Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2003 року
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю
Виробничого об'єднання "ХХХ" (м. Дніпропетровськ)
До відповідача 1: відкритого акціонерного товариства "УУУ"
(м. Павлоград, Дніпропетровська обл.)
відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "ААА"" (м.
Павлоград, Дніпропетровська обл.)
відповідача 3: закритого акціонерного товариства науково-
виробниче підприємство "ВВВ" (м. Дніпропетровськ)
Про визнання угоди переводу боргу недійсною
Представники:
Від позивача: присутні
Від відповідача 1: присутні;
Від відповідача 2: не з'явився;
Від відповідача 3: присутні.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання
"ХХХ" (м. Дніпропетровськ) просить визнати недійсним договір
переводу боргу від ХХ.09.1997 р., укладений між закритим
акціонерним товариством науково-виробняче підприємство "ВВВ" (м.
Дніпропетровськ) та відкритим акціонерним товариством "УУУ" (м.
Павлоград, Дніпропетровська обл.).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за спірним договором
закрите акціонерне товариство науково-внробниче підприємство "ВВВ"
передало відкритому акціонерному товариству "УУУ" зобов'язання по
виконанню договору про сумісну виробничо-фінансову діяльність від
ХХ.07.1995р., укладеного між відкритим акціонерним товариством
"ССС" та первісним боржником - закритим акціонерним товариством
науково-виробниче підприємство "ВВВ". Враховуючи правову природу
договору про сумісну діяльність, позивач вважає за неможливе
виникнення заборгованості закритого акціонерного товариства
науково-виробниче підприємство "ВВВ" перед відкритим акціонерним
товариством "ССС" внаслідок їх спільної діяльності на підставі
спірного договору.
Порушення своїх прав укладенням оспорюваної угоди позивач
обгрунтував тим, що є кредитором відкритого акціонерного
товариства "УУУ", по відношенню до якого порушено провадження у
справі про банкрутство; вимоги позивача, як кредитора, заключені в
реєстр вимог кредиторів. Грошові вимоги до відкритого акціонерного
товариства "УУУ" заявлені також відкритим акціонерним товариством
"ССС" на суму неоплачених векселів, що емітовані відкритим
акціонерним товариством "УУУ" в рахунок "ССС" в розмірі 15231, 99
грн. відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг N 9 від
ХХ.11.1995 р., N 1 від ХХ.12.1995 р., N 3 від ХХ.01.1996 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перевід боржником свого боргу на іншу особу можливий лише за
згодою кредитора. Спірний Договір містить посилання на згоду
кредитора на перевід боргу, викладену в листі N 2 від ХХ.09.1997
р. (п. 2 спірного Договору). В матеріали справи відповідачем 2
надана копія відповідного повідомлення.
Відповідно до п. 4 спірного Договору закрите акціонерне
товариство науково-виробниче підприємство "ВВВ" зобов'язане
передати відкритому акціонерному товариству "УУУ" документи, що
підтверджують дійсність вимоги по виконанню зобов'язань, а саме:
договір про сумісну виробничо-фінансову діяльність від ХХ.07.1995
р. та рахунки.
За актами приймання-передачі первісних документів до спірного
Договору від 30.09.1997 р. та від 02.10.1997 р. закрите акціонерне
товариство науково-виробниче підприємство "ВВВ" передало
відкритому акціонерному товариству "УУУ" Генеральний договір про
сумісну виробничо-фінансову діяльність від ХХ.07.1995 р., акти
приймання передачі наданих послуг за 1995-1996 р. р. на загальну
суму відповідно 829997,58 грн. та 15231,99 грн.
Генеральний договір N 8 про сумісну виробничо-фінансову
діяльність від ХХ.07.1995 р. (надалі - Генеральний договір),
укладений між закритим акціонерним товариством науково-виробниче
підприємство "ВВВ" та відкритим акціонерним товариством "УУУ", за
яким виникла заборгованість, що є предметом спірного Договору
переводу боргу, передбачає, зокрема, сумісну виробничогосподарську
діяльність на підставі забезпечення фінансової підтримки одне
одного, надання інформаційних, виробничих, транспортних послуг. В
процесі співробітництва сторони здійснюють взаємні поставки
обладнання, матеріалів, надають в оренду виробничі площі та
обладнання, виконують різного роду взаємні послуги (п. 1.1. п.
1.2. Договору). Розділ 2 Генерального договору передбачає права та
обов'язки кожної сторони. Серед обов'язків відкритого акціонерного
товариства "ССС" п. 2.3, Генерального договору передбачає подачу
газу, електроенергії, води та теплоносія у взаемопогоджених
обсягах та за рахунок коштів закритого акціонерного товариства
науково-виробниче підприємство "УУУ". Взаєморозрахунки між
сторонами здійснюються шляхом перерахування коштів на відповідні
рахунки в банках або на бартерній основі (п. 3.1. Генерального
договору).
Відповідно до ст. 4 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні
права та обов'язки виникають як із угод, передбачених законом, так
і з інших угод, хоч і не передбачених законом, але які йому не
суперечать. Господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначати свої
взаємовідносини через угоди, навіть якщо укладення таких угод
безпосередньо законодавством не передбачено. За змістом
Генеральний договір виходить за межі норм ЦК Української РСР (ст.
ст. 430-434) ( 1540-06 ) (1540-06)
, що регулюють сумісну діяльність, тому
твердження позивача щодо неможливості виникнення зобов'язань
однієї сторони перед іншою та, відповідно, боргу за Генеральним
договором є безпідставним та таким, що не грунтується на
законодавстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведена
обставина відсутності боргу закритого акціонерного товариства
науково-виробниче підприємство "ВВВ" перед відкритим акціонерним
товариством "УУУ", який є предметом переводу за спірним Договором.
Правова оцінка спірному Договору вже давалася рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від ХХ.09.2002 р. у
справі N 0/000. Зокрема, судом встановлено, що відкрите акціонерне
товариство "УУУ" прийняло від закритого акціонерного товариства
науково-виробниче підприємство "УУУ" на підставі договору переводу
боргу від ХХ.09.1997 р. заборгованість в сумі 829997,58 грн. та
додаткової угоди від ХХ.10.1997 р. до вказаного договору в сумі
15231,99 грн. та розрахувалося з кредитором - відкритим
акціонерним товариством "ССС" шляхом видачі векселів. Суд не
знайшов достатніх підстав для визнання спірного Договору
недійсним, про що безпосередньо зазначено в рішенні суду.
Погашения боргу, який виник в зв'язку з укладенням спірного
договору, Відкрите акціонерне товариство "УУУ" виробничу
діяльність не проводить та не має достатніх ліквідних засобів для
задоволення всіх вимог кредиторів. Позивач є акціонером відкритого
акціонерного товариства "УУУ". З огляду на викладене, будь-які дії
по відношенню до відкритого акціонерного товариства "УУУ"
зачіпають законні права та інтереси позивача.
Відповідач 1 надав відзив на позов, яким позовні вимоги не
визнав. Відповідач 1 вважає, що укладення спірного договору
стосується безпосередньо відкритого акціонерного товариства "УУУ",
відкритого акціонерного товариства "ССС" та закритого акціонерного
товариства науково-виробниче підприємство "ВВВ", тому позивач не
може ініціювати в суді визнання спірного договору недійсним.
Відповідач 1 в порядку розрахунків з відповідачем 3 за здійснене
останнім переобладнання виробництва взяв на себе зобов'язання по
погашенню боргу відповідача 3 перед відповідачем 2. Рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від ХХ.09.2002 р. у
справі N 0/000, яке набрало чинності, встановлений факт дійсності
спірного договору.
Відповідач 2 надав відзив на позов, яким проти позову
заперечує. Відповідач 2 вважає, що спірний договір не порушує прав
та законних інтересів позивача. Відповідачем 2, як кредитором
закритого акціонерного товариства науково-виробниче підприємство
"Еней", надано згоду на укладення спірного договору про передачу
боргу, який виник у закритого акціонерного товариства
наукововиробниче підприємство "ВВВ" перед відповідачем 2, в тому
числі і за Генеральним договором "Про сумісну виробничо-фінансову
діяльність від ХХ.07.1995 р.", за придбані енергоносії. Рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від ХХ.09.2002 р. у
справі N 0/000, яке набрало чинності, встановлений факт дійсності
спірного договору.
Відповідач 3 надав відзив на позов, яким позовні вимоги не
визнав. Відповідач 3 заперечує право позивача на звернення з даним
позовом до господарського суду, оскільки не вбачає порушення його
прав. Питання дійсності спірного договору було предметом судового
розгляду та обставина його дійсності встановлена рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від ХХ.09.2002 р. у
справі N 0/000.
Позивач заявив клопотання додатково зобов'язати відповідачів
по справі надати документи, вказані в ухвалі господарського суду
від ХХ.06.2003 р., які можуть підтверджувати правову позицію
відповідачів.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу
технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,
господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 1997 року закрите акціонерне товариство
наукововиробниче підприємство "ВВВ" (м. Дніпропетровськ) та
відкрите акціонерне товариство "УУУ" (м. Павлоград,
Дніпропетровська обл.) уклали договір переводу боргу (надалі -
спірний Договір), відповідно до умов якого закрите акціонерне
товариство наукововиробниче підприємство "ВВВ" передає, а відкрите
акціонерне товариство "УУУ" приймає на себе зобов'язання по
виконанню договору про сумісну виробничо-фінансову діяльність від
ХХ.07.1995 р., укладеного між відкритим акціонерним, товариством
"ССС" та закритим акціонерним товариством науково-виробниче
підприємство "ВВВ", а саме зобов'язання по погашенню боргу в
розмірі 829997,58 грн. відповідно до акту звірки взаємних
розрахунків між відкритим акціонерним товариством "ССС" та
закритим акціонерним товариством науково-виробниче підприємство
"ВВВ" від ХХ.05.1997 р. (п. 1, п. 3 спірного Договору).
ХХ жовтня 1997 року сторони спірного Договору уклали
додаткову угоду - до спірного Договору, відповідно до якої закрите
акціонерне товариство науково-виробниче підприємство "ВВВ"
передає, а відкрите акціонерне товариство "УУУ" додатково до
раніше прийнятих зобов'язань приймає на себе зобов'язання з
погашення суми боргу закритого акціонерного товариства
наукововиробниче підприємство "БББ" перед відкритим акціонерним
товариством "УУУ".
Враховуючи викладене, не підлягають задоволенню позовні
вимоги щодо визнання недійсним договору переводу боргу від
ХХ.09.1997 р., укладеного між закритим акціонерним товариством
науково-виробниче підприємство "ВВВ" та відкритим акціонерним
товариством "ВВВ".
Не можуть бути прийняті доводи відповідачів з приводу
відсутності права позивача на звернення з позовом до
господарського суду, оскільки позивач не є стороною спірного
Договору та кредитором боргу, перевід якого здійснено за спірним
Договором, тому не може мати місця порушення його прав та
інтересів, як такі, що не грунтуються на законодавстві. Чинне
законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у
справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними. Відповідно до ст.
2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує справи за
позовними заявами будь-яких підприємств та організацій, які
звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та
охоронюваних законом інтересів.
Не підлягає задоволенню клопотання позивача додатково
зобов'язати відповідачів по справі надати документи, вказані в
ухвалі господарського суду від ХХ.06.2003 р., які можуть
підтверджувати правову позицію відповідачів. Як зазначає сам
позивач, суд вже зобов'язував відповідачів надати певні документи.
Крім того, господарський суд вирішує спір в межах строків,
встановлених ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В процесі розгляду справи від відповідачів неодноразово
витребовувалися первісні документи в підтвердження виникнення
боргу на підставі Генерального договору, який переведено на
відповідача 1 спірним Договором (акти приймання-передачі послуг,
рахунки). Представники відповідачів послалися на їх відсутність в
зв'язку з закінченням терміну зберігання. Відповідач 1 усно
зазначив, що первісні документи з фінансово-господарської
діяльності неодноразово виймалися відповідними державними
органами, при цьому в описі документів, що вийняті перелік всіх
документів не здійснювався, а вказувалися лише номери підшитих
листів. Відповідач 3 надав акти списання документів, за якими
закінчився строк зберігання, за 1996 - 1998 роки та видаткову
накладну в підтвердження іх передачі в макулатуру. Ненадання
відповідачами належних доказів про знищення первісних документів
не може заперечувати обставину існування боргу, поки належними
доказами не доведене інше. Оскільки обставиною відсутності боргу
обгрунтовані позовні вимоги, цю обставину відповідно до ст. 33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
має доводити позивач.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 6, 48, 201, 430-434 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 1, 2, 33, 34, 35, 49, 69, 82-
84 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах - відмовити.
Витрати у справі віднести на позивача.