12/14/761 Про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву , переданих на відповідальне зберігання - 28.05.2008 Прийняття

Суть спору: Позивач в своєму позові просить забов’язати відповідача повернути йому матеріальні цінності, а саме: прокат алюмінієвий - 0,619 тонн, прокат мідний 0,112 тонн, прокат латунний - 3,3295 тонн, прокат бронзовий - 0,17856 тонн на загальну суму 78002,00грн. та стягнути з відповідача 169987,46грн. штрафних санкцій (145704,26 грн. штрафу та 24283,20 грн. пені). Позивач посилається на те, що в порушення Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) закладені на відповідальне зберігання до Хмельницького ВАТ "Завод "Нева" матеріальні цінності мобілізаційного резерву самовільно відчужені відповідачем, а також виявлено неподання встановленої звітності підприємства, невідповідність обліку матеріальних цінностей мобілізаційного резерву встановленому порядку, за що вищевказаним Законом передбачена відповідальність.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилались на помилковість даних викладених в акті перевірки від 16.03.05р., також посилались на те, що відносно Відкритого акціонерного товариства "Завод "Нева" м. Хмельницький порушено справу про банкрутство.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивач передав на відповідальне зберігання "заводу "Нева" матеріальні цінності мобілізаційного резерву у кількості та асортименті, що зазначені у Номенклатурі накопичення матеріальних цінностей Мінрадіопрому СРСР №М-800с від 08.07.1988 року, №418сс від 08.07.1988р.

З 15 по 16 березня 2005р. представником Західного контрольно-ревізійного відділу Державного комітету України з державного матеріального резерву проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на Хмельницькому ВАТ "Завод "Нева", за результатами якої складено акт (а.с.9-14).

Перевіркою встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, виявлено неподання встановленої звітності підприємства, а також облік матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством. Вартість матеріальних цінностей на день виявлення факту самовільного відчуження становить 78002,00грн.

На підставі п.10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", відповідно до якого за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 78002,00грн. (100% від 78002,00грн).

Пунктом 12 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" передбачено, що у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи, організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 % вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення. Штраф у розмірі 20% від загальної суми матеріальних цінностей мобілізаційного резерву становить 67702,26грн.

Відповідно до п.16 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" пеня обчислюється з вартості самовільно використаних матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України. Пеня за період з 16.03.2005р. по 29.11.2006р. становить 24283,20грн.

Посилаючись на акт перевірки, Номенклатуру накопичення матеріальних цінностей Мінрадіопрому СРСР №М-800 с від 08.07.1988р., №418 сс від 08.07.1988р., вищевказані норми Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) Державний комітет України з державного матеріального резерву подав до господарського суду Хмельницької області позов, яким просить зобов'язати ВАТ "Завод "Нева" повернути йому матеріальні цінності на загальну суму 78002,00грн. та стягнути з відповідача 169987,46грн. штрафних санкцій (78002,00грн. + 67702,26грн. штрафу + 24283,20грн. пені).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд рахує, що вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини Держкомрезерву з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями у процесі формування і розміщення матеріальних цінностей державного резерву, їх відпуску у зв'язку з освіженням і заміною, у порядку тимчасового позичання, розбронювання, надання гуманітарної допомоги та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регулюються Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129 (1129-97-п) .

Пунктом 8 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву передбачено, що поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держкомрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами відповідно до типового договору на поставку матеріальних цінностей до державного резерву, який затверджується Держкомрезервом.

Згідно п.10 Порядку матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Позивач не надав суду передбачених Порядком документів на підтвердження закладення матеріальних цінностей до державного резерву; вимог ухвали суду щодо надання документального підтвердження закладення до Державного матеріального резерву матеріальних цінностей, вказаних у позовній заяві відповідачу позивач не виконав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд враховує, що позивачем надані акт від 19.09.2002р. перевірки наявності якісного стану та умов зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.07.2002р., довідка до акту перевірки матеріальних цінностей мобрезерву, відомість до акту перевірки наявності та якісного стану матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 1.07.2002р. ВАТ "Завод "Нева", акт про переоцінку товарних цінностей мобілізаційного резерву на 01.07.2002р., звірювальна відомість фактичної наявності матеріальних цінностей в мобілізаційному резерві ВАТ "Завод "Нева", однак з урахуванням п.10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву надані позивачем докази в даному випадку не можна вважати належними і допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Номенклатуру накопичення матеріальних цінностей Мінрадіопрому СРСР №М-800 с від 08.07.1988р., №418 сс від 08.07.1988р.

Однак, із вказаного документу не випливає, що вказані матеріальні цінності передані саме ВАТ "Завод "Нева", оскільки в самому документі зазначено, що вони передані просто заводу "Нева".

В постанові Вищого господарського суду України зазначено, що судами при вирішенні спору не було з’ясовано чи знаходиться вказане майно у боржника в натурі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що він зобов’язань стосовно його збереження на себе не брав. Доказів про наявність у нього вказаних цінностей не надав.

Таким чином, позивачем у встановленому порядку не доведено, що відповідач зобов’язаний нести відповідальність по договору зберігання.

З огляду на викладене, в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В позові Державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Нева" м. Хмельницький про забов’язання відповідача повернути матеріальні цінності, а саме: прокат алюмінієвий - 0,619 тонн, прокат мідний 0,112 тонн, прокат латунний - 3,3295 тонн, прокат бронзовий - 0,17856 тонн на загальну суму 78002,00грн. та стягнути з відповідача 169987,46грн. штрафних санкцій (145704,26 грн. штрафу та 24283,20 грн. пені) відмовити.