Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2002 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Виробничо-комерційна фірма "ХХХ"
До 1) Державної податкової інспекції у м. Херсоні
2) Державної податкової адміністрації у
Херсонській обл.
3) Державної податкової адміністрації України
Третя особа Головне квартирно - експлуатаційне управління
Міністерства оборони України
Про визнання недійсними рішень та податкових
повідомлень
Представники:
від позивача: присутні
від відповідачів 1) не з'явилися
2) не з'явилися
3) присутній
від 3-ї особи присутній
Рішення приймається 10.07.2002 р., оскільки у судовому засіданні
ХХ.06.2002 р. відповідно до ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оголошувалася перерва.
ХХ.07.2002 р. в судовому засіданні, на підставі ст. 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, за згодою сторін, було оголошено вступну та
резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної
податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової
адміністрації у Херсонській області, Державної податкової
адміністрації України, в якій просить визнати недійсними рішення
Державної податкової інспекції у м. Херсоні N ХХХХ0 від ХХ.12.
2001 р. та N ХХ0 від ХХ.01.2002 р., рішення Державної податкової
адміністрації у Херсонській області N ХХ7 від ХХ.04.2002 р.,
рішення Державної податкової адміністрації України N ХХ5 від
ХХ.05.2002 р., а також визнати недійсними податкові повідомлення
Державної податкової інспекції у м. Херсоні N ХХХ/0 від ХХ.12.
2001 р. та N ХХХ/1 від ХХ.02.2002 р.
У зв'язку з допущеною в позовній заяві помилкою, ХХ.07.2002 р.
позивач уточнив позовні вимоги в частині визнання недійсним
рішення ДПІ у м. Херсоні та просить визнати недійсним рішення ДПІ
у м. Херсоні N ХХ0 від ХХ.02.2002 р.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні
обставини:
інвестиційний договір N 7Х між ЗАТ "YYY" та Міністерством оборони
України був укладений ХХ червня 1997 р., тобто до ХХ.07.1997 р., а
тому відповідає вимогам п. 22.3. ст. 22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
;
угода N 6Х від ХХ.06.2001 р. про поступлення прав за інвестиційним
договором N 7Х, що укладена між Міністерством оборони України та
позивачем не створює нових правовідносин і не є новою
інвестиційною угодою, а лише змінює сторону в зобов'язанні, яке
виникло при укладанні договору N 7Х від ХХ.06.1997 р.;
зменшення позивачем суми податкових зобов'язань по податку на
прибуток на суму коштів, інвестованих у будівництво житла для
військовослужбовців відбулося на підставі п. 22.3 ст. 22 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і
підстав для донарахування сум податку на прибуток та застосування
штрафних санкцій до позивача немає;
прийняті відповідачами рішення незаконні, висновки перевірки про
заниження суми податку на прибуток помилкові, підстав для
направлення позивачу податкових повідомлень немає. Отже податкові
повідомлення направлені позивачу незаконно;
рішення, прийняті в процесі адміністративного оскарження,
суперечать вимогам діючого законодавства і порушують права
позивача безпідставно покладаючи відповідальність при відсутності
порушення податкового законодавства.
Відповідач-1 надав відзив на позов, в якому проти позову
заперечує, посилаючись на те, що на угоду N 6Х, яка укладена
позивачем не поширюються пільги з оподаткування, передбачені
п. 22.3. ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідач-2 надав відзив на позов, в якому проти позову
заперечує, посилаючись на те, що інвестиції позивача у вигляді
грошових коштів в сумі 39458,00 грн., які направлені на
будівництво житлового будинку на 240 квартир в м. Києві не можуть
бути підставою для зменшення податкових зобов'язань по податку на
прибуток, оскільки угода N 6Х, яка укладена позивачем не
відповідає вимогам п. 22.3. ст. 22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідач-3 надав відзив на позов, в якому проти прозову
заперечує, посилаючись на те, що додаткова угода N 9Х від
ХХ.12.1999 р. про уточнення обсягів інвестицій по договору N 7Х
від ХХ.06.1997 р. не була підставою для зарахування сум інвестицій
у зменшення податкових зобов'язань інвестора з податку на
прибуток, то і угода N 6Х від ХХ.02.2001 р., яка обумовлювала
передачу зобов'язань від ЗАТ "YYY" до позивача про передачу коштів
обумовлених саме додатковою угодою N 9Х від ХХ.12.1999 р., також
не може бути підставою для пільги по податку на прибуток.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін та інших учасників процесу, господарський суд
Встановив:
Рішенням N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства з позивача стягується 39458,00 грн.
донарахованого податку на прибуток та 5080,00 грн. штрафних
санкцій по податку на прибуток.
Рішення N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. прийнято на підставі Акту
перевірки N ХХ-3 від ХХ.12.2001 р.
В Акті N ХХ-3 від ХХ.12.2001 р. та додатку до нього N ХХ-3 від
ХХ.12.2001 р., зазначено, що позивачем фактично задекларовано
пільги по податку на прибуток за 9 місяців 2001 р. на суму
39458,00 грн. за рахунок зменшення податкових зобов'язань на суму
інвестицій, які спрямовані на будівництво об'єкту за адресою м.
Київ, вул. С-ко, 99. Спрямування інвестиції на будівництво
житлового будинку в м. Києві по вул. С-ко, 99, немає ніякого
відношення до завершення будівництва житла, розпочатого до
ХХ.07.1997 р., визначеному в основному (початковому)
інвестиційному договорі N 7Х від ХХ.06.1997 р., укладеного
замовником та інвестором для придбання житла трикімнатної
квартири, загальною площею 72,8 кв.м в м. Чернігові. Як зазначено
в акті, позивачем інвестиції спрямовані не за призначенням, а
відповідно і безпідставно задекларовано пільги по податку на
прибуток за 9 місяців 2001 р. у сумі 39458,00 грн.
Відповідачем-1 надіслано позивачу податкове повідомлення від
ХХ.12.2001 р. N ХХХ/0 та податкове повідомлення від ХХ.02.2001 р.
N ХХХ/1 про сплату податку на прибуток та фінансової санкції по
податку на прибуток.
Позивач направив відповідачу-1 скаргу про перегляд рішення N ХХХХ0
від ХХ.12.2001 р. по акту перевірки N ХХ-3 від ХХ.12.2001 р. За
результатами розгляду скарги відповідачем-1 прийнято рішення N ХХ0
від ХХ.02.2002 р., у відповідності до якого рішення першого
заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні
N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. залишено без змін, скаргу без
задоволення. Рішенням N ХХ0 від ХХ.02.2002 р. збільшено суму
застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток на
2059,30 грн.
ХХ.02.2002 р. позивач направив відповідачеві-2 скаргу на рішення
N ХХ0 від ХХ.02.2002 р. Відповідачем-2 було продовжено строки
розгляду скарги до ХХ.04.2002 р. За результатами розгляду скарги
прийнято рішення N ХХ7 від ХХ.04.2002 р. Даним рішенням скасовано
рішення ДПІ у м. Херсоні N ХХ0 від ХХ.02.2002 р. в частині
донарахування штрафних санкцій на суму 2090,30 грн. та рішення
першого заступника начальника Державної податкової інспекції у м.
Херсоні N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. в частині донарахування податку
на прибуток в сумі 18800,00 грн. та штрафних санкцій 775,70 грн. В
іншій частині рішення першого заступника начальника Державної
податкової інспекції у м. Херсоні N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р.
залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач направив відповідачу-3 скаргу на рішення N ХХ7 від
ХХ.04.2002 р. За результатами розгляду скарги відповідачем 3
прийнято рішення N ХХ5 від ХХ.05.2002 р., у відповідності до якого
залишено без змін рішення Державної податкової інспекції у
м. Херсоні N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. з урахуванням рішення
Державної податкової адміністрації у Херсонській області N ХХ7 від
ХХ.04.2002 р., а скаргу без задоволення.
З такими висновками відповідачів суд не погоджується, виходячи з
наступного.
ХХ червня 1997 року Головне квартирно-експлуатаційним управління
Міністерства оборони України уклало договір N 7Х про залучення
коштів з метою інвестування у придбання житла для
військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей на суму
29000,00 грн. з Закритим акціонерним товариством "YYY". Предметом
даного договору є інвестування у придбання житла для
військовослужбовців та членів їх сімей, що мають право на
отримання житла, а саме 1 (однієї) трикімнатної квартири в
м. Чернігові. Згідно з платіжним дорученням N 1Х від ХХ.06.1997 р.
Закритим акціонерним товариством "YYY" було перераховано
29000 грн., які в подальшому були спрямовані на фінансування
будівництва (придбання) житла для військовослужбовців.
На виконання вимог абзацу 5 пункту 1 Розпорядження Президента
України "Про заходи щодо завершення будівництва недобудованих
жилих будинків" ( 276/99-рп ) (276/99-рп)
від 27 жовтня 1999 року N 276/99-рп
та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1999 р.
( 1436-99-р ) (1436-99-р)
N 1436-р Головне квартирно-експлуатаційне управління
Міністерства оборони України та закрите акціонерне товариство
"YYY" ХХ грудня 1999 р. уклали додаткову угоду N 9Х до договору
N 7Х від ХХ.06.1997 р. Даною угодою визначено загальний обсяг
інвестицій по договору N 7Х від ХХ.06.1997 р. в сумі
3000000,00 грн., що було відображено в реєстрі інвестиційних угод,
які відповідають вимогам пункту 22.3. Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та спрямовано до
Державної податкової адміністрації міста Києва ХХ.02.2000 р. за
N ХХХ9.
Закрите акціонерне товариство "YYY" у зв'язку з неможливістю
виконати в повному обсязі свої зобов'язання по договору N 7Х від
ХХ.06.1997 р. з урахуванням додаткової угоди N 9Х від ХХ.12.
1999 р. та з метою завершення будівництва житла для
військовослужбовців передав частину своїх зобов'язань по договору
N 7Х від ХХ.06.1997 р. позивачу в сумі 200000,00 грн. З цього
приводу Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства
оборони України, закрите акціонерне товариство "YYY" та позивач
ХХ.02.2001 р. уклали угоду N 6Х про поступлення прав за договором
N 7Х від ХХ.06.1997 р.
Згідно з п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про
методологію визначення цін і процедури зменшення податкових
зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму
вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво
житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок
використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла,
та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використання"
( 568-98-п ) (568-98-п)
від 27 квітня 1998 р. N 568, якщо інвестор не виконує
зобов'язань за інвестиційними угодами, укладеними до ХХ липня
1997 р., та додатковими угодами (договорами), замовник може
залучити нових інвесторів. У разі продовження виконання цих угод
(договорів) новим інвестором замовник вносить необхідні корективи
до відповідних реєстрів з повідомленням про це органу Державної
податкової адміністрації за місцем реєстрації підприємства. При
цьому обсяг інвестицій, визначений у реєстрах, корегуванню не
підлягає.
Після укладення угоди N 6Х від ХХ.02.2001 р. до Державної
податкової адміністрації у м. Києві було подано скоригований
реєстр інвестиційних угод, які відповідають вимогам п. 22.3.
ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. При цьому обсяг інвестиції (3000000,00грн.), який
був зазначений в реєстрі не змінився. Реєстр доповнено даними про
нового інвестора (ТОВ ВКФ "ХХХ") і суму його інвестиції в
будівництво житла для військовослужбовців (200000,00 грн.) та
спрямовано до Державної податкової інспекції м. Херсона ХХ.02.
2001 р. за N ХХХ4.
На виконання угоди N 6Х від ХХ.02.2001 р. позивачем перераховано
кошти в сумі 39458,00 грн. на будівництво та придбання житла для
військовослужбовців та членів їх сімей.
Підтвердженням факту надання інвестиції та цільового використання
інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів
їх сімей є, видані Головним квартирно-експлуатаційним управлінням
Міністерства оборони України довідка N ХХХХХ7 про надання
інвестицій на будівництво житла військовослужбовцям та членам їх
сімей та довідка N ХХХХХ7 про цільове використання інвестицій на
будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в
м. Києві по вул. С-ко, 99 (копії довідок у справі).
Укладення позивачем угоди N 6Х від ХХ.02.2001 р. не суперечить
чинному законодавству, зокрема, вимогам п. 22.3. ст. 22 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від
28 грудня 1994 року N 334/94-ВР в редакції Закону України від 22
травня 1997 року N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
(із змінами та
доповненнями), оскільки, відповідно до ст. 197 - 202 Цивільного
Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
уступка права вимоги та перевід боргу
тягне за собою заміну сторони в зобов'язанні, а не виникнення
нового зобов'язання.
Після укладення угоди N 6Х від ХХ.02.2001 р. позивач став стороною
по договору N 7Х від ХХ.06.1997 р. в частині зобов'язання внести
інвестиції в сумі 200000,00 грн. Тому внесені ним інвестиції є
інвестиціями за договором N 7Х від ХХ.06.1997 р., і позивач
правомірно зарахував суму цих інвестицій у зменшення зобов'язання
по податку на прибуток.
Отже, угода N 6Х від ХХ.02.2001 р. повністю відповідає вимогам,
зазначеним в п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Також суд виходить з того, що
обсяг інвестицій за додатковою угодою N 6Х від ХХ.02.2001 р. на
суму 200000,00 грн. та додаткова угода N 9Х від ХХ.12.1999 р. на
суму 3000000,00 грн., погоджений у встановленому законодавством
порядку Державною податковою адміністрацією міста Києва та
Державною податковою інспекцією м. Херсона, і ніяких заперечень
під час внесення цих відомостей до реєстру з боку органів
державної податкової служби не наведено. Відповідачем також не
надано доказів про те, що дії по внесенню цих відомостей до
Реєстру визнані у встановленому законодавством порядку
незаконними. Цільове використання інвестованих позивачем коштів
відповідачем не заперечується та підтверджується виданими позивачу
відповідними довідками (копії у справі).
За змістом п. 22.3 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
у зменшення податкового зобов'язання
враховуються кошти, спрямовані платником податку на будівництво
житла військовослужбовців та членів їх сімей за угодами,
укладеними до ХХ.07.97 р. і по яких до цієї дати проведені
фактичні витрати.
Враховуючи викладене, донарахування позивачу сум податку на
прибуток та застосування штрафних санкцій до позивача
неправомірне.
Податкові повідомлення оформляються на підставі рішення
контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподаткування. Визнання недійсним
рішення тягне за собою недійсність податкових повідомлень, виданих
на підставі такого рішення.
Рішення, прийняті відповідачами в процесі адміністративного
узгодження, визнаються недійсними, внаслідок визнання недійсним
рішення, яке було предметом такого адміністративного узгодження.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в
повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача у сумі 85,00 гривень
державного мита та 118 гривень інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
м. Херсоні N ХХХХ0 від ХХ.12.2001 р. про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
м. Херсоні N ХХ0 від ХХ.02.2002 р. про результати розгляду скарги.
Визнати недійсним рішення Державної податкової адміністрації у
Херсонській області N ХХ7 від ХХ.04.2002 р. про результати
розгляду скарги.
Визнати недійсним рішення Державної податкової адміністрації
України N ХХ5 від ХХ.05.2002 р. про результати розгляду скарги.
Визнати недійсними податкові повідомлення Державної податкової
інспекції у м. Херсоні N ХХХ/0 від ХХ.12.2001 р. та N ХХХ/1 від
ХХ.02.2002 р.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна
фірма "ХХХ" 67,66 гривень судових витрат.
Стягнути з Державної податкової адміністрації у Херсонській
області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-комерційна фірма "ХХХ" 67,66 гривень судових витрат.
Стягнути з Державної податкової адміністрації України на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна
фірма "ХХХ" 67,66 гривень судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання.