ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
04.04.2005 Справа N 30/42-05-1191
Про стягнення 2423493 грн. 30 коп.
Позивач: Акціонерне товариство закритого типу "Транс-Порт"
Відповідач: Державне підприємство "Одеський морський
торговельний порт"
Представники:
Від позивача: Обод М.П. - згідно довіреності від
03.02.2005 р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство закритого типу
(далі - АТЗТ) "Транспорт", звернувся з вимогою до Державного
підприємства (далі - ДП) "Одеський морський торговельний порт" про
стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів у сумі 2423493
грн. 30 коп.
Позивач позовну заяву підтримує, на своїх вимогах наполягає.
Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений
належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, знав
про наявність спору, який розглядався судом, що підтверджується
наявністю в матеріалах справи заяви про відвід судді, але
представник відповідача в судові засідання не з'являвся. Відзив на
позовну заяву до суду не надходив. За таких обставин, та
враховуючи закінчення передбаченого законодавством терміну
розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній
матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
заслухавши пояснення представника позивача, суд В С Т А Н О В И В:
24 грудня 1998 року між ДП "Одеський морський торговельний
порт" (надалі - "Порт") та АТЗТ "Транс-Порт" був укладений договір
N КД-265, відповідно до умов якого Порт доручає, а
АТЗТ "Транс-Порт" приймає на себе зобов'язання по виконанню від
імені Порту комплексу робіт та послуг, пов'язаних з виконанням
договору, укладеного між Портом та Одеською залізницею.
Відповідно до п. 6.1 договору термін його дії по
31.12.2000 р. Договір може бути пролонговано на новий строк на тих
же або на інших умовах.
22 листопада 2001 р. сторони уклали додаткову угоду до
договору N КД-265 від 24.12.98 р., якою продовжили строк дії
договору до 31.12.2002 р.
У подальшому жодна із сторін договору N КД-265 не сповіщала
іншу сторону в письмовій або усній формі про припинення виконання
договору внаслідок закінчення строку його дії. Після 31.12.2002 р.
сторони продовжували виконувати свої зобов'язання за договором
N КД-265. Зокрема, Портом голові правління АТЗТ "Транс-Порт" було
видано довіреність N КД-265/2269 від 26.12.2002 р., строк дії якої
встановлений до 31.12.2003 р. Вказана довіреність містить
посилання на договір N КД-265, а мета її видання - забезпечення
виконання позивачем зобов'язань за договором N КД-265, що
реалізуються шляхом взаємовідносин з Одеською залізницею.
Крім того, 25.02.2003 р. начальником Порту та начальником
Одеської залізниці були затверджені зміни та доповнення до Єдиного
технологічного процесу роботи станції Одеса-Порт та Одеського
морського торговельного порту, які в розділі "Складське
господарство" містять посилання на те, що АТЗТ "Транс-Порт"
координує роботу Порту та станції з організації навантаження та
розвантаження вагонів в Порту.
За таких обставин, позивач вважає договір N КД-265 таким,
строк дії якого автоматично пролонгований внаслідок продовження
його виконання сторонами.
З метою забезпечення виконання договору N КД-265 та на
підставі його пункту 3.1, позивач уклав аналогічні угоди з третіми
особами - підприємствами спільної з Портом діяльності, оскільки
саме ці підприємства в межах реалізації спільної з Портом
діяльності здійснюють майже весь обсяг вантажних операцій в Порту.
Такими угодами є: Договір N 1 від 01.01.2002 р. з
ТОВ "Бруклін-Київ"; Договір N 3 від 01.01.2000 р. з
ПП "Айронімпекс-Україна"; Договір N 3-2000 від 01.01.2000 р. з
ТОВ "Олімпекс Купе Інт."; Договір N 3 від 01.01.2002 р. з
ДП "Українська національна стивідорна компанія"; Договір N 7/11
від 01.01.2000 р. з ПП "Металзюкрайн Корп. ЛТД"; Договір N 6 від
01.01.2000 р. з ПП "Петрекс"; Договір N 8 від 01.01.2000 р. з
ПП "Новолог"; Договір N 8 від 01.04.2002 р. з ТОВ "ЗПК
"Інзерноекспорт"; Договір N 21 від 17.07.2001 р. з
ДП "ГПК-Україна". Всі вищевказані договори належним чином
виконувались сторонами й були неодноразово автоматично
пролонговані згідно з їх умовами.
Наприкінці червня 2003 року позивач отримав листа за підписом
начальника Порту N 020/1-758 від 23.06.2003 р., яким Порт з
01.07.2003 р. відміняє договір N КД-265 та відзиває довіреність
N КД-265/2269 від 29.12.2002 р. В якості правової підстави для
відміни договору N КД-265 Порт посилається на ст. 392 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.) й вказує, що
він, як довіритель, відміняє договір у зв'язку зі створенням у
Порту залізничної служби.
Позивач по справі вважає договір N КД-265 договором підряду,
а не договором доручення, як на то посилається Порт, і дія цього
договору, на думку позивача, не може бути припинена в
односторонньому порядку, внаслідок відмови довірителя від
договору.
Таким чином, позивач вважає, що зобов'язання повинні
виконуватися належним чином, а одностороння відмова від виконання
зобов'язання не допускається. Позивач вважає, що в результаті
односторонньої відмови Порту від виконання договору N КД-265, АТЗТ
"Транс-Порт" неможливо було виконувати договори з підприємствами,
з якими були укладені договори з метою виконання договору
N КД-265, у зв'язку з чим ці договірні відносини були достроково
припинені, що призвело до втрати АТЗТ "Транспорт" доходів від
виконання цих договорів.
За розрахунком позивача сума неодержаних позивачем доходів,
які він одержав би за півроку дії договору N КД-265 та договорів з
підприємствами спільної з Портом діяльності з моменту
односторонньої відмови Порту від виконання договору N КД-265 з
01.07.2003 р. по 31.12.2003 р., якби зобов'язання Порту за
договором N КД-265 були виконані останнім в повному обсязі,
складає 2423493,30 грн. (4846986,60/2 = 2423493,30 грн.). Отже,
розмір збитків позивача у вигляді не одержаних доходів, що завдані
йому неправомірними діями Порту, й підлягають відшкодуванню
Портом, за розрахунком позивача, становить 2423493 грн. 30 коп.,
які він вимагає стягнути з Порту.
Відповідач своїх заперечень щодо позову до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого
висновку:
Як вбачається з матеріалів справи, договір N КД-265 за своєю
правовою природою є договором підряду, оскільки АТЗТ "Транс-Порт"
зобов'язаний згідно з його умовами за дорученням Порту виконувати
певне коло робіт та надавати послуги, що оплачуються Портом, як їх
замовником в порядку та на умовах, встановлених договором
(пп. 2.2.2, 3.1-3.7 договору N КД-265).
Правовідносини сторін за договором підряду на момент
укладання договору N КД-265 були врегульовані гл. 28 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.), на цей час
регулюються гл. 61 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в ред.
2003 р.). Стаття 332 Цивільного кодексу Української РСР (в ред.
1963 р.) та аналогічна їй ст. 837 Цивільного кодексу України (в
ред. 2003 р.) передбачають, що за договором підряду одна сторона
(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за
завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується
прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, відповідно до законодавства, що діяло на момент
укладення договору N КД-265, а також згідно з чинним
законодавством, правовідносини позивача та відповідача - сторін по
договору N КД-265 є правовідносинами, що виникають між сторонами
договору підряду.
Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в ред. 2003 р.), Цивільний кодекс
України застосовується до цивільних відносин, що виникли після
набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до
набрання чинності Цивільним кодексом України, його положення
застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України
( 436-15 ) (436-15)
, чч. 4, 5 Прикінцевих положень цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства, до
правовідносин сторін за договором N КД-265, які виникли та
припинилися до набрання чинності вказаними законами
(31.12.2003 р.), слід застосовувати положення актів цивільного
законодавства, що діяли до 01.01.2004 р., зокрема положення
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.).
Пунктом 6.1 договору N КД-265 встановлено, що він буде діяти
до 31.12.2000 р. та може бути пролонгований на таких самих або
інших умовах.
22.11.2001 р. сторони договору N КД-265 уклали додаткову
угоду до нього, згідно з якою п. 6.1 договору було змінено.
Відповідно до нової редакції цього пункту, встановленої додатковою
угодою, договір N КД-265 буде діяти до 31.12.2002 р.
Сторони по справі не надали до суду доказів про повідомлення
іншої сторони договору N КД-265 в письмовій або усній формі про
припинення виконання договору внаслідок закінчення строку його
дії. Після 31.12.2002 р. сторони продовжували виконувати свої
зобов'язання за договором N 265, що підтверджується фактом видачі
Портом голові правління АТЗТ "Транс-Порт" довіреності
N КД-265/2269 від 26.12.2002 р., строк дії якої встановлений до
31.12.2003 р. Вказана довіреність містить посилання на договір
N КД-265, а мета її видання - забезпечення виконання позивачем
зобов'язань за договором N КД-265, що реалізуються шляхом
взаємовідносин з Одеською залізницею.
Видача Портом довіреності строком дії до 31.12.2003 р. з
метою забезпечення належного виконання умов договору N КД-265 є
безумовним підтвердженням Портом своїх зобов'язань за вказаним
договором, а також того, що Порт не мав наміру припиняти його дію
принаймні до 31.12.2003 р.
Крім того, підтвердженням факту продовження виконання
сторонами договору зобов'язань за ним є затверджені 25.02.2003 р.
начальником Порту та начальником Одеської залізниці зміни та
доповнення до Єдиного технологічного процесу роботи станції
Одеса-Порт та Одеського морського торговельного порту, які в
розділі "Складське господарство" містять посилання на те, що АТЗТ
"Транс-Порт" координує роботу Порту та станції з організації
навантаження та розвантаження вагонів в Порту.
Таким чином, фактичні обставини свідчать про те, що після
закінчення строку дії договору N КД-265 (31.12.2002 р.),
встановленого додатковою угодою до нього, сторони не висловили
бажання припинити його дію, а натомість продовжували виконувати
свої зобов'язання по ньому, що відповідно до п. 6.1 договору є
пролонгацією договору на тих самих умовах. Тобто договір N КД-265
слід вважати таким, строк дії якого автоматично пролонгований
внаслідок продовження його виконання сторонами.
Договір N КД-265 належним чином виконувався обома сторонами
до 01.07.2003 року.
Стаття 392 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в
ред. 1963 р.), на яку послався Порт як на підставу припинення
договору N КД-265, містить перелік підстав припинення договору
доручення, однією з яких дійсно є скасування його довірителем, що
цілком зрозуміло, враховуючи фідуціарний характер цього виду
договору, однак вказана норма закону регулює лише відносини, що
виникають між сторонами договору доручення і аж ніяк не стосується
договору підряду, яким, як вказувалось вище, є договір N КД-265.
В якості додаткового підтвердження того, що договір N КД-265
є договором підряду слід також зазначити, що відповідно до ст. 386
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.) за
договором доручення повірений зобов'язується від імені та за
рахунок іншої сторони - довірителя здійснити певні юридичні дії,
тобто такі дії, які спричиняють виникнення, зміну або припинення
суб'єктивних прав та обов'язків довірителя (це, насамперед -
укладення угод). Однак, відповідно до умов договору N КД-265
позивач виконує комплекс робіт та послуг, а не здійснює юридичні
дії від імені та за рахунок Порту. Крім того, згідно з п. 2.1.2
договору N КД-265, на відміну від договору доручення,
АТЗТ "Транс-Порт" забезпечує виконання зобов'язань за договором
самостійно, силами свого персоналу та під свою відповідальність, а
не за рахунок та під відповідальність Порту, тобто виконання ним
робіт та надання послуг за договором N КД-265 не спричиняє
виникнення якихось прав та обов'язків перед третіми особами
безпосередньо для Порту. Перелічені умови договору N КД-265 не
відповідають вимогам, що висуваються до договору доручення, й є
характерними ознаками договору підряду.
Вказане означає, що Порт помилково вважає, що договір
N КД-265 є договором доручення, а тому його дія може бути
припинена в односторонньому порядку, внаслідок відмови довірителя
від договору.
Згідно із ст. 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.) зобов'язання повинні виконуватися
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, акта планування, договору, а при відсутності таких
вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, а
відповідно до ст. 162 цього ж Кодексу одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Таким чином, слід зазначити, що відповідно до законодавства,
чинного у червні - липні 2003 року, Порт в порушення вимог
ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в
ред. 1963 р.) в односторонньому порядку відмовився від виконання
зобов'язань за договором N КД-265.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.) в разі невиконання або неналежного
виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати
кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата
або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи,
які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Одностороння відмова Порту від виконання договору N КД-265
спричинила неможливість виконання договорів підприємствами, які
здійснюють спільну з Портом діяльність.
Всі вказані договори з підприємствами спільної з Портом
діяльності були чинними й належним чином виконувались їхніми
сторонами на момент односторонньої відмови Порту від виконання
зобов'язань за договором N КД-265.
Зазначене підтверджується фактом оплати позивачеві
контрагентами за цими договорами вартості відповідно виконаних
робіт або наданих послуг, а також листом підприємства "ГПК
Україна", вих. N 461 від 27.06.2003 р. Копія реєстру рахунків за
період з 01.07.2002 р. по 30.06.2003 р. за вказаними договорами,
копії цих рахунків та актів приймання-передачі виконаних робіт,
довідка про доходи позивача від надходжень за рахунок оплати
вартості робіт, послуг за договором N КД-265 та цими договорами, а
також витяг з руху коштів на банківському рахунку позивача наявні
в матеріалах справи. Згідно з вказаними документами та даними
регістрів бухгалтерського обліку доходи позивача по договору
N КД-265 та договорам спільної з Портом діяльності за рік їхньої
дії з 01.07.2002 р. по 30.06.2003 р. склали 4846986 грн. 60 коп.
Крім того, Портом 18.06.2003 р. на адресу підприємств
спільної діяльності був надісланий лист (вих. N 41-8/1266) з
пропозицією розірвати договори з позивачем та укласти аналогічні
угоди безпосередньо з портом у зв'язку з нібито закінченням строку
дії договору N КД-265, без вказівки на факт односторонньої відмови
Порту від виконання цього договору шляхом його скасування в
порушення вимог законодавства. Таким чином, Порт свідомо ввів в
оману підприємства спільної діяльності з метою дострокового
припинення ними дії чинних договорів з позивачем, й примусив
укласти аналогічні договори безпосередньо з Портом. За таких
обставин, всі підприємства спільної з Портом діяльності мусили з
01.07.2003 р. припинити виконання договорів, укладених ними з АТЗТ
"Транс-Порт".
Отже, внаслідок односторонніх неправомірних дій Порту були
безпідставно достроково припинені договірні відносини позивача з
підприємствами спільної з Портом діяльності, що призвело до втрати
позивачем доходів від виконання також цих договорів.
Враховуючи те, що за останні три роки дії договору N КД-265
та укладених з метою його реалізації договорів з підприємствами
спільної з Портом діяльності спостерігалася стала тенденція росту
доходів позивача від їх виконання, є всі підстави стверджувати, що
доходи позивача за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2004 р. від
виконання умов всіх вищевказаних договорів в будь-якому разі були
б не меншими за доходи, що отримані позивачем від їх виконання
протягом попереднього року, у разі належного виконання Портом умов
договору N КД-265.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що сума не
одержаних позивачем доходів, які він одержав би за півроку дії
договору N КД-265 та договорів з підприємствами спільної з Портом
діяльності з моменту односторонньої відмови Порту від виконання
договору N КД-265 з 01.07.2003 р. по 31.12.2003 р., якби
зобов'язання Порту за договором N КД-265 були виконані останнім в
повному обсязі, складає 2423493 грн. 30 коп.
(4846986 грн. 60 коп./2 = 2423493 грн. 30 коп.). Отже, розмір
збитків позивача у вигляді не одержаних доходів, що завдані йому
неправомірними діями Порту, й підлягають відшкодуванню Портом
становить 2423493 грн. 30 коп.
Слід також зазначити, що згідно з п. 7.1 договору N КД-265
він може бути достроково розірваний за вимогою будь-якої із
сторін, що заявлена не менш ніж за 60 днів до закінчення строку.
Однак договір N КД-265 не був достроково розірваний в порядку,
встановленому законодавством та самим договором, а отже, діяв до
31.12.2003 р. Лист Порту від 23.06.2003 р. про те, що він як
довіритель скасовує договір N КД-265, не є підставою для
припинення дії цього договору, оскільки, по-перше, не містить
вимогу щодо дострокового розірвання договору N КД-265, по-друге,
позивач не погодився з достроковим скасуванням дії договору, про
яку йшлося у вказаному листі і звернувся до Порту з листом, вих.
N 98 від 27.06.2003 р., в якому вказує на відсутність у Порта
правових підстав для розірвання договору N КД-265 й припинення
його дії внаслідок односторонньої відмови порту від його
виконання. Позивач також вказує в цьому листі, що він вважає
договір N КД-265 чинним до 31.12.2003 р. Порт не надав позивачеві
відповіді на вказаний лист. За таких обставин наявним є спір щодо
розірвання договору, який відповідно до вимог законодавства мав
бути вирішений лише в судовому порядку, однак Порт доказів
звернення до суду з відповідним позовом щодо дострокового
розірвання договору N КД-265 не надав. Таким чином, вказаний
договір не був достроково розірваний в порядку, передбаченому
законодавством й самим договором.
Отже, оскільки де-юре цей договір припинив свою дію у зв'язку
із закінченням строку дії (31.12.2003 р.), тобто з 01.01.2004 р.
За таких обставин, вимоги позивача є правомірними,
підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на
відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд В И Р І Ш И В:
1. Позовну зайву Акціонерного товариства закритого типу
"Транс-Порт" задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Одеський морський
торговельний порт" (м. Одеса, Митна площа, 1, код 01125666,
р/р 26004124091 в АКБ "МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь
Акціонерного товариства закритого типу "Транс-Порт" (м. Одеса,
вул. Приморська, 8 код 22449261, р/р 26006506428000 у ПУМБ
м. Одеси, МФО 328191) збитки у сумі 2423493 грн. 30 коп., витрати
по сплаті держмита у сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ судового
процесу у сумі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 13 квітня 2005 р.
Суддя Н.В.Рога