38/46 Про стягнення пені за прострочку поставки продукції за договором поставки - 29.04.2008 Прийняття

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Донецький металургійний завод" м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ Донецької області про стягнення пені за прострочку поставки продукції за договором поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у розмірі 246 688грн.03коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 5500007245/3699 від 24.05.2007р. 04.04.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 31.03.2008р. № 22-10/923, відповідно до якого, Відкрите акціонерне товариство "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ Донецької області станом на 31.03.2008р. значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 00222999) та знаходиться за адресою: 84306, Донецька область, м .Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи. 08.04.2008р. позивач звернувся до господарського суду з заявою №17/1и-1 від 04.04.2008р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд вважати позивачем по справі Відкрите акціонерне товариство "Донецький металургійний завод" у з"язку із помилкою при оформленні позовної заяви та стягнути з відповідача пеню за прострочку поставки продукції за договором №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у розмірі 246 688грн.03коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.08.04.2008р. відповідач у судове засідання з’явився та надав суду відзив на позовну заяву №26/38 від 04.04.2008р., в якому не погоджується з заявленими позовними вимогами, посилаючись на наступне.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В той же час, у відповідача відсутні грошові зобов’язання за вищезазначеним договором.Крім того, відповідач зазначив, що договір поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007р. був укладений між Відкритим акціонерним товариством "Донецький металургійний завод" м. Донецьк та Відкритим акціонерним товариством "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ Донецької області, а як вбачається із позовної заяви позивачем по даній справі є Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь"- металургійний завод". Із Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь"- металургійний завод" відповідач у договірних відносинах не відбуває.Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.Справа слуханням відкладалась для представленням сторонами необхідних документів.22.04.2008р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача №17/1и-2 від 15.04.2008р., в яких зазначив наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.Стаття 549 ЦК України не обмежує можливість стягнення пені, яка випливає не із грошових обов’язків.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити при невиконанні або неналежному виконанні їм господарських зобов’язань.

Стаття 231 ГК України передбачає, що розмір штрафних санкцій може бути встановлений договором у процентному відношенні до суми невиконаної часті обов’язку або у якійсь зазначеної грошової сумі, або у процентному відношенні до суми обов’язку незалежно від ступеню його виконання.Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку поставки продукції за договором № 5500007245/3699 від 24.05.2007р. Заперечення на відзив відповідача судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.22.04.2008р. відповідач надіслав суду відзив на заперечення позивача, в якому повідомив наступне.

Відповідач вважає, що відповідно до статті 549 ЦК України, пеня нараховується у процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання. В той же час, у відповідача відсутні грошові зобов’язання за вищезазначеним договором.

Відповідач зазначив, що посилання позивача на статтю 231 Господарського кодексу України є безпідставною, так як майнові обов’язки, які виникають між учасниками господарських відносин, які регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) . Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відзив на заперечення позивача судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Розглянувши матеріали справи та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський судВСТАНОВИВ: 24.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ Донецької області (за договором – постачальник, далі-відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Донецький металургійний завод" м. Донецьк (за договором – покупець, далі - позивач) був укладений договір поставки №5500007245/3699 (далі – договір), відповідно до якого, постачальник зобов’язується поставити, а покупець – оплатити та прийняти продукцію (вал ексцентриковий, креслення 410С-371, вал ексцентриковий, креслення 410С-386, колесо зубчате, креслення 410С-370СБ, колесо зубчате, креслення 410С-370-01СБ) .

Пунктом 1 договору сторони передбачили, що строк поставки продукції не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Пунктом 8 договору передбачено: 50% авансовий платіж, 50% - оплата по факту поставки продукції на підставі рахунку, який виставлений постачальником у строк не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання покупцем платіжного доручення (рахунку). За несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 1% від суми авансового платежу за кожен день прострочки поставки продукції (п. 9 договору). Суд вважає договір №5500007245/3699 від 24.05.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

Відповідно до умов діючого договору відповідач 11.06.2007р. для здійснення авансового платежу позивачу виставив рахунок № 85п/с на суму 177 473,40грн. Позивач, виконуючи умови договору, в період з 19.07.2007р. по 25.07.2007р. платіжними дорученнями №4386 від 19.07.2007р., №4419 від 23.07.2007р., №4469 від 25.07.2007р. перерахував суму авансового платежу у розмірі 177473грн.40коп.Відповідач повинен був у строк до 26.10.2007р. поставити продукцію за договором, але, порушуючи умови договору до теперішнього часу продукцію, яка зазначена у пункті 1 договору поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у адресу позивача не поставив.

Відповідно до п.9 договору за несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 1% від суми авансового платежу за кожен день прострочки поставки продукції.. 01.02.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію №17/1пр, в якій пропонував останньому перерахувати на розрахунковий рахунок пеню у розмірі 173924грн.00коп. за 98 днів прострочки, але відповідач залишив її без реагування. Оскільки до теперішнього часу відповідач не поставив вищезазначену продукцію, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку поставки продукції за договором поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у розмірі 246 688грн.03коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007р., претензію №17/1пр від 01.02.2008р., розрахунок суми претензії, копію платіжної вимоги №85п/с від 11.06.2007р., копії платіжних доручень, заяву про уточнення позовних вимог від 04.04.2008р., заперечення на відзив від 15.04.2008р., правовстановлюючі документи тощо. Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 04.04.2008р., відзив на заперечення позивача від 21.04.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (436-15) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з договору, або інших підстав, які зазначені у ст. 11 ЦК України.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться в силу ст. 526 ЦК України. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №5500007245/3699 від 24.05.2007р. і не поставив продукцію у адресу позивача згідно умов укладеного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 246 688грн.03коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що пеня як відповідальність боржника перед кредитором за несвоєчасно виконане зобов’язання може бути застосована тільки у разі порушення стороною по договору (боржником) грошового зобов’язання з наступного.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Згідно ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов’язання та спірні відносини є господарськими, то господарські санкції, зокрема пеня, можуть бути застосовані за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. З урахуванням зазначеного витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ Донецької області про стягнення пені за прострочку поставки продукції за договором №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у розмірі 246 688грн.03коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м.Краматорськ Донецької області (84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26009673000 у відділенні №1 ЗАТ "Донгорбанк" м. Костянтинівна, МФО 334970, ЄДРПОУ 00222999) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул.І.Ткаченка,122, р/р 26006198028081 ДФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 00191164) пеню за прострочку поставки продукції за договором №5500007245/3699 від 24.05.2007р. у розмірі 246 688грн.03коп., держмито у розмірі 2466грн.88коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.У судовому засіданні 29.04.2008року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.