Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Федорова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко Г.С., дов. № 01-62 юр/6607 від 27.11.2007р.

1-го відповідача: Фівкін П.М., дов. №10 від 09.01.08р.

2-го відповідача: не з*явився ( в попередньому судовому засіданні Мацко Ю.І., дов. №б/н від 01.09.07р.)

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до 1) Військової частини А - 1361, м. Харків

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова

про стягнення 16580,77 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з військової частини заборгованості за отриману електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 5-4714С від 30.10.2003 року у розмірі 16580,77 грн., з яких 2440,49 грн. - сума основного боргу за отриману електричну енергію, 488,07 грн. - сума ПДВ на електричну енергію, 9839,17 грн. - сума заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 2173,66 грн. заборгованість по реактивній енергії, 339,34 грн. інфляційних витрат, 197,24 грн. трьох відсотків річних та 1102,80 грн. пені. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена. В судовому засіданні зазначив, що другим відповідачем погашений борг по реактивній енергії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.07р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Військової частини А-1361 на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 500 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії; 1102,80 грн. пені, 339,34 грн. інфляційних витрат, 197,24 грн. трьох відсотків річних, 2173,66 грн. заборгованості по реактивній енергії, 165,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. В частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 2928,56 грн. провадження по справі припинено, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.07р. рішення господарського суду Харківської області від 23.03.07р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.07р. по справі №49/85-06 в частині задоволених позовних вимог скасовано та направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області, в решті рішення та постанову залишено без змін.

Представник першого відповідача у відзиві на позов зазначив, що заборгованість за реактивну енергію в сумі 2173,66 грн. сплачена Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині. Проти решти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 9839,17 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 1102,80 грн. пені, 339,34 грн. інфляційних витрат, 197,24 грн. 3% річних.

Представник другого відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову.

В судовому засіданні було оголошено перерви з 08.04.2008р. до 17.04.2008р. та з 17.04.2008р. до 22.04.2008р. для виготовлення повного тексту рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

30.10.2003 року між АК "Харківобленерго" та Військовою частиною А-1361 був укладений договір № 5-4714с про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов’язався постачати 1-му відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а 1-й відповідач зобов’язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Сторони обумовили,що розрахунки за електричну енергію здійснюються шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання повної оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії (п.4.5 додатку № 2 до Договору).

16.01.2006р. та 02.02.2007р. між сторонами та КЕВ м. Харкова було укладено додаткові угоди, за змістом яких сторони внесли зміни до існуючого договору, а саме до п.4.5. додатку № 2 "Порядок розрахунків", в якому слова "Споживач" замінили на "Платник". Будь-яких інших змін до договору не було внесено. За умовами цього пункту у зміненій редакції КЕЧ, який є Платником за додатковими угодами, повинен був здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Тобто, з часу укладення додаткової угоди від 16.01.2006р. здійснювати оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії має КЕВ, а у військової частини обов’язок по вищевказаній оплаті відсутній. Але оскільки до інших пунктів договору не було внесено відповідних змін, обов’язок по оплаті підвищеної плати за споживання електричної енергії понаддоговірну величину має нести військова частина у відповідності до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з 01.11.2005 року по травень 2006 року здійснив відпуск електроенергії першому відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, але в порушення умов договору утворилась заборгованість з проведених оплат за вищевказаний період в розмірі 2440,49 грн. - сума основного боргу за отриману електричну енергію, 488,07 грн. - сума ПДВ на електричну енергію, яка була сплачена відповідачем та відносно якої провадження по справі було припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Позивачем інфляційні, 3% річних та пеня нараховані на заборгованість з щомісячних оплат вартості обсягу спожитої електричної енергії. Оскільки відповідальність за порушення грошового зобов’язання настає в разі існування обов’язку з оплати за договором, а у відповідності до умов договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, платником є КЕВ, а не військова частина, суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування до першого відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання в цій частині та, відповідно, стягнення з першого відповідача інфляційних, річних та пені, які нараховані за порушення грошового зобов’язання.

Щодо КЕВ слід зазначити, що КЕВ не є стороною за договором № 4714 від 30.10.2003р., тому покладати на нього відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплат за договором є безпідставним. Крім того, слід зазначити, що пунктом 4.5 договору не визначено строки, в які КЕВ має бути проведено оплати, має місце лише обов’язок з проведення таких оплат.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем рахунки на оплату за спірний період були направлені військовій частині, а не КЕВ. Доказів направлення на адресу КЕВ рахунків на оплату за спірний період або вимоги про оплату, позивачем до суду не надано. З урахуванням того, що договором не встановлені строки, в які другий відповідач мав проводити оплати за п.4.5. договору та зважаючи на те, що він не є стороною договору № 4714 від 30.10.2003р, твердження позивача про наявність прострочення виконання грошового зобов’язання з урахуванням строків прострочення з часу отримання рахунків військовою частиною, зазначених позивачем в розрахунках боргу, є безпідставним та не доведеним належними доказами. За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на КЕВ відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов’язання.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним в задоволенні позову в частині стягнення пені, інфляційних та річних відмовити.

Стосовно стягнення оплати за перевищення договірних величин, слід зазначити наступне.

Додатковою угодою до договору від 30.08.2005 року сторони визначили, що у відповідності до п. 5.2. до договору, обсяги споживання електричної енергії оформляються додатком № 1 до цього договору і приймаються сторонами як узгоджені договірні величини.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441 (v0441227-00) , зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (473-2005-п) (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

Додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору на користування електричною енергією, встановлені договірні величини споживання електричної енергії, обсяг яких складає у лютому 2006 року - 45020 кВт/год. Зазначені договірні величини відповідно вказаного додатку вважаються сторонами щомісяця доведеними. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що при погодженні договірних величин споживання електричної енергії на 2006 рік, договірна величина на лютий 2006 року в кількості 45020 кВт/год, була вказана помилково, оскільки зрозумілим і логічним є те, що в зимові місяці року енергоспоживання зростає майже втричі. Суд таке твердження не може прийняти до уваги, оскільки відповідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. До матеріалів справи в якості підтвердження узгодження між сторонами договірних величин споживання електричної енергії, доданий додаток № 1 до договору № 5-4714с про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами 30.10.2003 року. Жодного доказу визнання додатку № 1 до договору в цій частині недійсним, або внесення змін до договору щодо визначення розміру договірної величини споживання електричної енергії на лютий 2006 року відповідачем до суду не надано.

Отже, суд вважає належним чином узгодженим між сторонами розмір договірної величини на лютий 2006 року в додатку до договору №1.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, перший відповідач фактично використав електричну енергію з перевищенням договірних величин, а саме у лютому 2006 року –на 33535 кВт/год на суму 9839,17 грн. Згідно з п. 13 Порядку та п. 5.2. договору, споживачі, у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії, несуть відповідальність згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкція, про що зазначається і у ст.27 цього Закону є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною санкцією.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов‘язанні не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов‘язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, враховуючи що на час розгляду спору заборгованості за спожиту електричну енергію року не було, договірні величини споживання електричної енергії по договору № 5-4714с від 30.10.2003 року визначені сторонами без урахування потреб 1 відповідача, а тому з урахуванням всіх обставин справи, майнового стану відповідача та характеру допущеного порушення суд вважає можливим зменшити розмір санкцій за перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та стягнути з першого відповідача 500,00 грн.

Позивачем згідно Методики розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17.01.2002р. №19, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.2002 року (z0093-02) нарахована заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) станом на 01.06.2006 у розмірі 1811,37 грн. та заборгованість по податку на додану вартість (ПДВ на КРЕ) у розмірі 362,29 грн. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що заборгованість в сумі 2173,66 грн. сплачена Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова в процесі розгляду справи, суд вважає необхідним провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У відповідності із ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 149,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 90,10 грн. покласти на першого відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України; -

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А-1361 (адреса: 61034, м. Харків, вул. Переможців, 6"А", в тому числі п/р 35219018000006 УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07811701) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12)

- на п/ рахунок № 2603131812154 у ХЦВ ПІБ, МФО 351458, код 00131954 - 500 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;

- на п/ рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954 – 149,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 90,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В частині стягнення боргу з КРЕ у розмірі 2928,56 грн. провадження по справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 22.04.2008р. по закінченні розгляду справи.