Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
УХВАЛА
20.11.2002 р.
За заявою М-ського морського торговельного порту;
До ВДВС Г-ського районного управління юстиції м. Києва;
ТОВ "ХХХ";
Про визнання постанови державного виконавця про повернення
виконавчого документа від ХХ.08.2002 р. стягувачеві незаконною та
зобов'язання органу Державної виконавчої служби відновити
виконавче провадження.
Представники:
Від заявника Присутні
Від ВДВС не з'явився;
Від ТОВ "ХХХ" не з'явився.
Розгляд заяви, в порядку статті 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, був
відкладений з ХХ.10.2002 р. до ХХ.11.2002 р.
Обставини справи:
Заявник звернувся до суду із скаргою на дії органу Державної
виконавчої служби, в якій просить визнати постанову ВДВС Г-ського
районного управління юстиції м. Києва від ХХ.08.2002 р. про
повернення виконавчого документа стягувачеві незаконною та
зобов'язати ВДВС Г-ського районного управління юстиції в м. Києві
поновити виконавче провадження згідно з наказом суду від
ХХ.12.2001 р. № 2, з мотивів, вказаних в заяві.
ВДВС Г-ського районного управління юстиції в м. Києві та ТОВ "ХХХ"
повноважних представників в судове засідання не направили,
незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, письмові
пояснення по суті поданої позивачем скарги не надали. Суд,
враховуючи положення статті 121-2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вважає можливим розглянути скаргу без
участі представника органу державної виконавчої служби.
Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах
справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив:
Рішенням Господарського суду міста Києва від ХХ.10.2001 р. по
справі № 000 за позовом М-ського морського торгівельного порту до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" про стягнення з
останнього 423 983,36 грн. позов задоволений, з відповідача на
користь позивача стягнуто 626 703,33 грн. заборгованості, 71563,70
грн. пені, 1 700,00 грн. витрат по сплаті держмита та 69,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про
що виданий наказ про примусове виконання рішення.
Ухвалою суду від ХХ.12.2001 р. виправлена описка, допущена в
резолютивній частині рішення № 000 від ХХ.10.2001 р., та видано
наказ про її примусове виконання.
ХХ.01.2002 р. Миколаївський морський торговельний порт звернувся
до ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві з
заявою про примусове виконання рішення Господарського суду міста
Києва від ХХ.10.2001 р. № 000 з доданим до заяви наказом суду про
примусове виконання рішення.
Виконавчим провадженням, відповідно до статті 1 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, визнається сукупність дій
органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання
рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у
спосіб та в межах повноважень, визначених Законом, іншими
нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону
та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону
підлягають примусовому виконанню.
Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема
рішення, ухвали, постанови господарських судів (стаття 3 Закону).
Як визначено пунктом 1 статті 18 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець відкриває виконавче
провадження за заявою стягувача або його представника про
примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа.
Постановою ВДВС Г-ського районного управління юстиції м. Києва від
ХХ.03.2002 р. відкрите виконавче провадження по примусовому
виконанню рішення згідно з наказом № 000 від ХХ.12.2001 р.
На виконання рішення суду ВДВС Г-ського районного управління
юстиції м. Києва були зроблені запити до відповідних установ з
метою з'ясування наявності майна та грошових коштів у боржника.
Відповідно до листів АКБ "ААА" від ХХ.07.2002 р. № 1, АБ "ВВВ" від
ХХ.08.2002 р. № 7, ВАТ "ЕЕЕ" від ХХ.07.2002 р. № 2, АКБ "ГГГ" від
ХХ.07.2002 р. № 1 постанови ВДВС Г-ського районного управління
юстиції м. Києва про арешт коштів на рахунках боржника повернені
без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.
Листом від ХХ.03.2002 р. № 1 Управління Державної автомобільної
інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ
України м. Києва повідомлено ВДВС Г-ського районного управління
юстиції м. Києва про те, що транспортних засобів за ТОВ "ХХХ" не
зареєстровано.
Згідно з листом Київського міського бюро технічної інвентаризації
та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від
ХХ.05.2002 р. № 8 ВДВС Г-ського РУЮ м. Києва повідомлене про те,
що станом на ХХ.05.2002 р. за ТОВ "ХХХ" зареєстрований цілісний
майновий комплекс загальною площею 4 613,7 кв. м. по вул. С-ській,
5, що у м. Києві.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець зобов'язаний вживати заходів
примусового виконання рішень, встановлених цим Законом,
неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має
право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, вилучати,
передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в
порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, при здійсненні виконавчого провадження по примусовому
виконанню рішення № 000 державний виконавець ВДВС Г-ського РУЮ м.
Києва після отримання від Київського міського бюро технічної
інвентаризації та реєстрації листа про те, що за ТОВ "ХХХ"
зареєстрований цілісний майновий комплекс по вул. С-ській, що у м.
Києві, ВДВС Г-ського РУЮ м. Києва повинен був з метою забезпечення
збереження майна боржника винести постанову про накладення арешту
на вищезазначене майно, останнім цього зроблено не було.
Отже, ВДВС Г-ського районного управління юстиції м. Києва
здійснено не всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного
виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання
рішення, а тому постанова ВДВС Г-ського районного управління
юстиції м. Києва від ХХ.08.2002 р. про повернення виконавчого
документа стягувачеві підлягає визнанню незаконною.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
у разі якщо постанова державного виконавця про закриття
виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче
провадження підлягає відновленню.
Статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та
інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню
рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи
боржником може бути подана скарга до начальника відповідного
відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем
знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або
до іншого суду згідно з вимогами закону.
Стаття 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
надає право стягувачеві,
боржникові та прокурору звертатись до господарських судів зі
скаргами на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої
служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів
протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня,
коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія
мала бути вчинена.
Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать про
обґрунтованість та безспірність вимог заявника, а тому його вимоги
підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
,-
УХВАЛИВ:
1. Скаргу заявника на дії ВДВС Г-ського районного управління
юстиції в м. Києві задовольнити.
2. Постанову ВДВС Г-ського районного управління юстиції в м. Києві
від ХХ.08.2002 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві
визнати недійсною.
3. Зобов'язати ВДВС Г-ського районного управління юстиції в м.
Києві відновити виконавче провадження за наказом Господарського
суду міста Києва від ХХ.12.2001 р. про примусове виконання ухвали
№ 000.
4. Ухвалу направити сторонам виконавчого провадження.