Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2003 р.
Господарський суд, розглянувши справу за позовом - Української
державної інноваційної компанії в особі Н-ського регіонального
відділення, м. Н-ськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м. Н-ськ
про стягнення 204047 грн. 35 коп.
Представники сторін:
від позивача - присутній
від відповідача - присутній
СУТЬ СПРАВИ:
заявлено вимоги про повернення інноваційної позики, стягнення
пені, втрат від інфляції, трьох відсотків річних в зв'язку з
невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення коштів.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні
вимоги. Відповідач проти позову заперечує, вважаючи, що
зобов'язання вчасно не виконав з-за зміни цін на насіння
соняшнику, однак прийняв заходів до погашення заборгованості перед
Державною інноваційною компанією за участю інших осіб.
Посилаючись на договори поруки N Х від ХХ.10.2000 р. та N Х0 від
ХХ.10.2000 р., за якими поручителями виконання відповідачем
зобов'язань виступають "ZZZ" та ДП ДАК "YYY" хлібна база N Х5,
позивач просить залучити цих осіб до участі у справі в якості
відповідачів, оскільки відповідно до ст. 192 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
у
випадку невиконання зобов'язань боржник і поручитель відповідають
перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідач вказує, що за контрактом N ХХХ2 від ХХ.10.2000 р. "ZZZ"
зобов'язалася сплатити Н-ському регіональному відділенню за фірму
"ХХХ" заборгованість за інноваційною позикою в сумі 127710 грн.
Листом N ХХХ5 від ХХ.07.2001 р. умови контракту узгоджено з
позивачем, в зв'язку з чим відповідач вважає, що в позові до нього
має бути відмовлено, так як відбувся перевід боргу.
Волевиявленням позивача вирішується - чи звертатися з позовом
безпосередньо до боржника, чи до його поручителя, чи до одного та
іншого разом з метою стягнення коштів солідарно. В залежності від
кола осіб, до яких спрямовані вимоги, позивач у відповідності до
ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
викладає, змінює предмет та
підстави вимог. Суд не вправі за позивача змінювати, додавати
підстави вимог; в якості підстав вимог не заявлено статтей 191-192
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно суд не в змозі змінити підстави
вимог та залучити до участі у справі в якості відповідачів Хлібну
базу N Х5 ДП ДАК "YYY" та "ZZZ". За відсутністю достатніх підстав,
передбачених ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, при розгляді позову
за визначеними позивачем предметом та підставами, суд відхиляє
клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості
відповідачів названих осіб. В судовому засіданні оголошувалась
перерва до 16.30 ХХ.12.2003 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
За інноваційним договором N ХХХ8 від ХХ.08.1996 р. Н-ське
регіональне відділення Державного інноваційного фонду України,
правонаступником якого є позивач, зобов'язалось надати фірмі "ХХХ"
(відповідач) 12621000000 крб. (126210 грн.) у реалізацію проекту
"Організація експериментальної ділянки по відробленню прогресивної
технології виробництва та розливу рафінованої рослинної олії з
застосуванням установлення агрегатованої конструкції, що
забезпечує створення виробничої площі, високої ремонтної
придатності, збільшеного виходу олії", відповідач зобов'язався,
використавши кошти на виконання проекту, повернути таку ж суму
коштів позивачеві в строк до ХХ.03.1998 р. Додатковою угодою від
ХХ.07.1998 р. до інноваційного договору від ХХ.08.1996 р. сторони
змінили строк виконання відповідачем зобов'язань з повернення
коштів, узгодивши його до ХХ.08.1999 р.
З позовною заявою до суду позивач звернувся ХХ.05.2002 р.
Позивачем заявлено до стягнення 125210 грн. боргу при твердженні
про відсутність спору щодо решти вимог - щодо 1000 грн. (126210 -
125210).
Відповідач не надав доказів оплати на користь позивача 125210 грн.
На підставі ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки відповідач не
виконав зобов'язань з перерахування коштів належним чином і в
установлений строк, 125210 грн. боргу підлягає стягненню з
відповідача на користь позивача.
Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити на користь
кредитора поряд з сумою боргу втрати від інфляції та три відсотки
річних від суми заборгованості за весь період прострочки виконання
зобов'язань. Позивачем заявлено до стягнення 52585 грн. 20 коп.
втрат в зв'язку з інфляцією за період прострочки відповідачем
зобов'язань з вересня 1999 р. по січень 2002 р., розрахунок цієї
суми з виокремленням застосованих індексів інфляції, наведено в
додатку до позовної заяви, судом перевірено. На підставі ст. 214
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
49454 грн. 95 коп. втрат в зв'язку з інфляцією
за період прострочки з листопада 1999 р. по січень 2002 р.
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо вимог
про стягнення втрат в зв'язку з інфляцією за вересень-жовтень 1999
р. (3130,25 грн.) слід відмовити за необгрунтованістю, оскільки
зазначена за позовом ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
почала
передбачати стягнення втрат в зв'язку з інфляцією в редакції з
листопада 1999 р., інших підстав вимог ніж за ст. 214 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
щодо стягнення цієї суми в 3130,25 грн. позивачем не
заявлено, відповідно, судом не розширюються підстави вимог.
За 956 днів прострочки виконання зобов'язань з ХХ.08.1999 р. по
ХХ.04.2002 р. позивачем заявлено до стягнення 9576,06 грн. в
якості 3% річних від суми боргу. Ця сума не перевищує дійсного
результату арифметичних дій з отримання 3% річних від 125210 грн.
за 956 днів прострочки (125210 х 0,03) (365 х 956 = 9838,42 грн.)
9576,06 грн. в якості 3% річних підлягають стягненню з відповідача
на користь позивача на підставі ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 16682,09 грн.
пені, нарахованої за період прострочки з ХХ.10.2001 р. по
ХХ.04.2002 р.
При зверненні до суду з позовом ХХ.05.2002 р. необгрунтованими за
ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в зв'язку з пропуском скороченого
шестимісячного строку позовної давності щодо вимог про стягнення
пені, передбаченого ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, є вимоги щодо пені
за період до ХХ.11.2001 р.
Відповідальність боржника у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми
заборгованості за кожен день прострочки передбачена п. 8.3
договору. Позивачем заявлено вимоги про стягнення пені з
врахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про
відповідальність за невиконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
(не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Обгрунтованими є вимоги про стягнення пені в межах скороченого
строку позовної давності в сумі 10672,01 грн. за наступним
розрахунком:
- з ХХ.11.2001 р. по ХХ.12.2001 р. - ставка НБУ - 15%, 11 днів 15%
х 2 : 365 дн. х 125210 грн. : 100% х 11 дн. = 1132,04 грн.
- з ХХ.12.2001 р. по ХХ.03.2002 р. - ставка НБУ - 12,5%, 91 день
12,5% х 2 : 365 дн. х 125210 грн. : 100% х 91 дн. = 7804,18 грн.
- з ХХ.03.2002 р. по ХХ.04.2002 р. - ставка НБУ - 11,5%, 22 днів
11,5% х 2 : 365 дн. х 125210 грн. : 100% х 22 дн. = 1735,79 грн.
Всьго пені: 1132,04 + 7804,18 + 1735,79 = 10672,01 грн.
Позов задовольняється на 95,52%
(125210 + 49454,95 + 9576,06 + 10672,01) / 204047,35
відповідно 95,52% судових витрат - з держмита та інформаційно-
технічного забезпечення господарського процесу - відносяться на
відповідача, решта на позивача.
Заперечення відповідача спростовуються викладеною оцінкою відносин
сторін, а також наступним.
Контракт N ХХХ2 від ХХ.10.2000 р., укладений між відповідачем та
"ZZZ", не є за правовою природою переводом боргу (ст. 201 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
); поряд з іншими умовами контракту "ZZZ" за його
змістом зобов'язалась перед фірмою "ХХХ" погасити борг перед
Н-ським регіональним відділенням державної інноваційної компанії в
сумі 127710 грн., фірма "ХХХ" зобов'язалась переоформити на
асоціацію патент на реєстрацію дезінтегратора. Неналежне виконання
"ZZZ" зобов'язань за контрактом N ХХХ2, про що стверджує
відповідач, є підставою (за процесуальним змістом) для ініціювання
фірмою "ХХХ" позову щодо стягнення збитків, т. і. (за наявності
таких), але - ні таке неналежне виконання зобов'язань, ні саме
існування контракту N ХХХ2 за його невиконання асоціацією, не
звільняють відповідача від позовних вимог, що розглядаються.
Не може бути прийнятим в якості доказу узгодження позивачем
зазначеного контракту як переводу боргу лист N ХХХ5 від ХХ.07.2001
р., датований через 10 місяців після контракту N ХХХ2, оскільки
буквально за змістом листа позивач не має заперечень проти
погашення боргу саме відповідачем у будь-який спосіб, з листа не
слідує, що позивач давав згоду на перевід боргу у спірних
відносинах.
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРІШИВ:
1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м.
Н-ськ, вул. К-ва, 88, кв. 99, на користь Державної інноваційної
компанії в особі Н-ського регіонального відділення Української
державної інноваційної компанії, м. Н-ськ, бул. К-ий, 111, 125210
грн. боргу, 49454 грн. 95 коп. втрат в зв'язку з інфляцією, 9576
грн. 06 коп. в якості відсотків річних, 10672 грн. 01 коп. пені,
1623 грн. 84 коп. витрат зі сплати держмита, 112 грн. 71 коп.
витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законої сили.
2. В решті позову відмовити.