1/63 Про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно - 06.03.2008 Прийняття

про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158 (будівлі та споруди літ. А’, А’’, А’’’, - адміністративно-побутовий та виробничий комплекс, літ. Б – прохідна, літ. В –павільйон по ремонту машин, літ. Г, Г ’ –павільйон-склад) та іншим майном, вказаним в п.1 прохальної частини позовної заяви шляхом зобов’язання відповідача звільнити приміщення та передати рухоме майно позивачу

(позовні вимоги викладено у відповідності до пункту 1 прохальної частини позовної заяви)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Паливода В.І. –директор та

Батрин В.В. –представник за дорученням

від відповідача – Крутій О.В. –представник за дорученням №189 від 25.02.2008р.

СУТЬ СПОРУ: усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158 (будівлі та споруди літ. А’, А’’, А’’’, - адміністративно-побутовий та виробничий комплекс, літ. Б –прохідна, літ. В –павільйон по ремонту машин, літ. Г, Г ’–павільйон-склад) та іншим майном, вказаним в п.1 прохальної частини позовної заяви шляхом зобов’язання відповідача звільнити приміщення та передати рухоме майно позивачу.

В засіданні суду 25.02.2008 року за згодою представників сторін судом в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.03.2008 року для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що позивач в результаті його створення засновниками –Паливоди В.І., Минько З.П., Шпонтак В.І. та ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" (правонаступником якого є ВАТ "Закарпаття-Авто") набув право власності на ті внески, що були здійснені його учасниками на створення статутного фонду товариства. Зокрема, відповідачем в якості внеску до статутного фонду було вирішено передати певні товарно-матеріальні цінності (рухоме та нерухоме майно) в обмін на корпоративні права позивача часткою 19,29% від загального розміру статутного фонду. Передача такого внеску відповідачем позивачу відбулась за актом приймання-передачі від 15.01.2003р., відтак вважає, що з моменту підписання такого акту новостворене товариство "Автосервіс-2" стало

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2008 року по справі №1/63

власником майна, що передане було його засновником (з того часу відповідне майно перебуває на балансі товариства і є його власністю).

Судові рішення, що були прийняті стосовно вирішення питання правомірності прийнятого рішення ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" про створення ТОВ "Автосервіс-2", а також стосовно складання акту приймання-передачі від 15.01.2003р. про передачу внесків до статутного фонду на думку позивача є такими, що не можуть вважатись встановленням певних юридичних фактів, що не потребують доказування в даній судовій справі, а тим більше не носять преюдиціального характеру стосовно предмету спору.

Вважає, що визнання за відповідачем права власності на майно, що було предметом внеску до статутного фонду ТОВ "Автосервіс-2", не позбавляє обов’язку учасника товариства, в даному випадку відповідача у справі, від виконання обов’язку перед товариством, що полягає у належному виконанні установчого договору та вимог статуту товариства щодо майнової участі учасника з метою досягнення спільних цілей надання послуг з ремонту автомобілів та отримання прибутку. Крім того, просить взяти до уваги те, що чинним законодавством України не передбачено можливості повернення майна з статутного фонду товариства тільки внаслідок визнання недійсним акту прийому-передачі майна, оскільки останній не є угодою, а тільки відображає виконання угоди.

Представник відповідача заперечує з приводу позовних вимог в повному обсязі по мотивах, викладених у поданих суду письмових запереченнях по суті спору. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що акт приймання-передачі від 15.01.2003р., за яким відбулась передача майна ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" до статутного фонду позивача, а також свідоцтво про право власності на це майно були визнані недійсними відповідними судовими рішеннями та скасовані як незаконні, у підтвердження чого подав рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.01.2005р., ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 07.06.2005р. та рішення судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.12.2007р. Просить взяти до уваги те, що зазначеними рішеннями право власності на спірне майно визнано за відповідачем.

Також звертає увагу на те, що позивачем не зазначається у поданих суду обгрунтування заявлених позовних вимог на неправомірність рішення Ради акціонерів ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" від 29.12.2002р., яким саме і було прийнято рішення про створення ТОВ "Автосервіс-2" та ліквідації Ужгородського СТО-2 –дочірнього підприємства відповідача, на базі якого таким рішенням було погоджено створення ТОВ "Автосервіс-2". В подальшому таке рішення Ради акціонерів в судовому порядку також було визнано недійсним, оскільки прийняте з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про господарські товариства", за якою питання щодо реорганізації дочірніх підприємств належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Радою акціонерів ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" від 29.12.2002 року було прийнято рішення про створення ТОВ "Автосервіс-2" на базі майна дочірнього підприємства СТО-2 та ліквідовано дане дочірнє підприємство.

У відповідності до протоколу №1 зборів засновників ТОВ "Автосервіс-2" (далі –Товариство) від 14.01.2003 року та Установчого договору Товариства від

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2008 року по справі №1/63

14.01.2003р. розпорядженням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.01.2003р. (реєстраційна справа №04053699Ю0021212) було здійснено реєстрацію Товариства та його статуту, затвердженого зборами засновників за протоколом №1 від 14.01.2003р. Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) , в редакції, що діяла на момент реєстрації позивача (№3095-III від 07.03.2002, ВВР (3095-14) ), зокрема, статтями 4, 12 та 13 передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту, які в свою чергу повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків. За наслідками створення товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Як свідчать матеріали справи, засновниками Товариства при підписанні протоколу №1 від 14.01.2003р. було визначено види вкладів засновників для забезпечення діяльності Товариства та вирішено створити статутний фонд у розмірі 373252грн., який формується з цінних паперів українських емітентів та грошових кошів в національній валюті України. Зокрема, вкладами засновників стали від Паливода В.І. –277000грн., з яких 252000грн. –3360 простих іменних акцій ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 74,21% від загального розміру статутного фонду Товариства; від Минько З.П. –23450грн., з яких 22950грн. –306 простих іменних акцій ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 6,28% від загального розміру статутного фонду Товариства; Шпонтак В.І. –800грн., з яких 300грн. –4 прості іменні акції ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 0,22% від загального розміру статутного фонду Товариства, а також ВАТ "Закарпраттяавтосервіс" –72002грн. –що складає 19,29% від загального розміру статутного фонду Товариства.

Такий же порядок формування статутного фонду відображено і в Установчому договорі (пункт 11) та Статуті Товариства (пункт 4.4), який в свою чергу містить положення про те (пункт 4.3), що статутний фонд Товариства створюється за рахунок внесків Засновників у розмірі 373252грн., який формується з цінних паперів українських емітентів та грошових кошів в національній валюті України.

В подальшому одним із засновників Товариства, а саме –ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", за актом приймання-передачі від 15.01.2003р. було передано ТОВ "Автосервіс-2" в особі Голови зборів засновників товарно-матеріальні цінності (рухоме та нерухоме майно) на суму внеску до статутного фонду в сумі 72002грн.

Позивач звернувся з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права власності на це майно, що було передано засновником до Товариства в якості майнового внеску з тих підстав, що дане майно у відповідності до вимог статті 12 Закону України "Про господарські товариства" є власністю Товариства з моменту передачі його до статутного фонду та міститься на його балансі.

Аналізуючи вимоги позивача та заперечення відповідача з приводу обґрунтованості підстав заявлених позовних вимог, суд констатує наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон) учасники товариства зобов'язані: додержувати установчих документів

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2008 року по справі №1/63

товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, засновниками Товариства при його створенні був обраний певний порядок формування статутного фонду новоствореного товариства, його розмір та засоби, які відображають майнову участь засновників та обов’язок по відношенню до Товариства по формуванню статутного фонду за рахунок грошових коштів та простих іменних акцій, що належать його засновникам та який відображений в протоколі зборів засновників від 14.01.2003р., Установчому договорі від 14.01.2003р. та Статуті Товариства.

Зокрема, за умовами установчих документів Товариства статутний фонд вирішено створити у розмірі 373252грн., який формується з цінних паперів українських емітентів та грошових кошів в національній валюті України. Зокрема, вкладами засновників стали від Паливода В.І. – 277000грн., з яких 252000грн. –3360 простих іменних акцій ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 74,21% від загального розміру статутного фонду Товариства; від Минько З.П. –23450грн., з яких 22950грн. –306 простих іменних акцій ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 6,28% від загального розміру статутного фонду Товариства; від Шпонтак В.І. –800грн., з яких 300грн. –4 прості іменні акції ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", що складає 0,22% від загального розміру статутного фонду Товариства, а також від ВАТ "Закарпраттяавтосервіс" –72002грн. – що складає 19,29% від загального розміру статутного фонду Товариства.

Тобто, установчими документами не визначено було обов’язку його учасників формувати статутний фонд Товариства за рахунок належного їм майна, передача якого у відповідності до вимог статті 13 Закону та сам вклад якого повинен бути оцінений при прийнятті у відповідності до вимог, що визначаються в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Натомість, Головою зборів Товариства, що був обраний за протоколом загальних зборів засновників №1 від 14.01.2003р., було прийнято від ВАТ "Закарпаттяавтосервіс", як учасника Товариства, певні товарно-матеріальні цінності (рухоме та нерухоме майно) на суму 72002грн. у вигляді майнового внеску, який становить 19,29% від загального розміру заявленого статутного фонду. Тобто, прийняття такого майна від одного із засновників Товариства в якості майнового внеску до новоствореного товариства було здійснено в порушення вимог установчих документів позивача, тобто без згоди інших учасників стосовно зміни формування статутного фонду, який відповідно до вимог пункту 4.3 Статуту формується з цінних паперів українських емітентів та грошових кошів в національній валюті України, без оцінки такого вкладу та визнання порядку передачі такого.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ужгородського міського суду від 02.07.2003 року у справі за позовом акціонера ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" за участю Паливоди В.І. до ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" про визнання неправомірними протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ від 17.12.2002р., визнання неправомірними зміни та доповнення до Статуту ВАТ, визнання неправомірними рішення Ради акціонерів ВАТ від 29.12.2002р., визнання недійсним акту прийому-передачі майнового внеску від 15.01.2003р., зобов'язання ТОВ "Автосервіс-2" вчинити дії по передачі майна та усунення перешкод у користуванні майном (арк. справи 75-78) та ухвалою Судової колегії палати в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області (арк. справи 79-82) встановлено неправомірність укладання акту прийому-передачі майнового внеску ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" від 15.01.2003р. та його недійсність по передачі до статутного фонду ТОВ "Автосервіс-2"

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2008 року по справі №1/63

вказаного в ньому майна. Водночас, даними судовими рішеннями зобов’язано ТОВ "Автосервіс-2" не чинити перешкод ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" (ВАТ "Закарпаття-Авто") перешкод в реалізації належного йому права власності на це майно, яке знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158.

В свою чергу, рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24.01.2005р. у справі за позовом акціонерів ВАТ "Закарпаття-Авто" до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ТОВ "Автосервіс-2", КП "Бюро технічної інвентаризації в м. Ужгороді" про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №345 від 24.12.2003р., свідоцтва про власність від 05.01.2004р., зобов'язання виконкому усунути порушення прав позивачів шляхом скасування вказаного рішення, визнання свідоцтва про передачу права власності ТОВ "Автосервіс-2" на будівлі літ. А’, А’’, А’’’, - адміністративно-побутовий та виробничий комплекс, літ. Б –прохідна, літ. В –павільйон по ремонту машин, літ. Г, Г ’–павільйон-склад), що знаходяться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158 недійсним, визнання права власності на вказані будівлі за ВАТ "Закарпаття-Авто" позовні вимоги було задоволено повністю.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 07.06.2005р. рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.01.2005р. було змінено, у задоволенні позовних вимог акціонерів ВАТ "Закарпаття-Авто" до ТОВ "Автосервіс-2", виконкому Ужгородської міської ради та КП "Бюро технічної інвентаризації в м. Ужгороді" було відмовлено. Разом з тим, вимоги ВАТ "Закарпаття-Авто" задоволено повністю та визнано незаконним та скасовано п.1.1.2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №345 від 24.12.2003р., свідоцтво про право власності ТОВ "Автосервіс-2" на будівлі літ. А’, А’’, А’’’, - адміністративно-побутовий та виробничий комплекс, літ. Б – прохідна, літ. В –павільйон по ремонту машин, літ. Г, Г ’ –павільйон-склад), що знаходяться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158. Визнано право власності на зазначені будівлі за ВАТ "Закарпаття-Авто".

Ухвалою судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.12.2007р. відмовлено ТОВ "Автосервіс-2" у відкритті касаційного провадження по даним справам.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас, вищенаведена стаття визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов’язку доказування і частині 4 статті 35 ГПК України вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для господарського суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність –обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Вищенаведеним судовими рішеннями встановлено факт неправомірності укладання акту прийому-передачі майнового внеску ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" від 15.01.2003р. та його недійсність по передачі до статутного фонду ТОВ "Автосервіс-2" вказаного в ньому майна, а також з огляду на ці обставини скасовано свідоцтво про право власності ТОВ "Автосервіс-2" на будівлі літ. А’, А’’, А’’’, - адміністративно-

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2008 року по справі №1/63

побутовий та виробничий комплекс, літ. Б – прохідна, літ. В –павільйон по ремонту машин, літ. Г, Г ’–павільйон-склад), що знаходяться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 158 та визнано право власності на зазначені будівлі за ВАТ "Закарпаття-Авто".

Відтак, враховуючи те, що підстави, за якими позивачем було набуто спірне майно до статутного фонду новоствореного товариства відпали (встановлено неправомірність та недійсність акту прийому-передачі майнового внеску ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" від 15.01.2003р.), а спірне майно зареєстровано на праві власності за ВАТ "Закарпаття-Авто", у суду немає підстав для задоволення позовних вимог. Твердження позивача про те, що факти встановлені вищенаведеними судовими рішеннями не можна вважати такими, що мають преюдиціальне значення для розгляду справи, оскільки встановлені судовими інстанціями з порушенням вимог чинного законодавства, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на вищенаведене.

Позовні вимоги позивача, що спрямовані на усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, як внесок до статутного фонду та обов’язку учасника вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами не підлягають задоволенню, оскільки установчими документами ТОВ "Автосервіс-2" не визначено обов’язку його учасника –ВАТ "Закарпаттяавтосервіс" (ВАТ "Закарпаття-Авто") внести до статутного фонду товариства певні товарно-матеріальні цінності.