21/288 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - 29.01.2008 Прийняття

Суть спору: Позовну заяву подано дочірнього підприємства "Санаторій "Світанок" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Моршин, Львівська область, до відповідача –1 - Виконавчого комітету Моршинської міської ради, м. Моршин, Львівська область, відповідача – 2 - відкритого акціонерного товариства "Родон", м. Івано-Франківськ, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ, про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –спальний корпус №4 за адресою м. Моршин, вул. Джерельна, 11б.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2007 р. були вжиті запобіжні заходи, зокрема, накладено арешт на спальний корпус №4 санаторію "Світанок", що знаходиться за адресою м. Моршин, вул. Джерельна, 11б. Ухвалою суду від 29.10.2007 р. припинено вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2007 р. запобіжні заходи.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2007 р. та призначено розгляд справи на 22.11.2007 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 22.11.2007 р., 05.12.2007 р., 10.01.2008 р.

Представникам роз’яснено їх права, згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору позов підтримав з мотивів, зазначених у позовних заявах. Позовні вимоги позивача обґрунтовує передачею закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" позивачу у статутний фонд спірного корпусу за актом прийому-передачі. Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору мотивує тим, що вона є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об’єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, якій належало спірне майно і яке було передано вказаній особі. Посилається на рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради №326 від 13.10.2005 р. "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ДП "Санаторій "Світанок" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", однак, не стверджує про перехід права власності на спірне майно до позивача у статутний фонд. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача - 1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та клопотанні. Зазначив, що позивач, вимагаючи визнати за ним право власності на спірне майно, ніколи не звертався до відповідача –1 за його оформленням у встановленому законодавством порядку. Рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради №326 від 13.10.2005 р., на яке посилається третя особа, було скасоване у судовому порядку і таке рішення суду. Вважає належні докази, які б підтверджували право власності позивача чи третьої особи на спірне нерухоме майно, відсутніми і просить у позовах відмовити.

Відповідач –2 вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Предметом спору є визнання права власності на спальний корпус №4, розташований за адресою м. Моршин, вул. Джерельна, 11б. З матеріалів справи вбачається, що вказаний корпус був введений в експлуатацію 29.12.1986 р., складається з 120 місць загальною площею 3307 кв.м.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Моршинської міської ради від 12.10.2007 р. вирішено оформити право власності на нього за відкритим акціонерним товариством "Родон". Однак, державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно за жодною з сторін не була проведена у встановленому законом порядку. Рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради від 12.10.2007 р. сторонами не оскаржується, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач та третя особа посилаються на постанову Ради міністрів УРСР №606 від 23.04.1960 р (606-60-п) ., за якою санаторій "Світанок" був переданий профспілкам України. Як випливає зі змісту постанови Ради міністрів Української РСР №606 від 23.04.1960 р. (606-60-п) "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР", п. 1 було зобов’язано Міністерство охорони здоров’я УРСР до 01.05.1960 р. передати Українській республіканській раді профспілок, зокрема, всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), згідно із додатками №№1, 2, а також головне республіканське і територіальне управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно із додатком №3. Проте, зазначені додатки до вказаної постанови –переліки відповідних об’єктів, що підлягали передачі, хоча і містять об’єкти у м. Моршин, проте, не дозволяють ідентифікувати жоден з них як санаторій "Світанок" (чи його правопопередник). Аналогічний висновок випливає і зі змісту постанови Президії української республіканської ради профспілок від 10.05.1960 р. "Про приймання профспілками санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР". Враховуючи, що вказаними постановами вирішено передати не всі, а лише діючі і госпрозрахункові санаторії, які не належать до протитуберкульозних і які передбачені у вказаних додатках, доказів передачі на підставі вказаних постанов саме спірного нерухомого майна, суду не надано.

З пояснень сторін та матеріалів справи, зокрема, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту випливає, що будівництво спірного об’єкту - спального корпусу на 120 місць санаторію "Світанок" було завершено підприємством п/я Г-4710, яке здійснювало реконструкцію існуючого об’єкту. При цьому, представник санаторію "Світанок" зазначений в акті як представник лише експлуатуючої організації, а представником замовника –представник підприємства п/я Г-4710. Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради народних депутатів №544 від 29.12.1986 р. "Про прийняття в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництвом об’єкту" затверджено акт прийняття в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництвом спального корпусу санаторію "Світанок" підприємства п/я Г-4710 загальною площею 3307 кв.м.. Сторонами визнається, що зазначене підприємство є правопопередником виробничого об’єднання "Родон" –правопопередника відповідача –2 і про цей факт свідчить, зокрема, договір №2095/пр від 19-26.03.1987 р..

Виробниче об’єднання "Родон" передало безоплатно фактичні затрати завершеного будівництвом об’єкту –спального корпусу на 120 місць санаторію "Світанок" в с. Моршин по акту прийому-передачі від 24.02.1987 р. Прикарпатській теркурортраді. Однак, зазначений акт прийому-передачі суду не наданий. Водночас, ці обставини підтверджуються авізо №02 від 25.02.1987 р., з яких вбачається, що набувачем затрат по будівництву збудованого об’єкту стала Прикарпатська теркурортрада. Проте, за відсутності акту прийому-зазначеного передачі, враховуючи зміст авізо №02 від 25.02.1987 р. факт передачі не лише затрат, а й самого об’єкту нерухомого майна не доведений суду у встановленому порядку належними доказами. Крім того, суду не надано доказів статусу юридичної особи у Прикарпатської теркурортради, правонаступництва позивача чи третьої особи щодо прав та обов’язків Прикарпатської теркурортради, чи передачі від неї у встановленому порядку майна.

Позивач та третя особа у підтвердження факту передачі спірного корпусу Прикарпатській територіальній раді по управлінню курортами профспілок посилається на договір №2095/пр від 19-23.03.1987 р. "Про виділення путівок виробничому об’єднанню "Родон" Мінелектронпрому, яке приймало участь у розвитку санаторію "Світанок" на курорті Моршин в якості забудовника (взамін договору №782/3 від 25.05.1981 р.)". Однак, зміст п. 1 вказаного договору не свідчить про передачу нерухомого майна, а про вищезазначену передачу лише затрат і лише на баланс "Радкурорту", а окрім того, про виконання забудовником інших обов’язків по розвитку санаторію "Світанок".

Не надано суду належних доказів переходу права власності на спірний об’єкт, зокрема, Раді федерації незалежних профспілок України.

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зареєстроване 23.12.1991 р. і створене на основі майна, яке належить на праві власності засновникам –федерації професійних спілок України (правонаступнику Ради федерації незалежних профспілок України) та фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності (правонаступник фонду соціального страхування України). При цьому, товариство є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об’єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що підтверджується п. п. 1.1. –1.3. статуту, нова редакція якого зареєстрована 14.02.2002 р.. Згідно із п. 4.2.1 статуту, вкладом федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92% статутного капіталу. Однак, жодних доказів яке саме майно було передано засновником в обмін на відповідну кількість акцій Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", суду не надано.

Позивач та третя особа посилаються на судові рішення, якими визнавалось правомірність передачі до статутного фонду третьої особи майна санаторно-курортних закладів, право третьої особи як власника вільно володіти, користуватись та розпоряджатись ним. Однак, копії зазначених судових рішень суду не надані, а з посилань на них у позовних заявах вбачаються, що вони носять загальний характер та безпосередньо не стосуються предмету спору. Посилання на рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради №326 від 13.10.2005 р. "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ДП "Санаторій "Світанок" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не є переконливим, оскільки таке рішення в ході судового розгляду було частково скасованим, реєстрація права власності на нерухоме у встановленому порядку третьою особою на підставі цього рішення проведена не була, документів, які послужили підставою для прийняття такого рішення на користь третьої особи суду не надано. Виконавчий комітет Моршинської міської ради, який приймав зазначене рішення, заперечує належність третій особі спірного майна.

Рішенням загальних зборів закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 12.12.2001 р. "Про створення Дочірнього підприємства "Санаторій "Світанок" вирішено, зокрема, створити на базі майна, що прийнято від орендного підприємства "Санаторій "Світанок", Дочірнє підприємство "Санаторій "Світанок" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". Зазначеним рішенням спростовується факт набуття права власності третьої особи на спірне майно на дату створення закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". При цьому, доказів отримання третьою особою спірного майна від орендного підприємства "Санаторій "Світанок" суду не надано.

Позивач створений закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", але, у відповідності до п. 1.3. статуту, нова редакція якого зареєстрована 28.10.2005 р., є правонаступником орендного підприємства "Санаторій "Світанок". Відповідно до п. 1.2. статуту, власником майна підприємства є закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Позивач посилається на акт передачі майна ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Дочірньому підприємству "Санаторій "Світанок", у якому, зокрема, передбачений корпус №4 та інше майно на загальну суму 5054 тис. грн.. Однак, вказаний акт не містить дати, оригінал акту на вимогу суду не надано та, окрім того, з акту вбачається, що перелічене в акті майно передається позивачу лише в тимчасове безоплатне користування без права розпорядження. У той же час, відповідно до п. 4.1. статуту позивача, статутний фонд складає 5254000 грн., що не відповідає вартості майна переданого засновником. Таким чином, посилання на вказаний акт не заслуговує на увагу.

Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 128 ЦК УРСР, який діяв на час існування відносин по формуванню статутного капіталу третьої особи, право власності на майно переходить у момент передачі речі, докази чого відсутні.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Проте, докази такої передачі і після набрання чинності ЦК України (435-15) , суду не надано.

Не зважаючи на стверджену позивачем та третьою особою вірогідність використання спірного майна за цільовим призначенням для оздоровлення в якості санаторію впродовж усього його існування, суд приходить до висновку, що право власності на спірне майно як позивача, так і третьої особи не доведено у встановленому порядку належними і переконливими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. При цьому, судом у встановленому в ст. 4-3 ГПК України порядку було створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У відповідності до ст. 38 ГПК України господарським судом самостійно витребувались докази, які мають значення для справи. Однак, процесуальний обов’язок, передбачений у ст. 33 ГПК України не був належно виконаний тими особами, які посилались на певні обставини.