Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача Троян О.В.- представник за довіреністю № 29 від 09.01.2008 року; Патюк Т.Й.- представник за довіреністю № 25 від 09.01.2008 року;

Від відповідача Мельник Е.О. –представник за довіреністю № 22/470 від 03.03.2008 року, Копицяк Т.О. –представник за довіреністю № 22/1061 від 06.05.2008 року;

Відповідно до статі 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в судовому засіданні 20.05.2008 року оголошувалась перерва.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль" про стягнення безпідставно одержаних пільг і субсидій в розмірі 920 799,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2008 р. порушено провадження у справі № 37/98, розгляд справи було призначено на 25.03.2008 року о 16-00.

В судовому засіданні 25.03.2008 року представник відповідача надав суду належним чином завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію та статут позивача, відповідно до яких вбачається, що Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"змінило найменування на Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль". Судом встановлено, що в даному випадку реорганізація не відбулась, а отже відсутні правові підстави для здійснення процесуального правонаступництва у відповідності до статті 25 ГПК України, проте в зв’язку з тим, що зміну найменування зареєстровано в установленому порядку, вірним найменування відповідача слід вважати Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль".

Представник відповідача надав суду відзив, відповідно до якого зазначає, що всі пільги, які відповідач отримав з державного бюджету мають чітке цільове призначення та були виділені з держбюджету і розподілені розпорядником коштів як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач не веде первинного обліку нарахованих пільг субсидій та компенсацій, а лише погоджує зведені акти звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію по наданих населенню пільгах субсидіях та компенсаціях в частині отриманих коштів, які зараховує в рахунок зменшення заборгованості ЖЕО за теплову енергію. Щомісячними актами звіряння розрахунків між відповідачем та районними у місті Києві органами соціального захисту населення підтверджено фінансування ними пільг та субсидій виключно на теплову енергію. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року позивач отримав плату більшу, ніж вартість всього обсягу поставленої ним холодної води на підігрів, а отже відповідач вважає, що в розумінні статті 1 ГПК України права позивача ніяким чином не порушені.

Відповідач також наголошує на тому, що відповідач не поставляв за період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року та не підігрівав холодну воду. Відповідач зазначає, що він поставляє лише теплову енергію у гарячі воді, що підтверджується відповідними договорами. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідач взагалі не отримує пільги та субсидії, оскільки споживачами відповідача є виключно юридичні особи, які не можуть бути ветеранами ВВВ, дітьми війни або реабілітованими особами. В свою чергу відшкодування пільг та субсидій, наданих в порядку, передбаченому законодавством України громадянам, здійснюється житлово-експлуатаційним організаціям, а відповідач лише приймає участь у заліках, які здійснюються за рахунок цих коштів.

Представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Головне управління соціального захисту населення, а також про витребування доказів. Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головне управління соціального захисту населення судом відхилено, оскільки позивач не довів суду, яким саме чином рішення по даній справі впливає на права та обов’язки вищевказаної особи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відклався.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2008 року заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості інших відповідачів - Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Київську міську державну адміністрацію, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що на даний час не розроблено механізм розщеплення пільг та субсидій, а також позивач наголошує на тому, що на даний час не виконано п. 10 рішення Колегії виконавчого органу КМР (КМДА) від 13.01.2006 року, яким Головне управління соціального захисту населення зобов’язано розробити механізм щомісячного розщеплення грошових коштів на відшкодування пільг та субсидій вартості холодної води, що споживається населенням міста.

Судом подане клопотання розглянуто та відхилено, оскільки у відповідності до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Суд встановив, що відсутні підстави для залучення в якості відповідачів до участі у справі вищезазначених осіб, оскільки дані особи не відповідають перед позивачем в спірних правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем, а в поданому клопотанні позивач фактично оскаржує діяння Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації, що не є предметом даного позову.

Крім того, в судовому засіданні 20.05.2008 року представник позивача надав суду додаткові пояснення.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.05.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач позовні вимоги позивача не визнавав в повному обсязі та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Крім того, в судовому засідання були надані додаткові письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, відшкодування витрат має здійснюватися саме особі, яка здійснює постачання послуг пільговим категоріям громадян, а такою особою, відповідно до статті 29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", є балансоутримувач житлового будинку, а не відповідач.

Представник Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні 27.05.2008 року заявив клопотання про оголошення повного тексту рішення. Судом подане клопотання позивача було задоволено

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2008 року оголошено перерву до 03.06.2008 року для виготовлення повного тексту рішення.

У відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2008 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"звернулося до Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль"з вимогою повернути безпідставно одержані пільги і субсидії, що припадають на частку холодної води для приготування гарячої води за період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року в розмірі 920799,78 грн. За твердженням позивача, відповідач отримав дані кошти безпідставно, оскільки відшкодування з бюджету пільг субсидій здійснюється в цілому як за поставлену гарячу воду, а не окремо на вартість підігріву холодної вод та вартість холодної води для приготування гарячої води. Позивач вважає, що недоодержує повну вартість холодної води для приготування гарячої води у виді пільг і субсидій, що припадають на частку холодної води, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З метою забезпечення виконання Державного бюджету України Кабінетом Міністрів України, починаючи з 2001 року, щорічно затверджується Порядок перерахування субвенцій на фінансування пільг і субсидій на оплату енергоносіїв, житлово-комунальних послуг, твердого палива та скрапленого газу, послуг зв’язку та компенсацій за пільговий проїзд, яким визначено механізм перерахування субвенцій на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати.

Так зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20 (20-2005-п) був затверджений Порядок перерахування в 2005 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні. Цей порядок визначав механізм перерахування у 2005 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони, а також звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям СБУ, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, які загинули або померли у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні, звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пільг, передбачених пунктом "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною другою статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування) та компенсацій за пільговий проїзд окремим категоріям громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2006 року N 21 (21-2006-п) затверджено Порядок перерахування в 2006 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні. Цей порядок визначає механізм перерахування у 2006 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання відповідно до статті 51 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пільг та житлових субсидій населенню з оплати електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, внесення квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг з одержання ліків, зубопротезування, оплати електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

Постановами Кабінету Міністрів України від 10 січня 2007 року N 1 (1-2007-п) ,від 7 лютого 2007 року N 176 (176-2007-п) ,від 21 лютого 2007 року N 264 (264-2007-п) затверджено Порядок перерахування в 2007 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, який визначає механізм перерахування у 2007 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання відповідно до статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пільг та житлових субсидій населенню з оплати електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, внесення квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг з одержання ліків, зубопротезування, оплати електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні (далі - субвенції).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (256-2002-п) із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року N 1687 (1687-2003-п) , від 17 березня 2004 року N 323 (323-2004-п) , від 8 вересня 2004 року N 1187 (1187-2004-п) , від 12 вересня 2005 року N 888 (888-2005-п) , від 25 травня 2006 року N 730 (730-2006-п) , від 30 травня 2007 року N 782 (782-2007-п) , від 5 вересня 2007 року N 1098 (1098-2007-п) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок фінансування).

Згідно п.п. 2, 3, 4 вищевказаного порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державним казначейством, згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У відповідності до п.п. 5, 6, 7, 8 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення). Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Форма реєстрів встановлюється Державним казначейством. Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щомісяця подають Державному казначейству відповідні дані щодо фактично нарахованих сум пільг, субсидій, допомоги та кредиторської заборгованості відповідних бюджетів згідно із зазначеними реєстрами. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державного казначейства на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державного казначейства протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій на підставі реєстрів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, за підсумками кварталу узагальнюють дані про нараховані та фактично здійснені видатки щодо пільг та субсидій.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначеного Порядку складаються зведені акти звірки, протоколи реєстри підприємств, установ та організацій, що приймають участь у розрахунках за енергоносії, а також реєстри погашення кредиторської заборгованості підприємств за теплову енергію по пільгах та субсидіях за рахунок субвенцій.

Згідно ст.ст. 21, 23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до статті 30 Бюджетного кодексу України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи бе зпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, зобов’язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов : по - перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна, по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи, та по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття та зберігання майна.

Суд відзначає, що кошти були отримані відповідачем у відповідності до бюджетного призначення згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки", Порядку перерахування в 2005 - 2007 роках деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, а також Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджених постановами КМУ. Вищезазначені нормативні акти є чинним та обов’язковими для виконання. Судом встановлено, що усі пільги, які відповідач отримав з державного бюджету мають чітке цільове призначення та були виділені з держбюджету і розподілені розпорядником коштів як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію конкретних житлових організацій згідно з укладеними нами договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, а тому твердження позивача про те, що ці кошти отримані відповідачем безпідставно є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а отже у суду відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,—

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.