальника до страховика за страховим відшкодуванням його розмір зменшується на суму франшизи. В зв’язку з тим, що регресні правовідносини мають лише частково характер страхових і НАСК "Оранта" не узгоджувала з ВАТ "СК "Алькона" суму обов’язкової франшизи, то суд не вбачає правових підстав для зменшення суми відшкодування в порядку регресу на суму обов’язкової саме для страхувальника франшизи у розмірі 510,00 грн. Крім того законом передбачено відшкодування у порядку регресу всіх фактично понесених витрат (збитків).

Щодо посилання відповідача на відсутність у особи, яка визначала розмір збитків, статусу суб’єкта оціночної діяльності, в зв’язку з відсутністю реєстрації його як суб’єкта підприємницької діяльності, та перебування його у трудових відносинах з Закарпатською обласною філією НАСК "Оранта".

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; по-третє, господарський суд оцінює наявні у справі докази (в т.ч. акт товарознавчого дослідження, який є одним із доказів) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто на підтвердження суми збитків позивач надав ряд документів (акт дослідження спеціаліста-товарознавця з фотографіями пошкодженого автомобіля, розрахунок розміру страхового відшкодування, калькуляцію, протокол огляду транспортного засобу), які були досліджені судом. На підтвердження своїх заперечень щодо суми реальних збитків відповідач не надав жодних доказів. Тобто фактичних доказів, які б визначали іншу суму завданих збитків суду не надано відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн., 118, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" (ідентифікаційний код 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102; 01032, м. Київ, бул Т. Шевченка, 38/40а, 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка 38/40а, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(ідент код юридичної особи 00034186) в особі Закарпатської обласної дирекції (ідентифікаційний код 02307180, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Орлина, 1, р/р 26506291013521 в Укрсоцбанку м. Ужгород, МФО 312011) 6 796, 18 грн. (шість тисяч сімсот дев’яносто шість гривень 18 копійок) суми страхового відшкодування в порядку регресу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" (ідентифікаційний код 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102; 01032, м. Київ, бул Т. Шевченка, 38/40а, 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка 38/40а, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(ідент код юридичної особи 00034186) в особі Закарпатської обласної дирекції (ідентифікаційний код 02307180, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Орлина, 1, р/р 26506291013521 в Укрсоцбанку м. Ужгород, МФО 312011) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.