м.Київ

Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів судової палати у господарських справах у складі:

Головуючого

Суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ДШО" на постанову Вищого господарського суду України від 11 червня 2002 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "ДШО" до товариства з обмеженою відповідальністю "УАП" та Командитного товариства "ПКІ" про визнання простих векселів недійсними,

встановив:

У жовтні 2001р. відкритим акціонерним товариством "ДШО" в господарському суді м. Києва пред'явлено позов до ТОВ "УАП" та Командитного товариства "ПКІ" про визнання простих векселів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спірні векселі були видані з метою переоформлення загальної заборгованості, що включала і суму штрафних санкцій, крім того, при видачі векселів були порушені положення законодавства, чинного на момент видачі векселів, а аме, спірні векселі були видані не в рахунок оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2001р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2002р., позов задоволене з тих підстав, що відповідно до п.2.1 Правил виготовлення та використання вексельних бланків, п.5 ст.24 Закону України "Про підприємства України" (887-12) векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2002р. скасовано всі рішення по справі № 84/603 та в позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що згідно ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) та п.2 Положення про переказний та простий вексель, оспорюванні векселі заповнені з дотриманням всіх вимог закону і містять всі необхідні реквізити, тому немає підстав для визнання їх недійсними.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 серпня 2002р. за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "ДШО" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2002 року, з підстав неправильного застосування норм матеріального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

В судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "ДШО" висловився за підтримку касаційної скарги, а представник Командитного товариства - за її відхилення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УАП" не використало наданого права на участь свого представника в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи і судові рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) , вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити, після настання строку, визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий і переказний.

Простий вексель містить такі реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказаний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у пунктах "а", "в-є" частини третьої цієї статті, також: просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму; найменування того, хто повинен платити (платника).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у частинах третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя.

Таким чином, встановивши, що спірні векселі заповненні з дотриманням всіх вимог, передбачених статтею 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) , Вищий господарський суд України дійшов до правильного та обгрунтованого висновку про те, що підстави для визнання їх недійсними відсутні. За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України,

постановив:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ДШО" залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від 11 червня 2002 року (sp14/064-1) залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.