Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.12.2003 р.                                       Справа № 11/94
 
Господарський суд, розглянувши справу
 
за позовом  -  Української державної інноваційної компанії в особі
Херсонського регіонального відділення, м. Херсон
 
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "УУУ", м. Херсон
 
про стягнення 204047 грн. 35 коп.
 
суддя - при секретарі Б.
 
Представники сторін:
від позивача - присутні
від відповідача - присутні
 
Суть справи:  заявлено  вимоги про повернення інноваційної позики,
стягнення пені,  втрат від  інфляції,  трьох  відсотків  річних  в
зв'язку  з  невиконанням  відповідачем  зобов'язань  з  повернення
коштів.
 
В судовому  засіданні  представник  позивача  підтримала   позовні
вимоги.   Відповідач   проти   позову   заперечує,   вважаючи,  що
зобов'язання  вчасно  не  виконав  з-за  зміни  цін   на   насіння
соняшнику, однак прийняв заходів до погашення заборгованості перед
Державною інноваційною компанією за участю інших осіб.
 
Посилаючись на договори поруки № 1 від ХХ.10.2000 р.  та №  2  від
ХХ.10.2000   р.,  за  якими  поручителями  виконання  відповідачем
зобов'язань виступають асоціація "ААА" та ДП ДАК "ДДД" хлібна база
№ 1, позивач просить залучити цих осіб до участі у справі в якості
відповідачів, оскільки відповідно до ст. 192 ЦК УРСР ( 1798-12 ) (1798-12)
         у
випадку  невиконання зобов'язань боржник і поручитель відповідають
перед кредитором як солідарні боржники.
 
Відповідач вказує,  що  за  контрактом  №  2  від  ХХ.10.2000   р.
асоціація  "ААА" зобов'язалася сплатити Херсонському регіональному
відділенню за фірму "УУУ" заборгованість за інноваційною позикою в
сумі  127710  грн.  Листом  № 1 від ХХ.07.2001 р.  умови контракту
узгоджено з позивачем,  в зв'язку з чим відповідач  вважає,  що  в
позові  до  нього  має  бути  відмовлено,  так як відбувся перевід
боргу.
 
Волевиявленням позивача вирішується  -  чи  звертатися  з  позовом
безпосередньо до боржника,  чи до його поручителя, чи до одного та
іншого разом з метою стягнення коштів солідарно.  В залежності від
кола осіб,  до яких спрямовані вимоги,  позивач у відповідності до
ст.  22 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          викладає,  змінює  предмет  та
підстави  вимог.  Суд  не  вправі за позивача змінювати,  додавати
підстави вимог; в якості підстав вимог не заявлено статтей 191-192
ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  відповідно суд не взмозі змінити підстави
вимог та залучити до участі у справі в якості відповідачів  Хлібну
базу № 1 ДП ДАК "ДДД" та асоціацію "ААА". За відсутністю достатніх
підстав, передбачених ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , при розгляді
позову  за  визначеними  позивачем  предметом  та підставами,  суд
відхиляє клопотання відповідача про залучення до участі у справі в
якості   відповідачів   названих   осіб.   В   судовому  засіданні
оголошувалась перерва до 16-30 ХХ.12.2003 р.
 
Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення  представників
сторін, суд
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
За інноваційним  договором  №  8  від  ХХ.08.1996  р.   Херсонське
регіональне  відділення  Державного  інноваційного  фонду України,
правонаступником якого є позивач, зобов'язалось надати фірмі "ХХХ"
(відповідач)  12621000000 крб.  (126210 грн.) у реалізацію проекту
"Організація експериментальної ділянки по відробленню прогресивної
технології  виробництва  та  розливу  рафінованої рослинної олії з
застосуванням   установлення   агрегатованої    конструкції,    що
забезпечує   створення   виробничої   площі,   високої   ремонтної
придатності,  збільшеного виходу олії",  відповідач  зобов'язався,
використавши  кошти  на  виконання проекту,  повернути таку ж суму
коштів позивачеві в строк до ХХ.03.1998 р.  Додатковою угодою  від
ХХ.07.1998 р.  до інноваційного договору від ХХ.08.1996 р. сторони
змінили строк  виконання  відповідачем  зобов'язань  з  повернення
коштів, узгодивши його до ХХ.08.1999 р.
 
З позовною   заявою   до  суду  позивач  звернувся  ХХ.05.2002  р.
Позивачем заявлено до стягнення 125210 грн.  боргу при  твердженні
про відсутність спору щодо решти вимог - щодо 1000 грн.  (126210 -
125210).
 
Відповідач не надав доказів оплати на користь позивача
125210 грн.  На  підставі  ст.  161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки
відповідач не виконав зобов'язань з перерахування коштів  належним
чином і в установлений строк, 125210 грн. боргу підлягає стягненню
з відповідача на користь позивача.
 
Згідно зі ст.  214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          боржник,  який  прострочив
виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити на користь
кредитора поряд з сумою боргу втрати від інфляції та три  відсотки
річних від суми заборгованості за весь період прострочки виконання
зобов'язань.  Позивачем заявлено до стягнення 52585 грн.  20  коп.
втрат  в  зв'язку  з  інфляцією  за період прострочки відповідачем
зобов'язань з вересня 1999 р.  по січень 2002 р.,  розрахунок цієї
суми  з  виокремленням застосованих індексів інфляції,  наведено в
додатку до позовної заяви,  судом перевірено.  На підставі ст. 214
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         49454 грн. 95 коп. втрат в зв'язку з інфляцією
за період прострочки  з  листопада  1999  р.  по  січень  2002  р.
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо вимог
про стягнення втрат в зв'язку з інфляцією за вересень-жовтень 1999
р.  (3130,25  грн.) слід відмовити за необгрунтованістю,  оскільки
зазначена  за  позовом  ст.  214  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
           почала
передбачати  стягнення  втрат  в  зв'язку з інфляцією в редакції з
листопада 1999 р.,  інших  підстав  вимог  ніж за ст.  214 ЦК УРСР
( 1540-06  ) (1540-06)
         щодо стягнення цієї суми в 3130,25 грн.  позивачем не
заявлено, відповідно, судом не розширюються підстави вимог.
 
За 956 днів прострочки виконання зобов'язань з  ХХ.08.1999  р.  по
ХХ.04.2002  р.  позивачем  заявлено  до  стягнення 9576,06 грн.  в
якості 3%  річних від суми боргу.  Ця сума не  перевищує  дійсного
результату арифметичних дій з отримання 3%  річних від 125210 грн.
за 956 днів прострочки (125210 х 0,03) / 365 х 956 = 9838,42 грн.)
9576,06 грн. в якості 3% річних підлягають стягненню з відповідача
на користь позивача на підставі ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 16682,09  грн.
пені,   нарахованої  за  період  прострочки  з  ХХ.10.2001  р.  по
ХХ.04.2002 р.
 
При зверненні до суду з позовом ХХ.05.2002 р.  необгрунтованими за
ст.  80  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
         в зв'язку з пропуском скороченого
шестимісячного строку позовної давності щодо вимог  про  стягнення
пені, передбаченого ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , є вимоги щодо пені
за період до ХХ.11.2001 р.
 
Відповідальність боржника у вигляді пені в розмірі 0,5%  від  суми
заборгованості   за  кожен  день  прострочки  передбачена  п.  8.3
договору.  Позивачем  заявлено  вимоги  про   стягнення   пені   з
врахуванням    обмежень,   встановлених   Законом   України   "Про
відповідальність за невиконання грошових зобов'язань" (  543/96-ВР
)(не  більше  подвійної  облікової  ставки НБУ).  Обгрунтованими є
вимоги про стягнення пені  в  межах  скороченого  строку  позовної
давності в сумі 10672,01 грн. за наступним розрахунком:
 
- з ХХ.11.2001 р. по ХХ.12.2001 р. - ставка НБУ - 15%, 11 днів 15%
х 2 : 365 дн. х 125210 грн. : 100% х 11 дн. = 1132,04 грн.
 
- з ХХ.12.2001 р.  по ХХ.03.2002 р.  - ставка НБУ - 12,5%, 91 день
12,5%  х 2 : 365 дн. х 125210 грн.: 100% х 91 дн. = 7804,18 грн. -
з ХХ.03.2002 р.  по ХХ.04.2002 р.  - ставка НБУ - 11,5%,  22  днів
11,5% х 2 : 365 дн. х 125210 грн. : 100% х 22 дн. = 1735,79 грн.
 
Всьго пені:  1132,04  +  7804,18  + 1735,79 = 10672,01 грн.  Позов
задовольняється на 95,52% (125210 + 49454,95 + 9576,06 + 10672,01)
/  204047,35  відповідно  95,52%  судових  витрат  - з держмита та
інформаційно-технічного  забезпечення  господарського  процесу   -
відносяться на відповідача, решта на позивача.
 
Заперечення відповідача спростовуються викладеною оцінкою відносин
сторін, а також наступним.
 
Контракт № 1 від ХХ.10.2000  р.,  укладений  між  відповідачем  та
асоціацією  "ААА",  не є за правовою природою переводом боргу (ст.
201 ЦК УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
        );  поряд  з  іншими  умовами  контракту
Аерокосмічна  асоціація за його змістом зобов'язалась перед фірмою
"УУУ" погасити борг  перед  Херсонським  регіональним  відділенням
державної  інноваційної  компанії в сумі 127710 грн.,  фірма "УУУ"
зобов'язалась  переоформити  на  асоціацію  патент  на  реєстрацію
дезінтегратора.  Неналежне  виконання асоціацією "ААА" зобов'язань
за контрактом № 1,  про що стверджує відповідач,  є підставою  (за
процесуальним  змістом)  для  ініціювання фірмою "УУУ" позову щодо
стягнення збитків,  т.і.  (за наявності  таких),  але  -  ні  таке
неналежне  виконання зобов'язань,  ні саме існування контракту № 1
за його невиконання  асоціацією,  не  звільняють  відповідача  від
позовних вимог, що розглядаються.
 
Не може  бути  прийнятим  в  якості  доказу  узгодження  позивачем
зазначеного контракту як переводу боргу лист №  1  від  ХХ.07.2001
р.,  датований  через  10  місяців  після контракту № 1,  оскільки
буквально  за  змістом  листа  позивач  не  має  заперечень  проти
погашення  боргу саме відповідачем у будь-який спосіб,  з листа не
слідує,  що  позивач  давав  згоду  на  перевід  боргу  у  спірних
відносинах.
 
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 84 ГПК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        , суд
 
                             ВИРІШИВ:
 
1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна
фірма  "УУУ",  на  користь Державної інноваційної компанії в особі
Херсонського  регіонального   відділення   Української   державної
інноваційної компанії, 125210 грн. боргу, 49454 грн. 95 коп. втрат
в зв'язку з інфляцією,  9576  грн.  06  коп.  в  якості  відсотків
річних,  10672 грн.  01 коп.  пені,  1623 грн.  84 коп.  витрат зі
сплати держмита, 112 грн. 71 коп. витрат з інформаційно-технічного
забезпечення   судового   процесу.  Наказ  видати  після  набрання
рішенням законої сили.
 
2. В решті позову відмовити.