20/301 Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про постачання природного газу - 13.03.2008 Прийняття

До господарського суду Донецької області звернулася Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, про стягнення 2469757,60 грн., з яких 1967023,44 грн. – сума основного боргу, 164128,44 грн. – сума пені, 268441,33 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 70163,73 грн. – сума 3% річних за договором № 06/05-2034 від 30.12.05 р. на постачання природного газу (далі-Договір).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним виконані обов’язки з постачання природного газу за Договором відповідачеві, а останній свої зобов’язання за Договором щодо сплати поставленого газу виконав частково, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України (435-15) , на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач позову не визнав, звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою, у якій просив суд визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 25.01.06 р. та № 2 від 17.02.06 р. до Договору в частині включення до ціни газу податку на додану вартість (ПДВ), посилаючись на те, що метою спірних угод є фактичне збільшення вартості (ціни) природного газу на 20% первинної вартості – суму податку на додану вартість, що зазначені угоди позбавили позивача за зустрічним позовом впливати чи контролювати походження газу, що дата підписання додаткової угоди № 1 від 25.01.06 р. не відповідає дійсній даті її підписання, що спірні угоди були підписані позивачем за зустрічним позовом у безвихідній ситуації та з метою уникнення кризи, що зазначені угоди суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою суду від 17.08.07р. зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним.

Відповідач за зустрічним позовом його вимог не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість.

Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області розгляд справи призначено колегіальним складом суду, який у наступному змінювався у встановленому порядку.

Ухвалами суду від 16.10.07р., від 15.11.07р., від 11.12.07р. позивач за первісним позовом був зобов’язаний уточнити правову природу позовних вимог в частині стягнення суми, зазначеної в позові як основний борг.

Ухвалою суду від 15.01.08р. позивач за первісним позовом був зобов’язаний надати обґрунтовані документально письмові пояснення щодо постачання у 2006 р. за Договором від 30.12.05р. №06/05 – 2034, що укладений сторонами, природного газу для потреб промислових споживачів не на виконання міжнародних договорів.

Позивач за первісним позовом зазначених вимог суду у повному обсязі не виконав.

У судовому засіданні оголошувалися перерви з 25.10.07 р. до 15.11.07 р., з 11.12.07 р. до 15.11.07 р., з 26.02.08 р. до 13.03.08 р.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд

30 грудня 2005р. позивачем за первісним позовом (Постачальник) та відповідачем за первісним позовом (Покупець) укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов’язався передати у власність покупця в 2006р. природний газ для потреб промислових споживачів, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Як зазначено у п.1.2 Договору, газ, що постачається за даним Договором, отриманий НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та переданий Постачальнику за договором купівлі-продажу між НАК "Нафтогаз України" та Постачальником.

Відповідно до п.3.1 Договору, Постачальник передає Покупцю газ в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях, що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання – передачі газу в газотранспортну систему ДК "Укртрансгаз".

Згідно із п.п.3.3, 3.4 Договору, кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання – передачі газу, які підписуються повноважними представниками сторін. Акти приймання – передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п.5.1 Договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 422,10 грн., крім того ПДВ-0%.

Як зазначено у п.5.2 Договору, сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу без врахування вартості транспортування газу територією України встановлюється на рівні граничної ціни, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для категорії споживачів, до якої належить Покупець. Крім того Покупець сплачує всі податки і збори встановлені чинним законодавством України.

Згідно із п.5.3 Договору, сторони домовились, що ціна на газ змінена у відповідності до п.5.2 договору, є обов’язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію. У разі зміни ціни на газ, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.

Пунктом 6.1 Договору визначений порядок сплати газу та встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання – передачі газу (за місяць поставки газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно із п. 7.5 Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 25.01.06р. до Договору, ст.1 Договору сторонами доповнено пунктом 1.3 в наступній редакції: "п.1.3. В разі нестачі або відсутності газу, передбаченого пунктом 1.2, за даним договором може передаватися газ іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором коригується Постачальник в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу".

Згідно із п.3 зазначеної угоди, п.5.1 Договору викладено в редакції : "п.5.1. Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладання договору без врахування вартості транспортування газу територією України становить – 422,10 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України".

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 від 25.01.06р. пункт 11.1 Договору викладено в наступній редакції : "п.11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 січня 2006 р. до 28 лютого 2006 р. (включно), а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення".

Відповідно до п.5 зазначеної угоди, додаткова угода в частині пунктів 1.3. та 5.1. поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2006 р. і діє протягом дії Договору.

Згідно із п.1 Додаткової угоди № 2 від 17.02.06р. до Договору, з 20.02.06р. п.5.1. Договору викладено в наступній редакції: "п.5.1. Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування газу по території України становить – 548,00 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України".

Додатковими угодами № 3 від 23.02.06 р. та № 4 від 27.03.06 р. сторони змінювали та доповнили зміст пунктів 2.1., 11.1. Договору стосовно періоду та обсягу поставки газу, строку дії Договору.

Суть первісного позову полягає у вимогах про стягнення з відповідача 2469757,60 грн., з яких 1967023,44 грн. – сума основного боргу, 164128,44 грн. – сума пені, 268441,33 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 70163,73 грн. – сума 3% річних за договором № 06/05-2034 від 30.12.05 р. на постачання природного газу.

Позивач за первісним позовом зазначає у своїй позовній заяві, що на підставі Договору поставив Покупцеві протягом січня-квітня 2006р. газ в обсязі 54419,897 тис.м3 на загальну суму 31709243,86 грн., який Покупцем сплачено частково – в сумі 29742220,42 грн.

Наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу від 31.01.06 р., від 28.02.06 р., від 31.03.06 р., від 30.04.06 р. підтверджується факт поставки газу у визначеному позивачем за первісним позовом обсязі.

Відповідач за первісним позовом проти цього факту не заперечив, однак позову не визнав, пояснивши, що сума, зазначена в первісному позові як основний борг, є сумою податку на додану вартість, на стягненні якого наполягає позивач за первісним позовом, застосовуючи положення п.5.1 Договору в редакції додаткових угод № 1 та № 2 щодо визначення ПДВ згідно до чинного законодавства України.

Відповідач за первісним позовом просить суд визнати зазначені додаткові угоди недійсними в частині включення до ціни газу ПДВ, посилаючись на те, що метою спірних угод є фактичне збільшення вартості (ціни) природного газу на 20% первинної вартості – суму податку на додану вартість, що зазначені угоди позбавили позивача за зустрічним позовом впливати чи контролювати походження газу, що дата підписання додаткової угоди № 1 від 25.01.06 р. не відповідає дійсній даті її підписання, що спірні угоди були підписані позивачем за зустрічним позовом у безвихідній ситуації та з метою уникнення кризи, що зазначені угоди суперечать чинному законодавству України.

Невідповідність спірних угод чинному законодавству України позивач за зустрічним позовом вбачає в тому, що оскільки, за його ствердженням, угоди № 1 від 25.01.06 р. та № 2 від 17.02.06 р. були ним отримані у березні 2006 р., не може йтися про досягнення між сторонами за Договором домовленості раніше цієї дати, а тим більше з 01.01.06 р., як то зазначено у Додатковій угоді № 1.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує посиланням на приписи ст.ст. 21, 189 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 631, 653 Цивільного кодексу України, а також ст.632 цього кодексу, якою, зокрема, передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, та що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідач за зустрічним позовом його вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 5.1. Договору в редакції Додаткових угод № 1 від 25.01.06 р. та № 2 від 17.02.06 р. встановлено ціну газу та передбачено, що крім того ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом (168/97-ВР) , оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" передбачено, що за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

В актах прийому-передачі природного газу від 31.01.06 р., від 28.02.06 р., від 31.03.06 р. зазначено, що у відповідності з Договором Постачальник поставив, а Покупець – прийняв у січні-березні 2006 р. імпортований природний газ туркменського походження, переданий ДК Газ України" за договором купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" від 03.01.06 р № 06/06-4.

В акті прийому-передачі природного газу від 30.04.06 р. зазначено, що у квітні 2006 р. у відповідності з Договором Постачальник поставив, а Покупець прийняв імпортований природний газ, переданий ДК "Газ України" за договором купівлі-продажу природного газу між ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та ДК "Газ України".

Позивач за первісним позовом не виконав вимог суду про уточнення правової природи суми, зазначеної в позові як основний борг, однак зі змісту наявних в матеріалах справи документів та пояснень представників сторін вбачається, що під основним боргом позивач за первісним позовом розуміє суму несплаченого Покупцем податку на додану вартість, що нарахований до ціни природного газу, який постачався на підставі Договору у січні-квітні 2006 р.

Враховуючи, що пунктом 5.1 Договору в редакції додаткових угод передбачено визначення ПДВ згідно з чинним законодавством України, а вищезазначені норми права ставлять вирішення питання про застосування певної ставки ПДВ до ціни природного газу в залежність від правової природи зовнішньоекономічних контрактів, за якими природний газ надходить на територію України, суд мав з’ясувати, за якими контрактами позивач за первісним позовом отримав природний газ, який у наступному поставив на підставі Договору відповідачу за первісним позовом.

Ухвалою суду від 15.01.08 р. від позивача за первісним позовом були витребувані обґрунтовані документально письмові пояснення щодо постачання у 2006 р. за Договором, що укладений сторонами, природного газу для потреб промислових споживачів не на виконання міжнародних договорів.

Позивачем за первісним позовом надано суду письмові пояснення від 15.02.08 р. № 31/10-1605, у яких він зазначив, що 03.01.06 р. між ним та НАК "Нафтогаз України" був укладений договір № 06/06-4 від 03.01.06 р. на постачання природного газу, що постачав природний газ не на виконання міжнародних договорів, посилаючись на приписи ст. 22 Закону України "Про міжнародні договори України" та на відсутність у Єдиному державному реєстрі нормативних актів міжнародних договорів на поставку природного газу у зв’язку з тим, що, за ствердженням позивача за первісним позовом, у спірний період ці договори не укладалися.

Документів у підтвердження обставин, на які позивач за первісним позовом посилається у зазначених письмових поясненнях, суду не надано.

В матеріалах справи наявні копії договору № 06/06-4 від 03.01.06 р., додаткової угоди № 1 та актів приймання-передачі природного газу до нього, не завірені будь-яким чином, які за цих обставин судом до уваги не приймаються та первісних позовних вимог не обґрунтовують не спростовують.

З огляду на вищевикладене, вирішення по суті спору за первісним позовом є неможливим без дослідження документів про постачання у 2006 р. за Договором природного газу не на виконання міжнародних договорів, як стверджує позивач за первісним позовом.

Вимогу суду щодо документального обґрунтування вищезазначеного ствердження позивач за первісним позовом не виконав, доказів поважності неподання матеріалів, необхідних для вирішення спору за первісним позовом суду не надав, внаслідок чого суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи в цій частині по суті та про необхідність залишення первісного позову без розгляду.

Згідно із ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено того, що на час укладання спірних додаткових угод Договір його сторонами виконано у повному обсязі.

Позивачем за зустрічним позовом також не доведено належними доказами факту отримання ним додаткової угоди № 1 від 25.01.06 р. та додаткової угоди № 2 від 17.02.06 р. у березні 2006 р.

Не доведено документально й ствердження позивача за зустрічним позовом про підписання ним спірних угод у безвихідній ситуації та з метою уникнення кризи.

Крім того, обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову посиланням на приписи Цивільного кодексу України (435-15) , позивач за зустрічним позовом залишив без уваги приписи ч.3 ст.631 зазначеного кодексу, згідно із якою сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Так, згідно із п.5 Додаткової угоди № 1 від 25.01.06 р., дана угода в частині пунктів 1.3. та 5.1. поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.06 р. і діє протягом дії Договору.

До того ж, спірними угодами не включено до ціни газу певної ставки ПДВ, а лише зазначено, що ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про неможливість задоволення зустрічного позову з тих підстав, якими позивач його обґрунтовує.

Отже, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, п.5 ст. 81, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Первісний позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, про стягнення 2469757,60 грн. – залишити без розгляду.

У задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, про визнання недійсним додаткових угод № 1 від 25.01.06 р. та № 2 від 17.02.06 р. до договору на постачання природного газу № 06/05-2034 від 30.12.05 р. в частині включення до ціни газу податку на додатну вартість – відмовити.