2/97 Про стягнення штрафних санкцій по кредитному договору шляхом звернення стягнення на заставлене майно - 06.06.2008 Прийняття

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк в особі Буковинської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" м.Чернівці звернулось з позовом до фізичної особи -підприємця Рокочого Романа Васильовича м.Кіцмань (ідент. номер 2843307133) про стягнення 36360грн. штрафу за порушення умов договору згідно п.п. 4.4 кредитного договору № 196 від 12.09.05р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме, автомобілі :

- марки CHEVROLET, модель AVEO, рік випуску 2005, номер шасі (кузова) НОМЕР_1, седан, об'єм двигуна 1500 куб.см.В, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- марки CHEVROLET, модель АVEO, рік випуску 2005, номер шасі (кузова) НОМЕР_3, седан, об'єм двигуна 1500 куб.см.В, реєстраційний номер НОМЕР_4;

- марки DAEWOO, модель LANOS, рік випуску 2005, номер шасі (кузова) НОМЕР_5, седан, об'єм двигуна 1498 куб.см.В, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- марки ЗАЗ-DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, номер шасі (кузова) НОМЕР_7, седан, об'єм двигуна1300 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

- марки ЗАЗ-DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, номер шасі НОМЕР_9, седан, об'єм двигуна 1300 куб.см. В, реєстраційний номер НОМЕР_10.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на наступне.

У пункті 4.8 ст.4 Кредитного договору № 196 від 12.09.2005 року зазначено, що штрафні санкції підлягають сплаті за письмовою вимогою кредитодавця. Станом на 21.02.2008 року, коли проведено повне погашення кредиту, сплачено проценти за користування кредитом, пеню за прострочення повернення кредиту та процентів письмових вимог від позивача про сплату штрафу в сумі 7200 доларів США за 9 випадків порушення строків сплати щомісячних платежів по кредиту та за 9 випадків порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - відповідач не отримував, а тому і не мав зобов'язань по сплаті штрафу в сумі 7200 доларів США, оскільки таке зобов'язання не було визначене.

Крім того, оскільки в Кредитному договорі № 196 від 12.09.2005 року не передбачено, протягом якого періоду проводиться нарахування неустойки, то згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, таким чином штрафна санкція за період з лютого по жовтень 2007 року в сумі 7200 доларів США нарахована з порушенням строків давності.

Одночасно відповідач подав до позивача зустрічний позов про визнання недійсним пункту 4.4 статті 4 "відповідальність сторін" згідно кредитного договору № 196 від 12.09.05р.

Позовні вимоги у зустрічному позові обгрунтовуються тим, що кредитним договором не передбачена відповідальність банку, а тому відповідно до п.2 ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, умови типових договорів і договорів про приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладаються на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Банк заперечує позовні вимоги по зустрічному позову, посилаючись на те, що відсутність відповідальності банку у Кредитному договорі не позбавляє права відповідача звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у випадку невиконання або неналежного виконання банком своїх обов'язків за кредитним договором.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.06.08р., оголошено перерву до 06.06.08 року.

Дослідивши матеріали справи по первісному та зустрічному позову, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.

Так, між позивачем (банком) та відповідачем 12.09.05 року був укладений Кредитний договір за № 196.

На виконання п.1.1.1. зазначеного Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 40000,00 доларів США, що було оформлено додатковою угодою № 1 до Кредитного договору від 15 вересня 2005 року та підтверджується меморіальним валютним ордером № 1 від 15 вересня 2005 року.

Для забезпечення виконання відповідачем в повному об'ємі зобов'язань за Кредитним договором позивач уклав з відповідачем договір застави від 15.09.2005 року, який посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2387. В заставу було передано п'ять автомобілів, що належать відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Статтею 2 Кредитного договору встановлено порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно, до 25 числа, починаючи з 25 жовтня 2005 року, в сумі не менше 1112,00 доларів США, а фактично розраховані проценти на поточний календарний місяць перераховувались позичальником на відкритий рахунок щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, починаючи з 25 жовтня 2005 року ( п. 2.7.4 Кредитного договору).

Згідно до п.4.4 Кредитного договору в разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.3-3.3.18 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф в розмірі 1 (один) процент від суми кредиту за кожний випадок порушення вимог цього договору.

Відповідно до п. 3.2.7 Кредитного договору кредитодавець має право звернути стягнення на предмет застави у разі неповернення позичальником кредиту в обумовлений цим договором строк, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п. 3.1 договору застави від 15.09.2005 року заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у разі порушення позичальником будь-якої умови Кредитного договору та/або заставодавцем цього договору застави.

20 лютого 2008 року відповідачем було сплачено: прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 878,99 доларів США (4438грн.90коп) ; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 3696,35грн., прострочена заборгованість по кредиту в сумі 9823,70 доларів США (49609 грн.69коп.) та достроково повернуто кредитну заборгованість в сумі 8565,36 доларів США (43255 грн.07коп.).

21 лютого 2008 року було сплачено нараховані відсотки за період з 01.02.2008 року по 20.02.2008 року в сумі 133,26 доларів США (672грн.96коп.) та достроково повернуто кредитну заборгованість в сумі 298,64 доларів США (1508грн.13 коп).

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, грошових коштів, сплачених відповідачем не вистачало для сплати штрафу в сумі 7200,00 доларів США (еквівалент в грн. по курсу НБУ 36360 грн.00 коп.), який передбачений п.4.4 Кредитного договору, за 9 випадків порушення відповідачем строків сплати щомісячних платежів по кредиту згідно п.п. 3.3.3 Кредитного договору; 9 випадків порушення відповідачем строків сплати процентів по кредиту згідно п.п. 3.3.5 та 2.7.4 Кредитного договору.

Суд вважає, що правових підстав для стягнення з відповідача 36360 грн. штрафу немає, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.4.8 Кредитного договору № 196 від 12.09.05р. штрафні санкції за порушення його умов підлягають сплаті за письмовою вимогою кредитодавця (банку).

Проте, станом на 21.02.08р., коли позичальником (відповідачем) проведено повне погашення кредиту, сплачено проценти за користування кредитом, пеню за прострочення повернення кредиту та процентів, жодних письмових вимог від позивача (банку) до відповідача не надходило про сплату останнім штрафу за кожен випадок допущеного ним порушення, а всього 7200 доларів США за 9 випадків порушення строків сплати щомісячних платежів по кредиту та за 9 випадків порушення строків сплати відсотків за користування кредитом згідно розрахунку позивача.

Отже, у позичальника (відповідача) не було зобов'язань перед банком (кредитодавцем) щодо сплати штрафу у сумі 7200 доларів США, оскільки таке зобов'язання не було визначено.

21.02.08р. відповідачем (позичальником) було достроково погашено кредит у сумі 40 тис.доларів США, сплачені відсотки за Кредитним договором, сплачено пеню за прострочення погашення кредиту та проценти, однак, обтяження рухомого майна відповідача (автомобілі) позивачем не було знято з посиланням на те, що за відповідачем є заборгованість в частині сплати штрафу у сумі 7200 доларів США.

Проте, як зазначалось више, у відповідача відсутні зобов'язання по сплаті штрафу, оскільки 21.02.08 року було повністю погашено кредит у сумі 40 тис.доларів США.

Окрім того, якщо б у відповідача і були такі зобов'язання по сплаті штрафу у сумі 7200 доларів США, то штраф був би повністю погашений, оскільки 20-21.02.2008 року була внесена в банк загальна сума платежу для погашення вимоги по кредиту у сумі 20431 доларів США, а згідно п. 2.12. ст.2 Кредитного договору № 196 від 12.09.2005 року при наявності заборгованості, в першу чергу, погашаються штрафні санкції, а потім прострочена і строкова заборгованість по кредиту.

Станом на 21.02.2008 року відповідачем було повністю виконано визначене зобов'язання за Кредитним договором. Згідно п.7.4 ст.7 Кредитного договору № 196 при повному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов'язань договір припиняє свою дію.

Однак, після припинення дії договору позивач безпідставно звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 11.03.08р. щодо сплати останнім штрафу у сумі 7200 доларів США за 9 випадків порушення строків сплати щомісячних платежів по кредиту та 9 випадків порушення строків сплати процентів по кредиту за період з лютого по жовтень 2007 року.

Позивач безпідставно визначив штраф по 400 доларів США в лютому, квітні, серпні 2007 року., всього 1200 доларів США, так як відповідачем повністю виконано зобов'язання, передбачені п.п. 3.3.3 п. 3.3 Кредитного договору, зокрема, забезпечено повернення кредиту відповідно до умов п.п. 1.1.2 п.2.3 договору. Так, при щомісячному поверненні кредиту в сумі 1112доларів США у лютому 2007 року повернуто кредит в зазначений строк у сумі 1447,07 доларів США, у квітні 2007 року -2357 доларів США, у серпні 2007 року -1635,94 доларів США, що підтверджується розрахунками, залученими до матеріалів справи.

Оскільки у Кредитному договорі № 196 від 12.09.05р. не передбачено умови, протягом якого періоду проводиться нарахування неустойки, то згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Отже, штраф за період з лютого по жовтень 2007 року у сумі 7200 доларів США нарахований з порушенням умов строків давності.

Щодо вимоги по зустрічній позовній заяві про визнання недійсним пункту 4.4 статті 4 "відповідальність сторін" по Кредитному договору №196 від 12.09.05р. з посиланням на те, що банк (кредитодавець) вимагає сплатити непропорційно великого розміру штрафні санкції в той час, коли статтею 4 "відповідальність сторін" Кредитного договору зовсім не передбачена відповідальність банку, то вона ( вимога) є безпідставною.

Так, відсутність у статті 4 "відповідальність сторін" Кредитного договору відповідальності банку як кредитодавця, не є підставою для визнання п.4.4 ст. 4 Кредитного договору № 196 недійсним, оскільки відсутність відповідальності банку у договорі не позбавляє права позичальника звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у випадку невиконання або неналежного виконання банком своїх обов'язків за кредитним договором.

Крім того, кредитодавцем перед позичальником були повністю виконані зобов'язання по наданню кредиту у сумі, визначеній Кредитним договором № 196 від 12.09.05 року, що підтверджується копією меморіального валютного ордера № 1 від 15.09.05р. про видачу позичальнику кредитних коштів у сумі 40000доларів США, що і не заперечується позичальником.