ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
11.07.2005 Справа N 17/203
Господарський суд Донецької області розглянув у відкритому
судовому засіданні справу за позовом ТОВ (м. Донецьк) до
відповідача - залізниці (м. Донецьк) про стягнення 95173,60 грн.
СУТЬ СПРАВИ:
ТОВ звернулося з позовом до залізниці
про стягнення списано відповідачем з власного рахунку позивача
без його згоди суми 95173,60 грн. у зв'язку із неправомірним
нарахуванням ПДВ за послуги з перевезення експортних вантажів
залізницею через територію України до морського порту
для подальшого транспортування за межі митної території України.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір
від 30.12.2004 р. про організацію перевезень вантажів і проведення
розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі -
Договір); переліки ТехПД; Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закон про ПДВ); Статут залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
(далі - Статут); Правила розрахунків за
перевезення вантажів ( z0864-00 ) (z0864-00)
.
Відповідач відзив на позовну заяву не направив, у зв'язку з
чим справа розглянута за наявними у ній матеріалами з урахуванням
додаткових пояснень представників сторін. Представник відповідача
позов не визнав, посилаючись на відповідність дій щодо нарахування
та списання спірної суми як нормам транспортного законодавства,
так і вимогам Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін у відкритому судовому засіданні,
господарський суд В С Т А Н О В И В:
30.12.2004 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір.
На підставі Договору відповідач зобов'язався здійснювати
перевезення вантажів клієнтів позивача, а останній - оплачувати
надані відповідачем послуги, у тому числі: залізничний тариф,
плату за користування вагонами, збори за подання/забирання вагонів
та інші послуги, пов'язані з перевезенням.
У квітні 2005 року позивач здійснював перевезення глини ВАТ
призначенням до станції "Бердянськ-порт", одержувач - Бердянський
державний морський торговельний порт за дорученням ТОВ для
компанії і для подальшого транспортування на експорт до Італії.
Оплату за перевезення мав здійснювати позивач.
За даними розділу "одержувач" відповідних залізничних
накладних відповідач був повідомлений про те, що зазначений вантаж
є експортним. 11.04.2005 р. позивач листом N 955/8 додатково
повідомив відповідача про необхідність застосування при
нарахуванні плати за перевезення зазначеної глини ПДВ 0%,
а не 20%.
Однак, незважаючи на це, відповідач під час розрахунку
вартості перевезення застосував ставку ПДВ 20%, нарахувавши таким
чином на позивача 95173,60 грн. Ця сума була списана відповідачем
з власного рахунку позивача без його згоди.
Зважаючи на те, що:
- згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(у
редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV ( 2505-15 ) (2505-15)
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України
на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України") при
експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ
становить 0% до бази оподаткування;
- відповідно до п. 1.14 ст. 1 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
під супутніми послугами розуміються послуги, вартість яких
включається відповідно до норм митного законодавства до митної
вартості товарів, що експортуються, імпортуються;
- за ст. 274 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
митна вартість
товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі
договору купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, що
була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари на момент
перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів,
що вивозяться (експортуються), включаються, зокрема, фактичні
витрати (якщо вони не були раніше до неї включені) на
транспортування до пункту перетинання митного кордону України;
- відповідно до абзацу двадцять третього ст. 1 Митного
кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
під переміщенням товарів через митний
кордон України у вантажних відправленнях розуміється переміщення
товарів через митний кордон України при здійсненні
експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних
із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням
товарів за межі митної території України чи переміщенням їх митною
територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний
кордон України у вантажних відправленнях оформляється ВМД
( 574-97-п ) (574-97-п)
;
- згідно з п. 8 Положення про ВМД, затвердженого постановою
КМУ від 09.06.97 р. N 574 ( 574-97-п ) (574-97-п)
, ВМД вважається оформленою
за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки
посадової особи митниці, що здійснювала митне оформлення товарів.
Підтвердженням оформлення ВМД є наявність на залізничних накладних
особистої номерної печатки інспектора митниці з вказівкою номера
ВМД;
- на підставі ст. 6 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
межі
митної території України є митним кордоном України. Митний кордон
України збігається з державним кордоном України, за винятком меж
території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних
митних зон становлять митний кордон України;
- відповідно до п. 14 постанови КМУ від 28.08.2003 р. N 1375
( 1375-2003-п ) (1375-2003-п)
"Про затвердження Порядку декларування митної
вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України"
для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів,
що переміщуються підприємствами через митний кордон України,
декларант подає рахунок про оплату наданих
транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником
і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних
витрат у випадку, коли транспортні витрати не були включені до
рахунка-фактури (інвойсу);
- відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення ВМД,
затвердженої наказом ДМСУ від 09.07.97 р. N 307 ( z0443-97 ) (z0443-97)
, для
визначення митної вартості товару встановлюється момент
перетинання митного кордону, а саме: при морських і річкових
перевезеннях: при експорті - здійснення або завершення митного
оформлення в порту навантаження на території України;
- частиною дев'ятою ст. 10 Закону України від 04.07.96 р.
N 273/96-ВР ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
"Про залізничний транспорт" передбачено,
що розрахунки відправників та одержувачів вантажів з
підприємствами залізничного транспорту провадяться у порядку,
передбаченому у Статуті залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
;
- ст. 62 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
(частина друга) передбачено, що
належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг
платежі вносяться залізниці, тобто надаються залізниці
добровільно, але не списуються нею без згоди платника;
- згідно з п. 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів
( z0864-00 ) (z0864-00)
спірні питання, що стосуються розрахунків,
вирішуються у претензійно-позовному порядку;
- можливість списання відповідачем будь-яких сум, зокрема
ПДВ, з власного рахунку позивача без його згоди сторони Договором
не передбачили,
господарський суд вважає, що:
- нарахування ПДВ за згадане перевезення мало бути здійснено
за ставкою 0%;
- нарахування відповідачем ПДВ за цим перевезенням за ставкою
20% не відповідає чинному законодавству;
- сума 95173,60 грн. грошових коштів позивача, яка
знаходилася на коді платника залізничного тарифу, списана без
достатніх на те підстав і підлягає поверненню.
Позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відносяться на відповідача.
З огляду на викладене вище, керуючись ст. 33, 43, 49, 82-84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.