Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2003 р.
За позовом приватного підприємства "ХХХ"
до державної податкової інспекції у м. Черкаси,
відділення Державного казначейства м. Черкаси
і управління Державного казначейства в Черкаській області
про стягнення коштів державного бюджету в сумі 194714 грн.,18 коп.
Представники сторін:
від позивача присутні
від першого відповідача: присутній
від другого відповідача: присутній
від третього відповідача: присутній
Суть спору:
В позові позивач заявив вимогу про стягнення коштів бюджету в сумі
210938 грн. 76 коп., у т. ч. 103199 грн. бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість (далі - ПДВ) і 107739 грн. 76 коп.
процентів, нарахованих на суму цієї бюджетної заборгованості.
В обгрунтування заявлених вимог позивач вказав на невідшкодування
відповідачем в установлений чинним законодавством строк суми ПДВ,
заявленої позивачем до відшкодування за поданою ним відповідачу
ХХ.06.2000 р. податковою декларацією з ПДВ за травень 2000 р.
За заявою від ХХ. 09. 2003 р. N Х7 позивач зменшив розмір позовних
вимог з 210938 грн. 76 коп. до 207003 грн. 06 коп. за рахунок
зменшення стягуваної суми і процентів з 107739 грн. 76 коп. до
103804 грн. 06 коп.
За заявою від ХХ. 09. 2003 р. N Х8 позивач зменшив розмір позовних
вимог з 207003 грн. 06 коп. до 194714 грн. 18 коп. за рахунок
зменшення стягуваної суми процентів з 103804 грн. 06 коп. до
91515 грн. 18 коп.
Перший відповідач проти позову заперечив, пославшись при цьому
закінчення граничного строку подання заяви на відшкодування
податків, встановленого п. п. 15. 3. 1 п. 15. 3 ст. 15 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Другий і третій відповідачі проти позову заперечили, зазначивши
при цьому, що стягувана сума ПДВ не була відшкодована позивачу у
зв'язку з ненаданням відповідного висновку першим відповідачем.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення
представників сторін суд встановив наступне.
ХХ червня 2000 р. позивач подав відповідачу податкову декларацію з
ПДВ за травень 2000 р., за якою заявив до відшкодування із
Державного бюджету України шляхом зарахування в рахунок майбутніх
платежів з ПДВ 103371 грн. цього податку.
Відповідач правильність визначених позивачем і заявлених ним до
відшкодування ним сум ПДВ не заперечив.
Відповідно до п. п. 7. 7. 3 п. 7. 7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначена платником
податку в установленому цим Законом порядку і заявлена в
податковій декларації до відшкодування сума ПДВ підлягає
відшкодуванню платнику податку протягом місяця, наступного після
подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані
тільки податкової декларації за звітний період.
Отже, право на відшкодування 103371 грн. ПДВ за податковою
декларацією з цього податку за травень 2000 р. у позивача виникло
з ХХ. 07. 2000 р.
Відповідач вказану суму ПДВ в строк, установлений п. п. 7. 7. 3
п. 7. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не відшкодував, у зв'язку з чим виникла бюджетна
заборгованість перед позивачем в сумі 103371 грн.
Станом на ХХ.12.2002 р. і на ХХ.03.2003 р. внаслідок
зарахування в рахунок відшкодування позивачу ПДВ його чергових
платежів з цього податку сума бюджетної заборгованості зменшилася
відповідно до 103369 грн. 24 коп. та до 103199 грн.
Підпункт 15.3.1 пункту 5.3 статті 15 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань, платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає, що заяви
на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових
платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених
законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за
днем здійснення такої переплати або отримання права на таке
відшкодування.
Зміст приведеної норми в контексті всієї ст. 15 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
означає, що
право платника податків на відшкодування останніх у випадках,
передбачених законами, обмежено строком давності у 1095 днів з
дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.
Стосовно стягуваної суми бюджетної заборгованості, право на
отримання якої у позивача виникло ХХ.07.2000 р., вказаний вище
строк давності закінчився відповідно ХХ.07.2003 р., тобто до
ХХ.07.2003 р. - дня подання позивачем позову.
Вимога про стягнення процентів є додатковою вимогою по відношенню
до вимоги про стягнення суми бюджетної заборгованості, тому
закінчення строку давності для отримання бюджетного відшкодування
означає закінчення стоку давності і для сплати процентів.
Таким чином, у зв'язку із закінченням строку давності для
отримання позивачем бюджетного відшкодування та процентів,
нарахованих з суми бюджетної заборгованості позов задоволенню не
підлягає.
З ХХ.09.2003 р. по ХХ.09.2003 р. в засіданні суду оголошувалась
перерва.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у позові повністю.